1 Итак, слушай, Иов, речи мои и внимай всем словам моим. 2 Вот, я открываю уста мои, язык мой говорит в гортани моей. 3 Слова мои от искренности моего сердца, и уста мои произнесут знание чистое. 4 Дух Божий создал меня, и дыхание Вседержителя дало мне жизнь. 5 Если можешь, отвечай мне и стань передо мною. 6 Вот я, по желанию твоему, вместо Бога. Я образован также из брения; 7 поэтому страх передо мною не может смутить тебя, и рука моя не будет тяжела для тебя. 8 Ты говорил в уши мои, и я слышал звук слов: 9 чист я, без порока, невинен я, и нет во мне неправды; 10 а Он нашел обвинение против меня и считает меня Своим противником; 11 поставил ноги мои в колоду, наблюдает за всеми путями моими. 12 Вот в этом ты неправ, отвечаю тебе, потому что Бог выше человека. 13 Для чего тебе состязаться с Ним? Он не дает отчета ни в каких делах Своих. 14 Бог говорит однажды и, если того не заметят, в другой раз: 15 во сне, в ночном видении, когда сон находит на людей, во время дремоты на ложе. 16 Тогда Он открывает у человека ухо и запечатлевает Свое наставление, 17 чтобы отвести человека от какого-либо предприятия и удалить от него гордость, 18 чтобы отвести душу его от пропасти и жизнь его от поражения мечом. 19 Или он вразумляется болезнью на ложе своем и жестокою болью во всех костях своих, — 20 и жизнь его отвращается от хлеба и душа его от любимой пищи. 21 Плоть на нем пропадает, так что ее не видно, и показываются кости его, которых не было видно. 22 И душа его приближается к могиле и жизнь его — к смерти. 23 Если есть у него Ангел-наставник, один из тысячи, чтобы показать человеку прямой путь его, — 24 Бог умилосердится над ним и скажет: освободи его от могилы; Я нашел умилостивление. 25 Тогда тело его сделается свежее, нежели в молодости; он возвратится к дням юности своей. 26 Будет молиться Богу, и Он — милостив к нему; с радостью взирает на лице его и возвращает человеку праведность его. 27 Он будет смотреть на людей и говорить: грешил я и превращал правду, и не воздано мне; 28 Он освободил душу мою от могилы, и жизнь моя видит свет. 29 Вот, все это делает Бог два-три раза с человеком, 30 чтобы отвести душу его от могилы и просветить его светом живых. 31 Внимай, Иов, слушай меня, молчи, и я буду говорить. 32 Если имеешь, что сказать, отвечай; говори, потому что я желал бы твоего оправдания; 33 если же нет, то слушай меня: молчи, и я научу тебя мудрости.
Бог часто промовляє до людини, та не чує вона
1 Але слухай‑но, Йове, промови мої, і візьми до ушей всі слова мої.
2 Ось я уста свої відкриваю, в моїх устах говорить язик мій.
3 Простота мого серця — слова мої, і висловлять ясно знання мої уста.
4 Дух Божий мене учинив, й оживляє мене Всемогутнього подих.
5 Якщо можеш, то дай мені відповідь, вишикуйсь передо мною, постався!
6 Тож Божий і я, як і ти, — з глини витиснений теж і я!
7 Ото страх мій тебе не настрашить, і не буде тяжкою рука моя на тобі.
8 Отож, говорив до моїх ушей ти, і я чув голос слів:
9 “Чистий я, без гріха, я невинний, і немає провини в мені!
10 Оце Сам Він причини на мене знаходить, уважає мене Собі ворогом.
11 У кайдани закув мої ноги, усі стежки мої Він стереже…”
12 Ось у цьому ти не справедливий! Відповім я тобі, бо більший же Бог за людину!
13 Чого Ти із Ним сперечаєшся, що про всі Свої справи Він відповіді не дає?
14 Бо Бог промовляє і раз, і двічі, та людина не бачить того:
15 у сні, у видінні нічному, коли міцний сон на людей нападає, в дрімотах на ложі, —
16 тоді відкриває Він ухо людей, і настрашує їх осторогою,
17 щоб відвести людину від чину ї ї, і Він гордість від мужа ховає,
18 щоб від гробу повстримати душу його, а живая його щоб не впала на ратище.
19 І карається хворістю він на постелі своїй, а в костях його сварка міцна.
20 І жива його бридиться хлібом, а душа його — стравою влюбленою.
21 Гине тіло його, аж не видно його , і вистають його кості, що перше не видні були.
22 І до гробу душа його зближується, а живая його — до померлих іде.
23 Якщо ж Ангол‑заступник при нім, один з тисячі, щоб представити людині її правоту,
24 то Він буде йому милосердний та й скаже: “Звільни ти його, щоб до гробу не йшов він, — Я викуп знайшов”.
25 Тоді відмолодиться тіло його, поверне до днів його юности.
26 Він благатиме Бога, і його Собі Він уподобає, і обличчя його буде бачити з окликом радости , і чоловікові верне його справедливість.
27 Він дивитиметься на людей і говоритиме: “Я грішив був і правду кривив, та мені не відплачено.
28 Він викупив душу мою, щоб до гробу не йшла, і буде бачити світло живая моя”.
29 Бог робить це все двічі‑тричі з людиною,
30 щоб душу її відвернути від гробу, щоб він був освітлений світлом живих.
31 Уважай, Йове, слухай мене, мовчи, а я промовлятиму!
32 Коли маєш слова, то дай мені відповідь, говори, бо бажаю твого оправдання.
33 Якщо ні — ти послухай мене; помовчи, і я навчу тебе мудрости!”