1 И сказал Господь Моисею, говоря: 2 объяви сынам Израилевым и скажи им: если кто дает обет посвятить душу Господу по оценке твоей, 3 то оценка твоя мужчине от двадцати лет до шестидесяти должна быть пятьдесят сиклей серебряных, по сиклю священному; 4 если же это женщина, то оценка твоя должна быть тридцать сиклей; 5 от пяти лет до двадцати оценка твоя мужчине должна быть двадцать сиклей, а женщине десять сиклей; 6 а от месяца до пяти лет оценка твоя мужчине должна быть пять сиклей серебра, а женщине оценка твоя три сикля серебра; 7 от шестидесяти лет и выше мужчине оценка твоя должна быть пятнадцать сиклей серебра, а женщине десять сиклей. 8 Если же он беден и не в силах отдать по оценке твоей, то пусть представят его священнику, и священник пусть оценит его: соразмерно с состоянием давшего обет пусть оценит его священник. 9 Если же то будет скот, который приносят в жертву Господу, то всё, что дано Господу, должно быть свято: 10 не должно выменивать его и заменять хорошее худым, или худое хорошим; если же станет кто заменять скотину скотиною, то и она и замен ее будет святынею. 11 Если же то будет какая-нибудь скотина нечистая, которую не приносят в жертву Господу, то должно представить скотину священнику, 12 и священник оценит ее, хороша ли она, или худа, и как оценит священник, так и должно быть; 13 если же кто хочет выкупить ее, то пусть прибавит пятую долю к оценке твоей. 14 Если кто посвящает дом свой в святыню Господу, то священник должен оценить его, хорош ли он, или худ, и как оценит его священник, так и состоится; 15 если же посвятивший захочет выкупить дом свой, то пусть прибавит пятую часть серебра оценки твоей, и тогда будет его. 16 Если поле из своего владения посвятит кто Господу, то оценка твоя должна быть по мере посева: за посев хомера ячменя пятьдесят сиклей серебра; 17 если от юбилейного года посвящает кто поле свое, — должно состояться по оценке твоей; 18 если же после юбилея посвящает кто поле свое, то священник должен рассчитать серебро по мере лет, оставшихся до юбилейного года, и должно убавить из оценки твоей; 19 если же захочет выкупить поле посвятивший его, то пусть он прибавит пятую часть серебра оценки твоей, и оно останется за ним; 20 если же он не выкупит поля, и будет продано поле другому человеку, то уже нельзя выкупить: 21 поле то, когда оно в юбилей отойдет, будет святынею Господу, как бы поле заклятое; священнику достанется оно во владение. 22 А если кто посвятит Господу поле купленное, которое не из полей его владения, 23 то священник должен рассчитать ему количество оценки до юбилейного года, и должен он отдать по расчету в тот же день, как святыню Господню; 24 поле же в юбилейный год перейдет опять к тому, у кого куплено, кому принадлежит владение той земли. 25 Всякая оценка твоя должна быть по сиклю священному, двадцать гер должно быть в сикле. 26 Только первенцев из скота, которые по первенству принадлежат Господу, не должен никто посвящать: вол ли то, или мелкий скот, — Господни они. 27 Если же скот нечистый, то должно выкупить по оценке твоей и приложить к тому пятую часть; если не выкупят, то должно продать по оценке твоей. 28 Только все заклятое, что под заклятием отдает человек Господу из своей собственности, — человека ли, скотину ли, поле ли своего владения, — не продается и не выкупается: все заклятое есть великая святыня Господня; 29 все заклятое, что заклято от людей, не выкупается: оно должно быть предано смерти. 30 И всякая десятина на земле из семян земли и из плодов дерева принадлежит Господу: это святыня Господня; 31 если же кто захочет выкупить десятину свою, то пусть приложит к цене ее пятую долю. 32 И всякую десятину из крупного и мелкого скота, из всего, что проходит под жезлом десятое, должно посвящать Господу; 33 не должно разбирать, хорошее ли то, или худое, и не должно заменять его; если же кто заменит его, то и само оно и замен его будет святынею и не может быть выкуплено.
34 Вот заповеди, которые заповедал Господь Моисею для сынов Израилевых на горе Синае.
Обітниці для Господа
1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
2 “Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажеш їм: Коли хто складає обітницю Богові за твоєю оцінкою душ для Господа,
3 то буде твоя оцінка: чоловіка від віку двадцяти літ і аж до віку шестидесяти літ, — і буде твоя оцінка п’ятдесят шеклів срібла на міру шеклем святині;
4 а якщо жінка вона, то буде твоя оцінка тридцять шеклів.
5 А якщо від віку п’яти літ і до віку двадцяти літ, то буде твоя оцінка: чоловіка — двадцять шеклів, а для жінки — десять шеклів.
6 А якщо від віку місяця й аж до віку п’яти літ, то буде твоя оцінка: чоловіка — п’ять шеклів срібла, а для жінки твоя оцінка — три шеклі срібла.
7 А якщо від віку шестидесяти літ і вище: якщо чоловік, то буде твоя оцінка п’ятнадцять шеклів, а для жінки — десять шеклів.
8 А якщо він обіднілий проти твоєї оцінки, то поставить його перед священиком, і священик оцінує його, — за тим, що спроможна рука того, хто обіцяв, оцінує його священик.
9 А якщо буде худоба, що з неї приносять жертву для Господа, — усе, що дається із неї для Господа, буде святощами.
10 Не вільно обміняти її, ані заступити її, добру — злою, або злу — доброю; а якщо справді заступить худобу худобою, то буде вона та заступство її — буде святощами.
11 А якщо та всяка худоба нечиста, що з неї не приносять жертов для Господа, то він поставить ту худобу перед священиком,
12 і священик оцінує її чи то добре, чи недобре. Як оцінує священик, так нехай буде.
13 А якщо він справді викупить її, то додасть п’яту частину її над оцінку твою.
14 А коли хто посвятить дім свій на святість для Господа, то священик оцінує його чи то добре, чи недобре. Як оцінує його священик, так стане.
15 А якщо той, хто посвячує, викупить свого дома, то додасть п’яту частину срібла твоєї оцінки над нього, — і буде його.
16 А якщо хтось посвятить Господеві з поля своєї посілости, то буде оцінка твоя посівом його, — посів хомера ячменю за п’ятдесят шеклів срібла.
17 Якщо він посвятить своє поле від ювілейного року, то воно стане за оцінкою твоєю.
18 А якщо посвятить поле своє по ювілеї, то священик облічить йому те срібло за роками, позосталими до ювілейного року, і те буде відняте від оцінки твоєї.
19 А якщо справді викупить те поле той, хто посвячує його, то додасть п’яту частину срібла оцінки над нього, — і стане воно його.
20 А якщо він не викупить поля того, і якщо він продасть те поле кому іншому, то вже не буде воно викуплене.
21 І буде те поле, коли воно вийде в ювілеї, святість для Господа, як поле закляття, — для священика буде посілість ним.
22 А якщо він посвятить Господеві поле купівлі своєї, що не з поля посілости його,
23 то священик облічить йому суму твоєї оцінки аж до ювілейного року, і дасть твою оцінку того дня, як святість для Господа.
24 В ювілейному році вернеться те поле до того, від кого купив його, що його посілість тієї землі.
25 А вся оцінка твоя буде шеклем святині, — двадцять ґер буде шекель.
26 Тільки перворідного в худобі, що визнане, як перворідне для Господа, ніхто не посвятить його, — чи то віл, чи то овечка, — Господеві воно!
27 А якщо в худобі нечистій, то викупить за твоєю оцінкою, і додасть п’яту частину над нього. А якщо не буде викуплене, то буде продане за оцінкою твоєю.
Закляття (херем)
28 Тільки кожне закляття, що людина заклене Господеві зо всього, що його, — від людини, і худоби, і від поля його посілости, не буде продане й не буде викуплене, — воно найсвятіше для Господа.
29 Кожне закляття, що буде оголошене за закляття з‑посеред людей, не буде викуплене, — буде конче забите.
Десятина для Господа
30 А всяка десятина з землі, з насіння землі, з плоду дерева, — Господеві воно, святощі для Господа!
31 А якщо дійсно викупить хтось свою десятину, — той додасть п’яту частину її над неї.
32 А всяка десятина худоби великої та худоби дрібної, усе, що перейде під палицею, — десяте буде святість для Господа.
33 Не буде перебирати між добрим та злим, і не замінить його. А якщо справді заступить його, то буде воно та заступство його, — буде святість, не буде викуплене”.
34 Оце заповіді, що Господь наказав Мойсеєві для Ізраїлевих синів на Сінайській горі.