1 Чрез несколько дней, во время жатвы пшеницы, пришел Самсон повидаться с женою своею, принеся с собою козленка; и когда сказал: «войду к жене моей в спальню», отец ее не дал ему войти. 2 И сказал отец ее: я подумал, что ты возненавидел ее, и я отдал ее другу твоему; вот, меньшая сестра красивее ее; пусть она будет тебе вместо ее. 3 Но Самсон сказал им: теперь я буду прав пред Филистимлянами, если сделаю им зло. 4 И пошел Самсон, и поймал триста лисиц, и взял факелы, и связал хвост с хвостом, и привязал по факелу между двумя хвостами; 5 и зажег факелы, и пустил их на жатву Филистимскую, и выжег и копны и нежатый хлеб, и виноградные сады и масличные. 6 И говорили Филистимляне: кто это сделал? И сказали: Самсон, зять Фимнафянина, ибо этот взял жену его и отдал другу его. И пошли Филистимляне и сожгли огнем ее и [дом] отца ее. 7 Самсон сказал им: хотя вы сделали это, но я отмщу вам самим и тогда только успокоюсь. 8 И перебил он им голени и бедра, и пошел и засел в ущелье скалы Етама. 9 И пошли Филистимляне, и расположились станом в Иудее, и протянулись до Лехи. 10 И сказали жители Иудеи: за что вы вышли против нас? Они сказали: мы пришли связать Самсона, чтобы поступить с ним, как он поступил с нами. 11 И пошли три тысячи человек из Иудеи к ущелью скалы Етама и сказали Самсону: разве ты не знаешь, что Филистимляне господствуют над нами? что ты это сделал нам? Он сказал им: как они со мною поступили, так и я поступил с ними. 12 И сказали ему: мы пришли связать тебя, чтобы отдать тебя в руки Филистимлянам. И сказал им Самсон: поклянитесь мне, что вы не убьете меня. 13 И сказали ему: нет, мы только свяжем тебя и отдадим тебя в руки их, а умертвить не умертвим. И связали его двумя новыми веревками и повели его из ущелья. 14 Когда он подошел к Лехе, Филистимляне с криком встретили его. И сошел на него Дух Господень, и веревки, бывшие на руках его, сделались, как перегоревший лен, и упали узы его с рук его. 15 Нашел он свежую ослиную челюсть и, протянув руку свою, взял ее, и убил ею тысячу человек. 16 И сказал Самсон: челюстью ослиною толпу, две толпы, челюстью ослиною убил я тысячу человек. 17 Сказав это, бросил челюсть из руки своей и назвал то место: Рамаф-Лехи . 18 И почувствовал сильную жажду и воззвал к Господу и сказал: Ты соделал рукою раба Твоего великое спасение сие; а теперь умру я от жажды, и попаду в руки необрезанных. 19 И разверз Бог ямину в Лехе, и потекла из нее вода. Он напился, и возвратился дух его, и он ожил; оттого и наречено имя месту сему: «Источник взывающего», который в Лехе до сего дня. 20 И был он судьею Израиля во дни Филистимлян двадцать лет.
Самсон нищить филистимлян
1 А по часі сталося в днях жнив пшениці, і відвідав Самсон з козлям свою жінку та й сказав: “Нехай увійду я до моєї жінки, до кімнати”. Та батько її не дав йому ввійти.
2 І сказав її батько: “Я дійсно подумав був, що ти справді зненавидів її, а тому я дав її твоєму дружкові. Чи молодша сестра її не ліпша від неї? Нехай же вона буде тобі замість неї”.
3 І сказав їм Самсон: “Цього разу я не буду винний перед филистимлянами, коли я зроблю їм зло”.
4 І пішов Самсон, та й зловив три сотні лисиць. І взяв він смолоскипи, і обернув хвоста до хвоста, і прив’язав одного смолоскипа всередині поміж два хвости.
5 І запалив він огонь у тих смолоскипах, і пустив лисиць у филистимські жита. І попалив він стирти та жита, і оливкові сади.
6 І сказали филистимляни: “Хто це зробив?” А їм відказали: “Самсон, зять тімнеянина, бо він забрав його жінку й віддав її дружкові його”. І пішли филистимляни, та й спалили огнем її та батька її.
7 І сказав їм Самсон: “Хоч ви й зробили так , як це, та проте я конче пімщуся на вас, і аж тоді перестану”.
8 І він сильно побив їх дошкульною поразкою. І пішов він, і осівся в щілині скелі Етам.
9 І посходили филистимляни, і таборували в Юди, і розтяглися до Лехі.
10 І сказали Юдині люди: “Чого ви посходили проти нас?” А ті відказали: “Ми прийшли зв’язати Самсона, щоб зробити йому, як нам він зробив”.
11 І пішли три тисячі люду від Юди до щілини скелі Етам. І сказали вони Самсонові: “Чи ти не знав, що над нами панують филистимляни? І що це ти нам учинив?” А він їм сказав: “Як вони зробили мені, так я зробив їм”.
12 І сказали йому: “Ми зійшли зв’язати тебе, щоб віддати тебе в руку филистимлян”. І сказав їм Самсон: “Присягніть мені, що ви не заб’єте мене”.
13 А вони сказали йому, говорячи: “Ні, а тільки зв’яжемо тебе та дамо тебе в їхню руку, а забити — не заб’ємо тебе”. І зв’язали його двома новими шнурами, і звели його зі скелі.
14 Він прийшов аж до Лехі, а филистимляни зняли крик проти нього. І зійшов на нього Дух Господній, і стали ті сукані шнури, що на раменах його, як лляні, що перегоріли в огні, — і поспадали з його рук пута його.
15 І знайшов він свіжу ослячу щелепу, і простяг свою руку й узяв її, та й побив нею тисячу чоловік.
16 І сказав Самсон: “Ослячою цією щелепою дійсно поклав їх на купу, — ослячою цією щелепою тисячу люду побив я”.
17 І сталося, як скінчив він це говорити, то кинув ту щелепу зі своєї руки, і назвав ім’я тому місцю: Рамат‑Лехі .
18 І сильно він спрагнув, і кликнув до Господа та й сказав: “Ти дав у руку Свого раба це велике спасіння, а тепер я помру від прагнення, і впаду в руку необрізаних”.
19 І пробив Бог джерело , що в Лехі, і вийшла з нього вода, — і він напився, і вернувся його дух, і він ожив. Тому назвав він ім’я йому: Ен‑Гаккоре , що в Лехі, і так воно зветься аж до цього дня.
20 І судив він Ізраїля за днів филистимлян двадцять літ.