1 Горе венку гордости пьяных Ефремлян, увядшему цветку красивого убранства его, который на вершине тучной долины сраженных вином! 2 Вот, крепкий и сильный у Господа, как ливень с градом и губительный вихрь, как разлившееся наводнение бурных вод, с силою повергает его на землю. 3 Ногами попирается венок гордости пьяных Ефремлян. 4 И с увядшим цветком красивого убранства его, который на вершине тучной долины, делается то же, что бывает с созревшею прежде времени смоквою, которую, как скоро кто увидит, тотчас берет в руку и проглатывает ее.
5 В тот день Господь Саваоф будет великолепным венцом и славною диадемою для остатка народа Своего, 6 и духом правосудия для сидящего в судилище и мужеством для отражающих неприятеля до ворот. 7 Но и эти шатаются от вина и сбиваются с пути от сикеры; священник и пророк спотыкаются от крепких напитков; побеждены вином, обезумели от сикеры, в видении ошибаются, в суждении спотыкаются. 8 Ибо все столы наполнены отвратительною блевотиною, нет чистого места. — 9 А говорят : «кого хочет он учить ве́дению? и кого вразумлять проповедью? отнятых от грудного молока, отлученных от сосцов матери ? 10 Ибо всё заповедь на заповедь, заповедь на заповедь, правило на правило, правило на правило, тут немного, и там немного». 11 За то лепечущими устами и на чужом языке будут говорить к этому народу. 12 Им говорили: «вот — покой, дайте покой утружденному, и вот — успокоение». Но они не хотели слушать. 13 И стало у них словом Господа: заповедь на заповедь, заповедь на заповедь, правило на правило, правило на правило, тут немного, там немного, — так что они пойдут, и упадут навзничь, и разобьются, и попадут в сеть и будут уловлены.
14 Итак слушайте слово Господне, хульники, правители народа сего, который в Иерусалиме. 15 Так как вы говорите: «мы заключили союз со смертью и с преисподнею сделали договор: когда всепоражающий бич будет проходить, он не дойдет до нас, — потому что ложь сделали мы убежищем для себя, и обманом прикроем себя».
16 Посему так говорит Господь Бог: вот, Я полагаю в основание на Сионе камень, — камень испытанный, краеугольный, драгоценный, крепко утвержденный: верующий в него не постыдится. 17 И поставлю суд мерилом и правду весами; и градом истребится убежище лжи, и воды потопят место укрывательства. 18 И союз ваш со смертью рушится, и договор ваш с преисподнею не устоит. Когда пойдет всепоражающий бич, вы будете попраны. 19 Как скоро он пойдет, схватит вас; ходить же будет каждое утро, день и ночь, и один слух о нем будет внушать ужас. 20 Слишком коротка будет постель, чтобы протянуться; слишком узко и одеяло, чтобы завернуться в него. 21 Ибо восстанет Господь, как на горе Перациме; разгневается, как на долине Гаваонской, чтобы сделать дело Свое, необычайное дело, и совершить действие Свое, чудное Свое действие.
22 Итак не кощунствуйте, чтобы узы ваши не стали крепче; ибо я слышал от Господа, Бога Саваофа, что истребление определено для всей земли. 23 Приклоните ухо, и послушайте моего голоса; будьте внимательны, и выслушайте речь мою. 24 Всегда ли земледелец пашет для посева, бороздит и боронит землю свою? 25 Нет; когда уровняет поверхность ее, он сеет чернуху, или рассыпает тмин, или разбрасывает пшеницу рядами, и ячмень в определенном месте, и полбу рядом с ним. 26 И такому порядку учит его Бог его; Он наставляет его. 27 Ибо не молотят чернухи катком зубчатым, и колес молотильных не катают по тмину; но палкою выколачивают чернуху, и тмин — палкою. 28 Зерновой хлеб вымолачивают, но не разбивают его; и водят по нему молотильные колеса с конями их, но не растирают его. 29 И это происходит от Господа Саваофа: дивны судьбы Его, велика премудрость Его!
ГОРЕ ЄРУСАЛИМУ ТА ЙОГО СПАСІННЯ
Єфрем піде в полон
1 Горе тобі , Самарії , короні пишноти Єфремлян п’яних, квітці зів’ялій краси його гордости, що лежить на верхів’ї долини врожайної, від вина поп’янілих!
2 Ось потужний та сильний у Господа, — мов злива із градом, мов буря руїнна, мов повідь сильна, заливна, його кине на землю із силою!
3 Ногами потоптана буде корона пишноти Єфремлян п’яних,
4 і станеться квітка зів’яла краси його гордости, що на верхів’ї долини врожайної, немов передчасно дозріла та смоква, що її як побачить людина, ковтає її, як вона ще в долоні його!
5 Стане Господь Саваот того дня за прекрасну корону, і за пишний вінок для останку народу Його,
6 і духом права тому, хто сидить у суді, і хоробрістю тим, хто до брами повертає бій!
7 І ось ці від вина позбивались з дороги, і від п’янкого напою хитаються: священик і пророк позбивались з дороги напоєм п’янким, від вина збаламутились, від напою п’янкого хитаються, блудять вони у видіннях, у постановах своїх спотикаються…
8 Бо всі столи повні блювотою калу, аж місця нема!..
9 “Кого буде навчати пізнання, і кому виясняти об’явлення буде? Відставлених від молока чи від перс повідлучуваних?
10 Бо на заповідь заповідь, заповідь на заповідь, правило на правило, правило на правило, трохи тут, трохи там”.
11 Тому незрозумілими устами й іншою мовою буде казати народові цьому
12 Отой, Хто до них говорив: “Це спочинок! Дайте змученому відпочити, — і це відпочинок”, — та вони не хотіли послухати.
13 І станеться їм слово Господа: заповідь на заповідь, заповідь на заповідь, правило на правило, правило на правило, трохи тут, трохи там, щоб пішли та попадали навзнак, і щоб були зламані й впали до пастки й зловилися!..
Дальша доля Єфрема
14 Тому‑то послухайте слова Господнього, ганьбителі, що пануєте над тим народом, що в Єрусалимі!
15 Бо кажете ви: “Заповіта ми склали зі смертю і з шеолом зробили умову. Як перейде той бич, мов вода заливна, то не прийде до нас, бо брехню ми зробили притулком своїм, і в брехні ми сховались!”
16 Тому Господь Бог сказав так: Оце поклав каменя Я на Сіоні, каменя випробуваного, наріжного, дорогого, міцно закладеного. Хто вірує в нього , не буде той засоромлений!
17 І право за мірило Я покладу, а справедливість — вагою; і притулок брехні град понищить, а сховище води заллють!
18 І заповіт ваш із смертю поламаний буде, а ваша умова з шеолом не втримається: як перейде нищівна кара, то вас вона стопче!
19 Коли тільки перейде вона, вона вас забере, бо щоранку вона переходити буде, удень та вночі, — і станеться, — тільки з тремтінням ви будете слухати звістку про це …
20 Бо буде постеля коротка, щоб на ній розтягнутись, а покривало вузьке, щоб накритися ним …
21 Бо повстане Господь, немов на горі Перацім; затремтить Він у гніві, немов у долині в Гів’оні, щоб Свій чин учинити, предивний Свій чин, щоб зробити роботу Свою, незвичайну роботу Свою!
22 Тож не насміхайтесь тепер, щоб не стали міцнішими ваші кайдани, бо призначене знищення чув я від Господа, Бога Саваота, про всю землю…
23 Візьміть це до ушей і почуйте мій голос, послухайте пильно й почуйте мій голос!
24 Чи кожного дня оре ратай на посів, ралить землю свою й боронує?
25 Чи ж, як рівною зробить поверхню її, він не сіє чорнуху й не кидає кмин, не розсіває пшеницю та просо й ячмінь на означенім місці, а жито в межах її?
26 І за правом напутив його, його Бог його вивчив цього :
27 Бо ж не бороною чорнуха молотиться, і коло возове не ходить по кмині, а палицею б’ють чорнуху та києм — той кмин.
28 Розтирається збіжжя? Ні , бо його не назавжди молотиться конче, і підганяють коло возове та коні на нього, а не розтирають його.
29 І це вийшло від Господа Саваота, — чудова порада Його, і велика премудрість Його!