1 Умолкните предо Мною, острова, и народы да обновят свои силы; пусть они приблизятся и скажут: «станем вместе на суд». 2 Кто воздвиг от востока мужа правды, призвал его следовать за собою, предал ему народы и покорил царей? Он обратил их мечом его в прах, луком его в солому, разносимую ветром. 3 Он гонит их, идет спокойно дорогою, по которой никогда не ходил ногами своими. 4 Кто сделал и совершил это? Тот, Кто от начала вызывает роды; Я — Господь первый, и в последних — Я тот же. 5 Увидели острова и ужаснулись, концы земли затрепетали. Они сблизились и сошлись; 6 каждый помогает своему товарищу и говорит своему брату: «крепись!» 7 Кузнец ободряет плавильщика, разглаживающий листы молотом — кующего на наковальне, говоря о спайке: «хороша»; и укрепляет гвоздями, чтобы было твердо. 8 А ты, Израиль, раб Мой, Иаков, которого Я избрал, семя Авраама, друга Моего, — 9 ты, которого Я взял от концов земли и призвал от краев ее, и сказал тебе: «ты Мой раб, Я избрал тебя и не отвергну тебя»: 10 не бойся, ибо Я с тобою; не смущайся, ибо Я Бог твой; Я укреплю тебя, и помогу тебе, и поддержу тебя десницею правды Моей. 11 Вот, в стыде и посрамлении останутся все, раздраженные против тебя; будут как ничто и погибнут препирающиеся с тобою. 12 Будешь искать их, и не найдешь их, враждующих против тебя; борющиеся с тобою будут как ничто, совершенно ничто; 13 ибо Я Господь, Бог твой; держу тебя за правую руку твою, говорю тебе: «не бойся, Я помогаю тебе». 14 Не бойся, червь Иаков, малолюдный Израиль, — Я помогаю тебе, говорит Господь и Искупитель твой, Святый Израилев. 15 Вот, Я сделал тебя острым молотилом, новым, зубчатым; ты будешь молотить и растирать горы, и холмы сделаешь, как мякину. 16 Ты будешь веять их, и ветер разнесет их, и вихрь развеет их; а ты возрадуешься о Господе, будешь хвалиться Святым Израилевым. 17 Бедные и нищие ищут воды, и нет ее ; язык их сохнет от жажды: Я, Господь, услышу их, Я, Бог Израилев, не оставлю их. 18 Открою на горах реки и среди долин источники; пустыню сделаю озером и сухую землю — источниками воды; 19 посажу в пустыне кедр, ситтим и мирту и маслину; насажу в степи кипарис, явор и бук вместе, 20 чтобы увидели и познали, и рассмотрели и уразумели, что рука Господня соделала это, и Святый Израилев сотворил сие.
21 Представьте дело ваше, говорит Господь; приведите ваши доказательства, говорит Царь Иакова. 22 Пусть они представят и скажут нам, что произойдет; пусть возвестят что-либо прежде, нежели оно произошло, и мы вникнем умом своим и узнаем, как оно кончилось, или пусть предвозвестят нам о будущем. 23 Скажите, что произойдет в будущем, и мы будем знать, что вы боги, или сделайте что-нибудь, доброе ли, худое ли, чтобы мы изумились и вместе с вами увидели. 24 Но вы ничто, и дело ваше ничтожно; мерзость тот, кто избирает вас. 25 Я воздвиг его от севера, и он придет; от восхода солнца будет призывать имя Мое и попирать владык, как грязь, и топтать, как горшечник глину. 26 Кто возвестил об этом изначала, чтобы нам знать, и задолго пред тем, чтобы нам можно было сказать: «правда»? Но никто не сказал, никто не возвестил, никто не слыхал слов ваших. 27 Я первый сказал Сиону: «вот оно!» и дал Иерусалиму благовестника. 28 Итак Я смотрел, и не было никого, и между ними не нашлось советника, чтоб Я мог спросить их, и они дали ответ. 29 Вот, все они ничто, ничтожны и дела их; ветер и пустота истуканы их.
1 Послухайте мовчки Мене, острови, а народи, чекайте навчання Мого! Хай підійдуть і скажуть: Приступімо всі разом на суд!
2 Хто зі сходу того пробудив, що його супроводить в ході перемога? Він народи дає перед ним та царів на топтання, їхнього меча обертає на порох, його лука — в солому розвіяну.
3 Він жене їх, спокійно дорогою йде, якою він не переходив ногами своїми.
4 Хто вчинив та зробив це? Той, Хто роди покликав віддавна: Я, Господь, перший, і з останніми Я той же Самий!
5 Бачили це острови та жахалися, кінці землі трипотіли, наближувались та приходили.
6 Один одному допомагає і говорить до брата свого: “Будь міцний!”
7 І підбадьорює майстер золотаря, а той, хто молотом гладить, того, хто б’є на ковадлі, і каже про споєння: Добре воно! і його зміцнює цвяхами, щоб не хиталось.
8 Та ти, о Ізраїлю, рабе Мій, Якове, що Я тебе вибрав, насіння Авраама, друга Мого,
9 ти, якого Я взяв був із кінців землі та покликав тебе із окраїн її, і сказав був до тебе: Ти раб Мій, Я вибрав тебе й не відкинув тебе,
10 не бійся, з тобою‑бо Я, і не озирайсь, бо Я Бог твій! Зміцню Я тебе, і тобі поможу, і правицею правди Своєї тебе Я підтримаю.
11 Отож, засоромляться та зніяковіють усі проти тебе запалені, стануть нічим та погинуть твої супротивники.
12 Шукатимеш їх, але їх ти не знайдеш, своїх супротивників; стануть нічим та марнотою ті, хто провадить війну проти тебе.
13 Бо Я — Господь, Бог твій, що держить тебе за правицю й говорить до тебе: Не бійся, — Я тобі поможу!
14 Не бійся, ти Яковів черве, ти жменько Ізраїлева: Я тобі поможу, говорить Господь, і твій Викупитель — Святий Ізраїлів!
15 Ось зроблю Я тебе молотаркою гострою, новою, зубчастою, — помолотиш ти гори та їх потрощиш, а підгірки половою вчиниш!
16 Перевієш їх ти, й вітер їх рознесе, і буря їх розпорошить, і ти будеш утішатися Господом, будеш хвалитись Святим Ізраїлевим.
17 Убогі та бідні шукають води, та нема, язик їхній від прагнення висох, — Я, Господь, і їх вислухаю, Бог Ізраїлів, не лишу їх!
18 Я ріки відкрию на лисих горах, а джерела — посеред долин, оберну Я пустиню на озеро водне, а землю суху — на джерела!
19 На пустиню дам кедра, акацію, мирта й маслину, поставлю Я разом в степу кипариса та явора й бука,
20 щоб разом побачили й знали, і пересвідчились та зрозуміли, що Господня рука це зробила, і створив це Святий Ізраїлів!
21 Принесіть свою справу, говорить Господь, припровадьте Мені свої докази, каже Цар Яковів.
22 Хай підійдуть і хай нам розкажуть, що трапиться! Виясніть справи минулі, що вони є, а ми серце наше на те покладемо й пізнаємо їхній кінець, або сповістіть про майбутнє.
23 Розкажіть наперед про майбутнє, і пізнаємо ми, що ви боги. Отож, учиніть ви добро чи зробіть що лихе, щоб ми здивувались і разом побачили.
24 Та ви менш від нічого, і менший ваш чин від марноти, — гидота, хто вас вибирає!
25 Я з півночі мужа збудив — і прийшов він, зі схід сонця в Ім’я Моє кличе, — і він буде чавити князів, мов ту грязюку, і як ганчар глину топче!
26 Хто сказав це віддавна, щоб знали те ми, і щоб наперед ми сказали: “Це правда?” Та ніхто не сказав, і ніхто не повів, і ніхто не почув ваших слів…
27 Я перший сказав до Сіону: Оце, то вони! А Єрусалимові дам благовісника.
28 І Я дивлюсь, та нікого нема, і немає між ними порадника, щоб відповіли, коли їх запитаю.
29 Тож ніщо всі вони, їхні чини — марнота, вітер та порожнеча — їхні ідоли!