1 На заре погибнет царь Израилев! Когда Израиль был юн, Я любил его и из Египта вызвал сына Моего. 2 Звали их, а они уходили прочь от лица их: приносили жертву Ваалам и кадили истуканам. 3 Я Сам приучал Ефрема ходить, носил его на руках Своих, а они не сознавали, что Я врачевал их. 4 Узами человеческими влек Я их, узами любви, и был для них как бы поднимающий ярмо с челюстей их, и ласково подкладывал пищу им. 5 Не возвратится он в Египет, но Ассур — он будет царем его, потому что они не захотели обратиться ко Мне . 6 И падет меч на города его, и истребит затворы его, и пожрет их за умыслы их. 7 Народ Мой закоснел в отпадении от Меня, и хотя призывают его к горнему, он не возвышается единодушно. 8 Как поступлю с тобою, Ефрем? как предам тебя, Израиль? Поступлю ли с тобою, как с Адамою, сделаю ли тебе, что Севоиму? Повернулось во Мне сердце Мое, возгорелась вся жалость Моя! 9 Не сделаю по ярости гнева Моего, не истреблю Ефрема, ибо Я Бог, а не человек; среди тебя Святый; Я не войду в город. 10 Вслед Господа пойдут они; как лев, Он даст глас Свой; даст глас Свой, и встрепенутся к Нему сыны с запада, 11 встрепенутся из Египта, как птицы, и из земли Ассирийской, как голуби, и вселю их в домы их, говорит Господь. 12 Окружил Меня Ефрем ложью и дом Израилев лукавством; Иуда держался еще Бога и верен был со святыми.
Не вчиню жару гніву Свого
1 Як Ізраїль був хлопцем, Я його покохав, і з Єгипту покликав Я сина Свого.
2 Як часто їх кликав, так вони йшли від Мене, — приносили жертви Ваалам, і кадили бовванам.
3 Я ж Єфрема ходити навчав, Я їх брав на рамена Свої, та не знали вони, що Я їх лікував.
4 Я тягнув їх шнурками, що людям лицюють, шнурками любови, і був Я для них, немов ті, що здіймають ярмо з‑над їхньої шиї, і Я їх годував.
5 До краю єгипетського він не вернеться, та Ашшур — він буде для нього царем, бо вони не хотіли вернутись до Мене .
6 А містами його ґрасуватиме меч, і засуви його повиламлює він та й пожере їх за задуми їхні.
7 А народ Мій схильний відпадати від Мене, і хоч кличуть його догори, він не підіймається разом.
8 Як тебе Я, Єфреме, віддам, як видам тебе, о Ізраїлю? Як тебе Я віддам, як Адму, учиню тебе, мов Цевоїм? У Мені перевернулося серце Моє, розпалилася разом і жалість Моя!
9 Не вчиню жару гніву Свого, більше нищити Єфрема не буду, бо Бог Я, а не людина, серед тебе — Святий, і не прийду в люті гніву.
10 За Господом підуть вони, а Він заричить, немов лев, і Він заричить, і від заходу прийдуть в тремтінні сини.
11 Вони прийдуть в тремтінні, як птах із Єгипту, і як голуб із краю Ашшура , і Я посаджу їх по їхніх домах, говорить Господь.