1 Потом Иисус вошел в Иерихон и проходил через него. 2 И вот, некто, именем Закхей, начальник мытарей и человек богатый, 3 искал видеть Иисуса, кто Он, но не мог за народом, потому что мал был ростом, 4 и, забежав вперед, взлез на смоковницу, чтобы увидеть Его, потому что Ему надлежало проходить мимо нее. 5 Иисус, когда пришел на это место, взглянув, увидел его и сказал ему: Закхей! сойди скорее, ибо сегодня надобно Мне быть у тебя в доме. 6 И он поспешно сошел и принял Его с радостью. 7 И все, видя то, начали роптать, и говорили, что Он зашел к грешному человеку; 8 Закхей же, став, сказал Господу: Господи! половину имения моего я отдам нищим, и, если кого чем обидел, воздам вчетверо. 9 Иисус сказал ему: ныне пришло спасение дому сему, потому что и он сын Авраама, 10 ибо Сын Человеческий пришел взыскать и спасти погибшее.
11 Когда же они слушали это, присовокупил притчу: ибо Он был близ Иерусалима, и они думали, что скоро должно открыться Царствие Божие. 12 Итак сказал: || некоторый человек высокого рода отправлялся в дальнюю страну, чтобы получить себе царство и возвратиться; 13 призвав же десять рабов своих, дал им десять мин и сказал им: употребляйте их в оборот, пока я возвращусь. 14 Но граждане ненавидели его и отправили вслед за ним посольство, сказав: не хотим, чтобы он царствовал над нами. 15 И когда возвратился, получив царство, велел призвать к себе рабов тех, которым дал серебро, чтобы узнать, кто что приобрел. 16 Пришел первый и сказал: господин! мина твоя принесла десять мин. 17 И сказал ему: хорошо, добрый раб! за то, что ты в малом был верен, возьми в управление десять городов. 18 Пришел второй и сказал: господин! мина твоя принесла пять мин. 19 Сказал и этому: и ты будь над пятью городами. 20 Пришел третий и сказал: господин! вот твоя мина, которую я хранил, завернув в платок, 21 ибо я боялся тебя, потому что ты человек жестокий: берешь, чего не клал, и жнешь, чего не сеял. 22 Господин сказал ему: твоими устами буду судить тебя, лукавый раб! ты знал, что я человек жестокий, беру, чего не клал, и жну, чего не сеял; 23 для чего же ты не отдал серебра моего в оборот, чтобы я, придя, получил его с прибылью? 24 И сказал предстоящим: возьмите у него мину и дайте имеющему десять мин. 25 И сказали ему: господин! у него есть десять мин. 26 Сказываю вам, что всякому имеющему дано будет, а у неимеющего отнимется и то, что имеет; 27 врагов же моих тех, которые не хотели, чтобы я царствовал над ними, приведите сюда и избейте предо мною. 28 Сказав это, Он пошел далее, восходя в Иерусалим.
29 И когда приблизился к Виффагии и Вифании, к горе, называемой Елеонскою, послал двух учеников Своих, 30 сказав: пойдите в противолежащее селение; войдя в него, найдете молодого осла привязанного, на которого никто из людей никогда не садился; отвязав его, приведите; 31 и если кто спросит вас: зачем отвязываете? скажите ему так: он надобен Господу. 32 Посланные пошли и нашли, как Он сказал им. 33 Когда же они отвязывали молодого осла, хозяева его сказали им: зачем отвязываете осленка? 34 Они отвечали: он надобен Господу. 35 И привели его к Иисусу, и, накинув одежды свои на осленка, посадили на него Иисуса. 36 И, когда Он ехал, постилали одежды свои по дороге. 37 А когда Он приблизился к спуску с горы Елеонской, все множество учеников начало в радости велегласно славить Бога за все чудеса, какие видели они, 38 говоря: благословен Царь, грядущий во имя Господне! мир на небесах и слава в вышних! 39 И некоторые фарисеи из среды народа сказали Ему: Учитель! запрети ученикам Твоим. 40 Но Он сказал им в ответ: сказываю вам, что если они умолкнут, то камни возопиют. 41 И когда приблизился к городу, то, смотря на него, заплакал о нем 42 и сказал: о, если бы и ты хотя в сей твой день узнал, что служит к миру твоему! Но это сокрыто ныне от глаз твоих, 43 ибо придут на тебя дни, когда враги твои обложат тебя окопами и окружат тебя, и стеснят тебя отовсюду, 44 и разорят тебя, и побьют детей твоих в тебе, и не оставят в тебе камня на камне за то́, что ты не узнал времени посещения твоего. 45 И, войдя в храм, начал выгонять продающих в нем и покупающих, 46 говоря им: написано: дом Мой есть дом молитвы, а вы сделали его вертепом разбойников. 47 И учил каждый день в храме. Первосвященники же и книжники и старейшины народа искали погубить Его, 48 и не находили, что бы сделать с Ним; потому что весь народ неотступно слушал Его.
Ісус у гостині в Закхея
1 І, ввійшовши Ісус , переходив через Єрихон.
2 І ось чоловік, що звався Закхей, — він був старший над митниками, і був багатий, —
3 бажав бачити Ісуса, хто Він, але з за народу не міг, — бо малий був на зріст.
4 І, забігши вперед, він виліз на фіґове дерево, щоб бачити Його, бо Він мав побіч нього проходити.
5 А коли на це місце Ісус підійшов, то поглянув угору до нього й промовив: “Закхею, — зійди зараз додолу, бо сьогодні потрібно Мені бути в домі твоїм!”
6 І той зараз додолу ізліз, і прийняв Його з радістю.
7 А всі, як побачили це , почали нарікати, і казали: “Він до грішного мужа в гостину зайшов!”
8 Став же Закхей та й промовив до Господа: “Господи, половину маєтку свого я віддам ось убогим, а коли кого скривдив був чим, — верну вчетверо”.
9 Ісус же промовив до нього: “Сьогодні на дім цей спасіння прийшло, бо й він син Авраамів.
10 Син бо Людський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло!”
Притча про десять мін срібла
11 Коли ж вони слухали це, розповів Він іще одну притчу, бо Він був недалеко від Єрусалиму, вони ж думали, що об’явиться Боже Царство тепер.
12 Отож Він сказав: “Один чоловік, роду славного, відправлявся в далеку країну, щоб царство прийняти й вернутись.
13 І покликав він десятьох своїх рабів, дав їм десять мін , і сказав їм: “Торгуйте, аж поки вернуся”.
14 Та його громадяни його ненавиділи, і послали посланців услід за ним, кажучи: “Не хочемо, щоб він був над нами царем”.
15 І сталось, коли він вернувся, як царство прийняв, то звелів поскликати рабів, яким срібло роздав, щоб довідатися, хто що набув.
16 І перший прийшов і сказав: “Пане, міна твоя принесла десять мін”.
17 І відказав він йому: “Гаразд, рабе добрий! Ти в малому був вірний, — володій десятьма містами”.
18 І другий прийшов і сказав: “Пане, твоя міна п’ять мін принесла”.
19 Він же сказав і тому: “Будь і ти над п’ятьма містами”.
20 І ще інший прийшов і сказав: “Пане, ось міна твоя, що я мав її сховану в хустці.
21 Я бо боявся тебе, — ти ж бо людина жорстока: береш, чого не поклав, і жнеш, чого не посіяв”.
22 І відказав той йому: “Устами твоїми, злий рабе, суджу я тебе! Ти знав, що я — жорстока людина, беру, чого не поклав, і жну, чого не посіяв.
23 Чому ж не віддав ти міняльникам срібла мого, — і я, повернувшись, узяв би своє із прибутком?”
24 І сказав він присутнім: “Візьміть міну від нього, та дайте тому, хто десять мін має”.
25 І відказали йому: “Пане, — він десять мін має”.
26 Говорю бо я вам: “Кожному, хто має, то дасться йому, хто ж не має, — забереться від нього і те, що він має.
27 А тих ворогів моїх, які не хотіли, щоб царював я над ними, приведіте сюди, — і на очах моїх їх повбивайте”.
28 А як це оповів, Він далі пішов, простуючи в Єрусалим.
Славний в’їзд Ісуса в Єрусалим
29 І ото, як наблизився до Вітфагії й Віфанії, на горі, що Оливною зветься, Він двох учнів послав,
30 наказуючи: “Ідіть у село, яке перед вами; увійшовши до нього, знайдете прив’язане осля, що на нього ніколи ніхто із людей не сідав. Відв’яжіть його, і приведіть.
31 Коли ж вас хто спитає: “Нащо відв’язуєте?”, відкажіть тому так: “Господь потребує його”.
32 Посланці ж відійшли, — і знайшли, як Він їм був сказав.
33 А коли осля стали відв’язувати, хазяї його їх запитали: “Нащо осля ви відв’язуєте?”
34 Вони ж відказали: “Господь потребує його”.
35 І вони привели до Ісуса його, і, поклавши одежу свою на осля, посадили Ісуса.
36 Коли ж Він їхав, вони простилали одежу свою по дорозі.
37 А як Він наближався вже до сходу з гори Оливної, то ввесь натовп учнів, радіючи, почав гучним голосом Бога хвалити за всі чуда, що бачили,
38 кажучи: “Благословенний Цар, що йде у Господнє Ім’я! Мир на небесах, і слава на висоті!”
39 А деякі фарисеї з народу сказали до Нього: “Учителю, — заборони Своїм учням!”
40 А Він їм промовив у відповідь: “Кажу вам, що коли ці замовкнуть, то каміння кричатиме!”
Ісус плаче за Єрусалимом
41 І коли Він наблизився, і місто побачив, то заплакав за ним,
42 і сказав: “О, якби й ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі! Та тепер від очей твоїх сховане це .
43 Бо прийдуть на тебе ті дні, і твої вороги тебе валом оточать, і обляжуть тебе, і стиснуть тебе звідусюди.
44 І зрівняють з землею тебе, і поб’ють твої діти в тобі, і не позоставлять у тобі каменя на камені, бо не зрозуміло ти часу відвідин твоїх”…
Очищення храму
45 А коли Він у храм увійшов, то почав виганяти продавців,
46 до них кажучи: “Написано: “Дім Мій — дім молитви”, а ви з нього зробили “печеру розбійників”.
47 І Він кожного дня у храмі навчав. А первосвященики й книжники й найважніші з народу шукали, щоб Його погубити,
48 але не знаходили, що вчинити Йому, бо ввесь народ горнувся до Нього та слухав Його.