1 Говорите братьям вашим: «Мой народ», и сестрам вашим: «Помилованная». 2 Судитесь с вашею матерью, судитесь; ибо она не жена Моя, и Я не муж ее; пусть она удалит блуд от лица своего и прелюбодеяние от грудей своих, 3 дабы Я не разоблачил ее донага и не выставил ее, как в день рождения ее, не сделал ее пустынею, не обратил ее в землю сухую и не уморил ее жаждою. 4 И детей ее не помилую, потому что они дети блуда. 5 Ибо блудодействовала мать их и осрамила себя зачавшая их; ибо говорила: «пойду за любовниками моими, которые дают мне хлеб и воду, шерсть и лен, елей и напитки». 6 За то вот, Я загорожу путь ее тернами и обнесу ее оградою, и она не найдет стезей своих, 7 и погонится за любовниками своими, но не догонит их, и будет искать их, но не найдет, и скажет: «пойду я, и возвращусь к первому мужу моему; ибо тогда лучше было мне, нежели теперь». 8 А не знала она, что Я, Я давал ей хлеб и вино и елей и умножил у нее серебро и золото, из которого сделали истукана Ваала. 9 За то Я возьму назад хлеб Мой в его время и вино Мое в его пору и отниму шерсть и лен Мой, чем покрывается нагота ее. 10 И ныне открою срамоту ее пред глазами любовников ее, и никто не исторгнет ее из руки Моей. 11 И прекращу у нее всякое веселье, праздники ее и новомесячия ее, и субботы ее, и все торжества ее. 12 И опустошу виноградные лозы ее и смоковницы ее, о которых она говорит: «это у меня подарки, которые надарили мне любовники мои»; и Я превращу их в лес, и полевые звери поедят их. 13 И накажу ее за дни служения Ваалам, когда она кадила им и, украсив себя серьгами и ожерельями, ходила за любовниками своими, а Меня забывала, говорит Господь. 14 Посему вот, и Я увлеку ее, приведу ее в пустыню, и буду говорить к сердцу ее. 15 И дам ей оттуда виноградники ее и долину Ахор, в преддверие надежды; и она будет петь там, как во дни юности своей и как в день выхода своего из земли Египетской. 16 И будет в тот день, говорит Господь, ты будешь звать Меня: «муж мой», и не будешь более звать Меня: «Ваали ». 17 И удалю имена Ваалов от уст ее, и не будут более вспоминаемы имена их. 18 И заключу в то время для них союз с полевыми зверями и с птицами небесными, и с пресмыкающимися по земле; и лук, и меч, и войну истреблю от земли той, и дам им жить в безопасности. 19 И обручу тебя Мне навек, и обручу тебя Мне в правде и суде, в благости и милосердии. 20 И обручу тебя Мне в верности, и ты познаешь Господа. 21 И будет в тот день, Я услышу, говорит Господь, услышу небо, и оно услышит землю, 22 и земля услышит хлеб и вино и елей; а сии услышат Изреель. 23 И посею ее для Себя на земле, и помилую Непомилованную, и скажу не Моему народу: «ты Мой народ», а он скажет: «Ты мой Бог!»
Та Господь змилується над Ізраїлем
1 І буде число Ізраїлевих синів, як морський пісок, що його не можна ані зміряти, ані злічити. І станеться, замість того, що говориться їм: “Ви не народ Мій”, буде їм сказано: “Ви сини Бога Живого”.
2 І будуть зібрані разом сини Юдині та сини Ізраїлеві, і настановлять собі одного голову, і повиходять з землі, бо великий день Їзреелу.
3 Скажіть своїм братам: “Народ Мій”, а своїм сестрам: “Помилувана”.
4 Судіться з вашою матір’ю, судіться, бо вона не жінка Моя, а Я не її чоловік, і нехай вона відкине від себе свій блуд, і з‑поміж своїх перс свій перелюб,
5 щоб Я не роздягнув її до нага, і не поставив її такою, як у день її народження, і щоб не зробив Я її пустинею, і не обернув її на суху землю, і не забив її спрагою.
6 Над синами ж її Я не змилуюся, бо вони сини блуду,
7 бо їхня мати блудлива була, та, що ними була вагітна, сором чинила, бо казала вона: Я піду за своїми полюбовниками, що дають мені хліб мій та воду мою, мою вовну та льон мій, оливу мою та напої мої.
8 Тому‑то ось Я вкрию твою дорогу тернями, і обгороджу її огорожею, — і стежок своїх не знайде вона.
9 І буде вона гнатися за своїми полюбовниками, але не дожене їх, і буде шукати їх, та не знайде. І скаже вона: Піду я, і вернуся до мого першого чоловіка, бо краще було мені тоді, як тепер.
10 А вона не знає, що то Я давав їй збіжжя, і виноградний сік, і свіжу оливу, і примножив їй срібло та золото, яке вони звернули на Ваала.
11 Тому‑то заберу назад Своє збіжжя в його часі, а Мій сік виноградний в його умовленому часі, і заберу Свою вовну та Свій льон, що був на покриття її наготи.
12 А тепер відкрию її наготу на очах її коханців, і ніхто не врятує її від Моєї руки.
13 І зроблю кінець усякій радості її, святу її, новомісяччю її, і суботі її, та всякому святковому часові.
14 І спустошу її виноградника та її фіґове дерево, про які вона говорила: “Це мені дар за блудодійство, що дали мені мої полюбовники”. А Я оберну їх на ліс, — і їх пожере польова звірина!
15 І навіщу її за дні Ваалів, коли вона кадила. І приоздоблювалася ти своєю носовою сережкою та своїм нашийником, і ходила за своїми полюбовниками, а Мене забувала, говорить Господь.
16 Тому‑то ось Я намовлю її, і попроваджу її до пустині, і буду говорити до серця її.
17 І дам їй виноградники звідти та долину Ахор за двері надії, і вона буде там співати, як за днів своєї молодости, як за дня виходу її з єгипетського краю.
18 І станеться, того дня, — говорить Господь, — ти кликатимеш: “Чоловіче мій”, і не будеш більше кликати Мене: “Мій ваале ”.
19 І усуну імена Ваалів з її уст, і вони не будуть більше згадувані своїм іменем.
20 І складу їм заповіта того дня з польовою звіриною, і з птаством небесним, та з плазуючим по землі, і лука й меча та війну знищу з землі, і покладу їх безпечно.
21 І заручуся з тобою навіки, і заручуся з тобою справедливістю, і правосуддям, і милістю та любов’ю.
22 І заручуся з тобою вірністю, і ти пізнаєш Господа.
23 І станеться того дня, Я почую, — говорить Господь, — почую небо, а воно почує землю,
24 а земля задоволить збіжжя, і виноградний сік, і оливу, а вони задовольнять Їзреела.
25 І обсію її Собі на землі, і змилуюся над Ло‑Рухамою, і скажу до Ло‑Амі: Ти народ Мій, а він скаже: Мій Боже!”