1 Иероваал, он же и Гедеон, встал поутру и весь народ, бывший с ним, и расположились станом у источника Харода; Мадиамский же стан был от него к северу у холма Море́ в долине. 2 И сказал Господь Гедеону: народа с тобою слишком много, не могу Я предать Мадианитян в руки их, чтобы не возгордился Израиль предо Мною и не сказал: «моя рука спасла меня»; 3 итак провозгласи вслух народа и скажи: «кто боязлив и робок, тот пусть возвратится и пойдет назад с горы Галаада». И возвратилось народа двадцать две тысячи, а десять тысяч осталось. 4 И сказал Господь Гедеону: все еще много народа; веди их к воде, там Я выберу их тебе; о ком Я скажу: «пусть идет с тобою», тот и пусть идет с тобою; а о ком скажу тебе: «не должен идти с тобою», тот пусть и не идет. 5 Он привел народ к воде. И сказал Господь Гедеону: кто будет лакать воду языком своим, как лакает пес, того ставь особо, также и тех всех, которые будут наклоняться на колени свои и пить. 6 И было число лакавших ртом своим с руки триста человек; весь же остальной народ наклонялся на колени свои пить воду. 7 И сказал Господь Гедеону: тремя стами лакавших Я спасу вас и предам Мадианитян в руки ваши, а весь народ пусть идет, каждый в свое место. 8 И взяли они съестной запас у народа себе и трубы их, и отпустил Гедеон всех Израильтян по шатрам и удержал у себя триста человек; стан же Мадиамский был у него внизу в долине.
9 В ту ночь сказал ему Господь: встань, сойди в стан, Я предаю его в руки твои; 10 если же ты боишься идти один , то пойди в стан ты и Фура, слуга твой; 11 и услышишь, что говорят, и тогда укрепятся руки твои, и пойдешь в стан. И сошел он и Фура, слуга его, к самому полку вооруженных, которые были в стане. 12 Мадианитяне же и Амаликитяне и все жители востока расположились на долине в таком множестве, как саранча; верблюдам их не было числа, много было их, как песку на берегу моря. 13 Гедеон пришел. И вот, один рассказывает другому сон и говорит: снилось мне, будто круглый ячменный хлеб катился по стану Мадиамскому и, прикатившись к шатру, ударил в него так, что он упал, опрокинул его, и шатер распался. 14 Другой сказал в ответ ему: это не иное что, как меч Гедеона, сына Иоасова, Израильтянина; предал Бог в руки его Мадианитян и весь стан. 15 Гедеон, услышав рассказ сна и толкование его, поклонился [Господу] и возвратился в стан Израильский и сказал: вставайте! предал Господь в руки ваши стан Мадиамский. 16 И разделил триста человек на три отряда и дал в руки всем им трубы и пустые кувшины и в кувшины светильники. 17 И сказал им: смотрите на меня и делайте то же; вот, я подойду к стану, и что буду делать, то и вы делайте; 18 когда я и находящиеся со мною затрубим трубою, трубите и вы трубами вашими вокруг всего стана и кричите: [меч] Господа и Гедеона! 19 И подошел Гедеон и сто человек с ним к стану, в начале средней стражи, и разбудили стражей, и затрубили трубами и разбили кувшины, которые были в руках их. 20 И затрубили все три отряда трубами, и разбили кувшины, и держали в левой руке своей светильники, а в правой руке трубы, и трубили, и кричали: меч Господа и Гедеона! 21 И стоял всякий на своем месте вокруг стана; и стали бегать во всем стане, и кричали, и обратились в бегство. 22 Между тем как триста человек трубили трубами, обратил Господь меч одного на другого во всем стане, и бежало ополчение до Бефшитты к Царере, до предела Авелмехолы, близ Табафы. 23 И созваны Израильтяне из колена Неффалимова, Асирова и всего колена Манассиина, и погнались за Мадианитянами. 24 Гедеон же послал послов на всю гору Ефремову сказать: выйдите навстречу Мадианитянам и перехватите у них переправу через воду до Бефвары и Иордан. И созваны все Ефремляне и перехватили переправы через воду до Бефвары и Иордан; 25 и поймали двух князей Мадиамских: Орива и Зива, и убили Орива в Цур-Ориве, а Зива в Иекев-Зиве и преследовали Мадианитян; головы же Орива и Зива принесли к Гедеону за Иордан.
Обрання трьохсот мужів
1 І встав рано‑вранці Єруббаал, — це Гедеон, — та ввесь народ, що з ним, і таборували над Ен‑Хародом. А мідіянітянський табір був із півночі від Ґів’ат-Гамморев долині.
2 І сказав Господь до Гедеона: “Численний той народ, що з тобою, щоб Я дав мідіянітян в його руку, — щоб не запишався надо Мною Ізраїль, говорячи: Рука моя спасла мене.
3 А тепер поклич до ушей люду, говорячи: Хто боїться й тремтить, нехай вернеться й відійде від гори Ґілеад”. І вернулося з народу двадцять і дві тисячі, а десять тисяч позосталось.
4 І сказав Господь до Гедеона: “Ще численний цей народ. Зведи їх до води, і Я там переберу його тобі. І буде, як Я скажу тобі: Цей піде з тобою, — той піде з тобою, а кожен, що скажу тобі: Цей не піде з тобою, той не піде”.
5 І привів він народ до води. І сказав Господь до Гедеона: “Кожен, хто буде хлептати воду язиком своїм, як хлепче пес, поставиш його окремо. А кожен, хто припаде на коліна свої, щоб пити, — поставиш його окремо ”.
6 І було число тих, що хлептали, носячи рукою своєю до уст своїх, три сотні чоловік, а вся решта народу припали на коліна свої, щоб пити воду.
7 І сказав Господь до Гедеона: “Трьома сотнями мужів, що хлептали, спасу тебе, і дам мідіянітян у твою руку, а ввесь народ піде кожен на своє місце”.
8 І взяли вони в свою руку поживу народу та свої сурми, а всіх інших ізраїльтян він відпустив, кожного до намету свого, а три сотні мужів затримав. А мідіянітянський табір був під ним у долині.
Гедеон побиває мідіянітян
9 І сталося тієї ночі, і сказав до нього Господь: “Устань, зійди до табору, бо Я дав його в руку твою.
10 А якщо ти боїшся зійти, — зійди ти та Пура, твій слуга, до табору.
11 І почуєш, що вони говорять, а потім зміцняться твої руки, і ти зійдеш до табору”. І зійшов він та Пура, слуга його, до краю озброєних у таборі.
12 А мідіянітяни й амаликитяни та всі сини Кедему лежали в долині, як сарана, щодо численности. А верблюдам їх нема числа, — як пісок на березі моря щодо численности.
13 І прийшов Гедеон, аж ось один оповідає другові своєму сон. І він казав: “Оце снився мені сон, а ото буханець ячмінного хліба котиться в мідіянітянському таборі. І докотився він аж до намету, та й ударив його, а той упав, і перевернув його догори, і намет той бухнув”.
14 І відповів його друг та й сказав: “Це ніщо інше, як меч Гедеона, Йоашового сина, мужа Ізраїльського, — Бог дав у його руку мідіянітян та ввесь табір”.
15 І сталося, як Гедеон почув оповідання про той сон та розгадку його, то вклонився, і вернувся до Ізраїлевого табору та й сказав: “Уставайте, бо Господь дав у вашу руку мідіянітянський табір!”
16 І поділив він три сотні тих мужів на три відділи, і дав у руку їх усіх сурми, і порожні глеки, та смолоскипи до середини тих глеків.
17 І сказав він до них: “Що будете бачити від мене, то й ви так зробите. А ось я піду до краю табору, і буде, — як я зроблю, так зробите й ви.
18 І засурмлю в сурму я та всі, що зо мною, то засурмите в сурми й ви навколо всього табору, та й скажете: меч за Господа та за Гедеона!”
19 І прийшов Гедеон та сотня мужів, що з ним, до краю табору, на початку середньої сторожі, коли тільки‑но поставили сторожу. І засурмили вони в сурми, і побили глеки, що в їхніх руках.
20 І засурмили три відділи в сурми, і потрощили глеки, і тримали рукою своєї лівиці смолоскипа, а рукою своєї правиці — сурми, щоб сурмити. І кричали вони: “Меч за Господа та за Гедеона!”
21 І стояли кожен на своїм місці навколо табору, а ввесь табір бігав, і вони кричали й утікали.
22 І засурмили три сотні сурем, а Господь обернув меча одного на одного та на ввесь табір. І табір побіг аж до Бет‑Гашшітта до Церери, аж до Сефат‑Авел‑Мехоли при Таббаті.
23 І були скликані ізраїльтяни з Нефталиму, і з Асиру, і з усього Манасії, — і вони гналися за мідіянітянами.
24 А по всіх Єфремових горах Гедеон послав послів, говорячи: “Зійдіть навперейми мідіянітян, і заступіть їм воду аж до Бет‑Бари та Йордан”. І скликали всіх Єфремових людей, та й заступили воду аж до Бет‑Бари та Йордан.
25 І вони захопили двох мідіянітянських князів: Орева та Зеева, і вбили Орева в Цур‑Ореві, а Зеева вбили в Екев‑Зееві. І гналися за мідіянітянами, а голови Орева та Зеева перенесли до Гедеона на той бік Йордану.