1 И отвечал Иов и сказал: 2 подлинно, только вы люди, и с вами умрет мудрость! 3 И у меня есть сердце, как у вас; не ниже я вас; и кто не знает того же? 4 Посмешищем стал я для друга своего, я, который взывал к Богу, и которому Он отвечал, посмешищем — человек праведный, непорочный. 5 Так презрен по мыслям сидящего в покое факел, приготовленный для спотыкающихся ногами. 6 Покойны шатры у грабителей и безопасны у раздражающих Бога, которые как бы Бога носят в руках своих. 7 И подлинно: спроси у скота, и научит тебя, у птицы небесной, и возвестит тебе; 8 или побеседуй с землею, и наставит тебя, и скажут тебе рыбы морские. 9 Кто во всем этом не узнает, что рука Господа сотворила сие? 10 В Его руке душа всего живущего и дух всякой человеческой плоти. 11 Не ухо ли разбирает слова, и не язык ли распознает вкус пищи? 12 В старцах — мудрость, и в долголетних — разум. 13 У Него премудрость и сила; Его совет и разум. 14 Что Он разрушит, то не построится; кого Он заключит, тот не высвободится. 15 Остановит воды, и все высохнет; пустит их, и превратят землю. 16 У Него могущество и премудрость, пред Ним заблуждающийся и вводящий в заблуждение. 17 Он приводит советников в необдуманность и судей делает глупыми. 18 Он лишает перевязей царей и поясом обвязывает чресла их; 19 князей лишает достоинства и низвергает храбрых; 20 отнимает язык у велеречивых и старцев лишает смысла; 21 покрывает стыдом знаменитых и силу могучих ослабляет; 22 открывает глубокое из среды тьмы и выводит на свет тень смертную; 23 умножает народы и истребляет их; рассевает народы и собирает их; 24 отнимает ум у глав народа земли и оставляет их блуждать в пустыне, где нет пути: 25 ощупью ходят они во тьме без света и шатаются, как пьяные.
Відповідь Йова своїм друзям: Господня рука все чинить
1 А Йов відповів та й сказав:
2 “Справді, — то ж ви тільки люди, і мудрість із вами помре!..
3 Таж і я маю розум, як ви, — я не нижчий від вас! І в кого немає такого, як це?
4 Посміховищем став я для друга свого, я , що кликав до Бога, і Він мені відповідав, — посміховищем став справедливий, невинний…
5 Нещасливцю погорда, — на думку спокійного, — приготовлена для спотикання ноги!
6 Спокійні намети грабіжників, і безпечність у тих, хто Бога гнівить, у того, хто нібито Бога провадить рукою своєю.
7 Але запитай хоч худобу — і навчить тебе, і птаство небесне — й тобі розповість.
8 Або говори до землі — й вона вивчить тебе, і розкажуть тобі риби морські.
9 Хто б із цього всього не пізнав, що Господня рука це вчинила?
10 Що в Нього в руці душа всього живого й дух кожного людського тіла?
11 Чи ж не ухо слова розбирає, піднебіння ж смакує для себе поживу?
12 Мудрість — у старших, бо довгість днів — розум.
13 Мудрість та сила — у Нього, Його рада та розум.
14 Ось Він зруйнує — й не буде воно відбудоване, замкне чоловіка — й не буде він випущений.
15 Ось Він стримає води — і висохнуть, Він їх пустить — то землю вони перевернуть.
16 В Нього сила та задум, у Нього заблуджений і той, хто призводить до блуду.
17 Він уводить у помилку радників, і обезумлює суддів,
18 Він розв’язує пута царів і приперізує пояса на їхні стегна.
19 Він провадить священиків босо, і потужних повалює,
20 Він надійним уста відіймає й забирає від старших розумність.
21 На достойників ллє Він погорду, а пояса можним ослаблює.
22 Відкриває Він речі глибокі із темряви, а темне провадить на світло.
23 Він робить народи потужними — й знову їх нищить, Він народи поширює, й потім виводить в неволю .
24 Відіймає Він розум в народніх голів на землі та блукати їх змушує по бездорожній пустелі, —
25 вони ходять навпомацки в темряві темній, і Він упроваджує їх в блуканину, мов п’яного!