1 И отвечал Елифаз Феманитянин и сказал: 2 разве может человек доставлять пользу Богу? Разумный доставляет пользу себе самому. 3 Что за удовольствие Вседержителю, что ты праведен? И будет ли Ему выгода от того, что ты содержишь пути твои в непорочности? 4 Неужели Он, боясь тебя, вступит с тобою в состязание, пойдет судиться с тобою? 5 Верно, злоба твоя велика, и беззакониям твоим нет конца. 6 Верно, ты брал залоги от братьев твоих ни за что и с полунагих снимал одежду. 7 Утомленному жаждою не подавал воды напиться и голодному отказывал в хлебе; 8 а человеку сильному ты давал землю, и сановитый селился на ней. 9 Вдов ты отсылал ни с чем и сирот оставлял с пустыми руками. 10 За то вокруг тебя петли, и возмутил тебя неожиданный ужас, 11 или тьма, в которой ты ничего не видишь, и множество вод покрыло тебя. 12 Не превыше ли небес Бог? посмотри вверх на звезды, как они высоко! 13 И ты говоришь: что знает Бог? может ли Он судить сквозь мрак? 14 Облака — завеса Его, так что Он не видит, а ходит только по небесному кругу. 15 Неужели ты держишься пути древних, по которому шли люди беззаконные, 16 которые преждевременно были истреблены, когда вода разлилась под основание их? 17 Они говорили Богу: отойди от нас! и что сделает им Вседержитель? 18 А Он наполнял домы их добром. Но совет нечестивых будь далек от меня! 19 Видели праведники и радовались, и непорочный смеялся им: 20 враг наш истреблен, а оставшееся после них пожрал огонь. 21 Сблизься же с Ним — и будешь спокоен; чрез это придет к тебе добро. 22 Прими из уст Его закон и положи слова Его в сердце твое. 23 Если ты обратишься к Вседержителю, то вновь устроишься, удалишь беззаконие от шатра твоего 24 и будешь вменять в прах блестящий металл, и в камни потоков — золото Офирское. 25 И будет Вседержитель твоим золотом и блестящим серебром у тебя, 26 ибо тогда будешь радоваться о Вседержителе и поднимешь к Богу лице твое. 27 Помолишься Ему, и Он услышит тебя, и ты исполнишь обеты твои. 28 Положишь намерение, и оно состоится у тебя, и над путями твоими будет сиять свет. 29 Когда кто уничижен будет, ты скажешь: возвышение! и Он спасет поникшего лицем, 30 избавит и небезвинного, и он спасется чистотою рук твоих.
Третя Еліфазова мова: Бог карає поправді
1 І заговорив теманянин Еліфаз та й сказав:
2 “Чи для Бога людина корисна? Бо мудрий корисний самому собі!
3 Хіба Всемогутній бажає, щоб ти ніби праведним був? І що за користь Йому , як дороги свої ти вважаєш невинними сам?
4 Чи Він буде карати, тебе боячись, і чи піде з тобою на суд?
5 Хіба твоє зло не велике? Та ж твоїм беззаконням немає кінця!
6 Таж з братів своїх брав ти заставу даремно, а з нагого одежу стягав!
7 Не поїв ти водою знеможеного, і від голодного стримував хліб…
8 А сильна людина — то їй оцей край, і почесний у ньому сидітиме.
9 Ти напорожньо вдів відсилав, і сирітські рамена гнобились, —
10 тому пастки тебе оточили, і жахає тебе наглий страх,
11 твоє світло стемніло, нічого не бачиш, і велика вода закриває тебе…
12 Чи ж Бог не високий, як небо? Та на зорі угору поглянь, які стали високі вони!
13 А ти кажеш: “Що відає Бог? Чи судитиме Він через млу?
14 Хмари — завіса Йому, й Він не бачить, і ходить по крузі небесному”.
15 Чи ти будеш триматись дороги відвічної, що нею ступали безбожні,
16 що невчасно були вони згублені, що річка розлита, підвалина їх,
17 що до Бога казали вони: “Відступися від нас!” та: “Що зробить для нас Всемогутній?”
18 А Він доми їхні наповнив добром!.. Але віддалилась від мене порада безбожних!
19 Справедливі це бачать та тішаться, і насміхається з нього невинний:
20 “Справді вигублений наш противник, а останок їх вижер огонь!”
21 Заприязнися із Ним, та й май спокій, — цим прийде на тебе добро.
22 Закона візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади.
23 Якщо вернешся до Всемогутнього, — будеш збудований, і віддалиш беззаконня з наметів своїх.
24 І викинь до пороху золото, і мов камінь з потоку офірське те золото, —
25 і буде тобі Всемогутній за золото та за срібло блискуче тобі!
26 Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога підіймеш обличчя своє, —
27 будеш благати Його — й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолужиш.
28 А що постановиш, то виповниться те тобі, й на дорогах твоїх буде сяяти світло.
29 Бо знижує Він спину пишного, хто ж смиренний, тому помагає.
30 Рятує Він і небезвинного, і той чистотою твоїх рук урятований буде”.