1 Почему не сокрыты от Вседержителя времена, и знающие Его не видят дней Его? 2 Межи передвигают, угоняют стада и пасут у себя . 3 У сирот уводят осла, у вдовы берут в залог вола; 4 бедных сталкивают с дороги, все уничиженные земли принуждены скрываться. 5 Вот они, как дикие ослы в пустыне, выходят на дело свое, вставая рано на добычу; степь дает хлеб для них и для детей их; 6 жнут они на поле не своем и собирают виноград у нечестивца; 7 нагие ночуют без покрова и без одеяния на стуже; 8 мокнут от горных дождей и, не имея убежища, жмутся к скале; 9 отторгают от сосцов сироту и с нищего берут залог; 10 заставляют ходить нагими, без одеяния, и голодных кормят колосьями; 11 между стенами выжимают масло оливковое, топчут в точилах и жаждут. 12 В городе люди стонут, и душа убиваемых вопит, и Бог не воспрещает того. 13 Есть из них враги света, не знают путей его и не ходят по стезям его. 14 С рассветом встает убийца, умерщвляет бедного и нищего, а ночью бывает вором. 15 И око прелюбодея ждет сумерков, говоря: ничей глаз не увидит меня, — и закрывает лице. 16 В темноте подкапываются под домы, которые днем они заметили для себя; не знают света. 17 Ибо для них утро — смертная тень, так как они знакомы с ужасами смертной тени. 18 Легок такой на поверхности воды, проклята часть его на земле, и не смотрит он на дорогу садов виноградных. 19 Засуха и жара поглощают снежную воду: так преисподняя — грешников. 20 Пусть забудет его утроба матери ; пусть лакомится им червь; пусть не остается о нем память; как дерево, пусть сломится беззаконник, 21 который угнетает бездетную, не рождавшую, и вдове не делает добра. 22 Он и сильных увлекает своею силою; он встает, и никто не уверен за жизнь свою. 23 А Он дает ему все для безопасности, и он на то опирается, и очи Его видят пути их. 24 Поднялись высоко, и вот, нет их; падают и умирают, как и все, и, как верхушки колосьев, срезываются. 25 Если это не так, кто обличит меня во лжи и в ничто обратит речь мою?
Убогі страждають, безбожні їх тиснуть
1 Для чого часи не заховані від Всемогутнього? Ті ж, що знають Його, Його днів не побачать!
2 Пересовують межі безбожні , стадо грабують вони та пасуть,
3 займають осла в сиротини, беруть у заставу вола від удовиць,
4 вони бідних з дороги спихають, разом мусять ховатися збіджені краю…
5 Тож вони, бідарі , немов дикі осли на пустині, виходять на працю свою, здобичі шукаючи, — степ йому хліба дає для дітей…
6 На полі вночі вони жнуть, і збирають собі виноград у безбожного,
7 наго ночують вони, без одежі, і не мають вкриття собі в холоді,
8 мокнуть від зливи гірської, а заслони не маючи, скелю вони обіймають…
9 Сироту відривають від перс, і в заставу беруть від убогого…
10 Ходять наго вони, без вбрання, і голодними носять снопи.
11 Хоч між мурами їхніми роблять оливу, топчуть чавила, — та прагнуть вони!
12 Стогнуть люди із міста, і кричить душа вбиваних, а Бог на це зло не звертає уваги…
13 Вони проти світла бунтують, не знають доріг Його, і на стежках Його не сидять.
14 На світанку встає душогуб, замордовує бідного та злидаря, а ніч він проводить, як злодій…
15 А перелюбника око чекає смеркання, говорячи: “Не побачить мене жодне око!” і заслону кладе на обличчя…
16 Підкопуються під доми в темноті, замикаються вдень, світла не знають вони,
17 бо ранок для них усіх разом — то темрява, і знають вони жахи темряви…
18 Такий легкий він на поверхні води, на землі їхня частка проклята, — не вернеться він на дорогу садів‑виноградів…
19 Як посуха та спека їдять сніжну воду, так шеол поїсть грішників!
20 Забуде його лоно матері , буде жерти черва його, мов солодощі, більше не буде він згадуваний, — і безбожник поламаний буде, мов дерево!..
21 Чинить зло для бездітної він, щоб вона не родила, і вдовиці не зробить добра.
22 А міццю своєю він тягне могутніх, — коли він встає, то ніхто вже не певний свого життя!
23 Бог дає йому все на безпеку, і на те він спирається, та очі Його бачать їхні дороги:
24 підіймуться трохи — й немає вже їх, бо понижені… Як усе, вони гинуть, — і зрізуються, немов та колоскова головка…
25 Якщо ж ні, то хто зробить мене неправдомовцем, а слово моє на марноту оберне?”