1 В первый же день недели, очень рано, неся приготовленные ароматы, пришли они ко гробу, и вместе с ними некоторые другие; 2 но нашли камень отваленным от гроба. 3 И, войдя, не нашли тела Господа Иисуса. 4 Когда же недоумевали они о сем, вдруг предстали перед ними два мужа в одеждах блистающих. 5 И когда они были в страхе и наклонили лица свои к земле, сказали им: что вы ищете живого между мертвыми? 6 Его нет здесь: Он воскрес; вспомните, как Он говорил вам, когда был еще в Галилее, 7 сказывая, что Сыну Человеческому надлежит быть предану в руки человеков грешников, и быть распяту, и в третий день воскреснуть. 8 И вспомнили они слова Его; 9 и, возвратившись от гроба, возвестили всё это одиннадцати и всем прочим. 10 То были Магдалина Мария, и Иоанна, и Мария, мать Иакова, и другие с ними, которые сказали о сем Апостолам. 11 И показались им слова их пустыми, и не поверили им. 12 Но Петр, встав, побежал ко гробу и, наклонившись, увидел только пелены лежащие, и пошел назад, дивясь сам в себе происшедшему.
13 В тот же день двое из них шли в селение, отстоящее стадий на шестьдесят от Иерусалима, называемое Эммаус; 14 и разговаривали между собою о всех сих событиях. 15 И когда они разговаривали и рассуждали между собою, и Сам Иисус, приблизившись, пошел с ними. 16 Но глаза их были удержаны, так что они не узнали Его. 17 Он же сказал им: о чем это вы, идя, рассуждаете между собою, и отчего вы печальны? 18 Один из них, именем Клеопа, сказал Ему в ответ: неужели Ты один из пришедших в Иерусалим не знаешь о происшедшем в нем в эти дни? 19 И сказал им: о чем? Они сказали Ему: что было с Иисусом Назарянином, Который был пророк, сильный в деле и слове пред Богом и всем народом; 20 как предали Его первосвященники и начальники наши для осуждения на смерть и распяли Его. 21 А мы надеялись было, что Он есть Тот, Который должен избавить Израиля; но со всем тем, уже третий день ныне, как это произошло. 22 Но и некоторые женщины из наших изумили нас: они были рано у гроба 23 и не нашли тела Его и, придя, сказывали, что они видели и явление Ангелов, которые говорят, что Он жив. 24 И пошли некоторые из наших ко гробу и нашли так, как и женщины говорили, но Его не видели. 25 Тогда Он сказал им: о, несмысленные и медлительные сердцем, чтобы веровать всему, что предсказывали пророки! 26 Не так ли надлежало пострадать Христу и войти в славу Свою? 27 И, начав от Моисея, из всех пророков изъяснял им сказанное о Нем во всем Писании. 28 И приблизились они к тому селению, в которое шли; и Он показывал им вид, что хочет идти далее. 29 Но они удерживали Его, говоря: останься с нами, потому что день уже склонился к вечеру. И Он вошел и остался с ними. 30 И когда Он возлежал с ними, то, взяв хлеб, благословил, преломил и подал им. 31 Тогда открылись у них глаза, и они узнали Его. Но Он стал невидим для них. 32 И они сказали друг другу: не горело ли в нас сердце наше, когда Он говорил нам на дороге и когда изъяснял нам Писание? 33 И, встав в тот же час, возвратились в Иерусалим и нашли вместе одиннадцать Апостолов и бывших с ними, 34 которые говорили, что Господь истинно воскрес и явился Симону. 35 И они рассказывали о происшедшем на пути, и как Он был узнан ими в преломлении хлеба.
36 Когда они говорили о сем, Сам Иисус стал посреди них и сказал им: мир вам. 37 Они, смутившись и испугавшись, подумали, что видят духа. 38 Но Он сказал им: что смущаетесь, и для чего такие мысли входят в сердца ваши? 39 Посмотрите на руки Мои и на ноги Мои; это Я Сам; осяжите Меня и рассмотри́те; ибо дух плоти и костей не имеет, как видите у Меня. 40 И, сказав это, показал им руки и ноги. 41 Когда же они от радости еще не верили и дивились, Он сказал им: есть ли у вас здесь какая пища? 42 Они подали Ему часть печеной рыбы и сотового меда. 43 И, взяв, ел пред ними. 44 И сказал им: вот то, о чем Я вам говорил, еще быв с вами, что надлежит исполниться всему, написанному о Мне в законе Моисеевом и в пророках и псалмах. 45 Тогда отверз им ум к уразумению Писаний. 46 И сказал им: так написано, и так надлежало пострадать Христу, и воскреснуть из мертвых в третий день, 47 и проповедану быть во имя Его покаянию и прощению грехов во всех народах, начиная с Иерусалима. 48 Вы же свидетели сему. 49 И Я пошлю обетование Отца Моего на вас; вы же оставайтесь в городе Иерусалиме, доколе не облечетесь силою свыше.
50 И вывел их вон из города до Вифании и, подняв руки Свои, благословил их. 51 И, когда благословлял их, стал отдаляться от них и возноситься на небо. 52 Они поклонились Ему и возвратились в Иерусалим с великою радостью. 53 И пребывали всегда в храме, прославляя и благословляя Бога. Аминь.
Воскресення та вознесення Ісуса Христа.
Анголи сповіщають жінкам про воскресення Ісуса
1 А дня першого в тижні прийшли вони рано вранці до гробу, несучи наготовані пахощі,
2 та й застали, що камінь від гробу відвалений був.
3 А ввійшовши, вони не знайшли тіла Господа Ісуса.
4 І сталось, як безрадні були вони в цім, ось два мужі в одежах блискучих з’явились при них.
5 А коли налякались вони й посхиляли обличчя додолу, ті сказали до них: “Чого ви шукаєте Живого між мертвими?
6 Нема Його тут, бо воскрес! Пригадайте собі, як Він вам говорив, коли ще перебував в Галілеї.
7 Він казав: “Сину Людському треба бути виданому до рук грішних людей, і розп’ятому бути, і воскреснути третього дня”.
8 І згадали вони ті слова Його!
9 А вернувшись від гробу, про все те сповістили Одинадцятьох та всіх інших.
10 То були: Марія Магдалина, і Іванна, і Марія, мати Яковова, і інші з ними, — і вони розповіли апостолам це.
11 Та слова їхні здалися їм вигадкою, — і не повірено їм.
12 Петро ж устав та до гробу побіг, і, нахилившися, бачить — лежать самі тільки покривала… І вернувсь він до себе, і дивувався, що сталось…
Ісус з’являється Своїм учням на дорозі в Еммаус
13 І ото, двоє з них того ж дня йшли в село, на ім’я Еммаус, що від Єрусалиму лежало на стадій із шістдесят.
14 І розмовляли вони між собою про все те, що сталося.
15 І ото, як вони розмовляли, і розпитували один одного, підійшов Сам Ісус, — і пішов разом із ними.
16 Очі ж їхні були стримані, щоб Його не пізнали.
17 І спитався Він їх: “Що за речі такі, що про них між собою в дорозі міркуєте, і чого ви сумні?”
18 І озвався один, йому ймення Клеопа, та й промовив до Нього: “Ти хіба тут у Єрусалимі єдиний захожий, що не знає, що сталося в нім цими днями?”
19 І спитався Він їх: “Що таке?” А вони розповіли Йому: “Про Ісуса Назарянина, що Пророк був, могутній у ділі й у слові перед Богом і всім народом.
20 Як первосвященики й наша старшина Його віддали на суд смертний, — і Його розп’яли…
21 А ми сподівались були, що Це Той, що має Ізраїля визволити. І до того, оце третій день вже сьогодні, як усе оте сталося…
22 А дехто з наших жінок, що рано були коло гробу, нас здивували:
23 вони тіла Його не знайшли, та й вернулися й оповідали, що бачили й з’явлення Анголів, які кажуть, що живий Він…
24 І пішли дехто з наших до гробу, і знайшли так, як казали й жінки; та Його не побачили”…
25 Тоді Він сказав їм: “О, безумні й запеклого серця, щоб повірити всьому, про що сповіщали Пророки!
26 Чи ж Христові не це перетерпіти треба було, і ввійти в Свою славу?”
27 І Він почав від Мойсея, і від Пророків усіх, і виясняв їм зо всього Писання, що про Нього було.
28 І наблизились вони до села, куди йшли. А Він удавав, ніби хоче йти далі.
29 А вони не пускали Його й намовляли: “Зостанься з нами, бо вже вечоріє, і кінчається день”. І Він увійшов, щоб із ними побути.
30 І ото, коли сів Він із ними до столу, то взяв хліб, поблагословив, і, ламаючи, їм подавав…
31 Тоді очі відкрилися їм, — і пізнали Його. Але Він став для них невидимий…
32 І говорили вони один одному: “Чи не палало нам серце обом, коли промовляв Він до нас по дорозі, і коли виясняв нам Писання?”…
33 І зараз устали вони, і повернулись до Єрусалиму, і знайшли там у зборі Одинадцятьох, і тих, що з ними були,
34 які розповідали, що Господь дійсно воскрес, і з’явився був Симонові.
35 А вони розповіли, що сталось було на дорозі, і як пізнали Його в ламанні хліба.
З’явлення Ісуса учням у Єрусалимі
36 І, як вони говорили оце, Сам Ісус став між ними, і промовив до них: “Мир вам!”
37 А вони налякалися та перестрашились, і думали, що бачать духа.
38 Він же промовив до них: “Чого ви стривожились? І пощо ті думки до сердець ваших входять?
39 Погляньте на руки Мої та на ноги Мої, — це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й дізнайтесь, — бо не має дух тіла й костей, а Я, бачите, маю”.
40 І, промовивши це, показав Він їм руки та ноги.
41 І, як ще не йняли вони віри з радощів та дивувались, Він сказав їм: “Чи не маєте тут чогось їсти?”
42 Вони ж подали Йому кусника риби печеної та стільника медового.
43 І, взявши, Він їв перед ними.
Остання Ісусова наука учням
44 І промовив до них: “Це слова, що казав Я до вас, коли був іще з вами: Потрібно, щоб виконалось усе, що про Мене в Законі Мойсеєвім, та в Пророків, і в Псалмах написане”.
45 Тоді розум розкрив їм, щоб вони розуміли Писання.
46 І сказав Він до них: “Так написано є, і так потрібно було постраждати Христові, і воскреснути з мертвих дня третього,
47 і щоб у Ймення Його проповідувалось покаяння, і прощення гріхів між народів усіх, від Єрусалиму почавши.
48 А ви свідки того.
49 І ось Я посилаю на вас обітницю Мого Отця; а ви позостаньтеся в місті, аж поки зодягнетесь силою з висоти”.
Вознесення Ісуса на небо
50 І Він вивів за місто їх аж до Віфанії; і, знявши руки Свої, поблагословив їх.
51 І сталось, як Він благословляв їх, то зачав відступати від них, і на небо возноситись.
52 А вони поклонились Йому, і повернулись до Єрусалиму з великою радістю. 53 І постійно вони перебували в храмі, переславляючи й хвалячи Бога. Амінь.