1 Тогда подобно будет Царство Небесное десяти девам, которые, взяв светильники свои, вышли навстречу жениху. 2 Из них пять было мудрых и пять неразумных. 3 Неразумные, взяв светильники свои, не взяли с собою масла. 4 Мудрые же, вместе со светильниками своими, взяли масла в сосудах своих. 5 И как жених замедлил, то задремали все и уснули. 6 Но в полночь раздался крик: вот, жених идет, выходите навстречу ему. 7 Тогда встали все девы те и поправили светильники свои. 8 Неразумные же сказали мудрым: дайте нам вашего масла, потому что светильники наши гаснут. 9 А мудрые отвечали: чтобы не случилось недостатка и у нас и у вас, пойдите лучше к продающим и купите себе. 10 Когда же пошли они покупать, пришел жених, и готовые вошли с ним на брачный пир, и двери затворились; 11 после приходят и прочие девы, и говорят: Господи! Господи! отвори нам. 12 Он же сказал им в ответ: истинно говорю вам: не знаю вас. 13 Итак, бодрствуйте, потому что не знаете ни дня, ни часа, в который приидет Сын Человеческий.
14 Ибо Он поступит , как человек, который, отправляясь в чужую страну, призвал рабов своих и поручил им имение свое: 15 и одному дал он пять талантов, другому два, иному один, каждому по его силе; и тотчас отправился. 16 Получивший пять талантов пошел, употребил их в дело и приобрел другие пять талантов; 17 точно так же и получивший два таланта приобрел другие два; 18 получивший же один талант пошел и закопал его в землю и скрыл серебро господина своего. 19 По долгом времени, приходит господин рабов тех и требует у них отчета. 20 И, подойдя, получивший пять талантов принес другие пять талантов и говорит: господин! пять талантов ты дал мне; вот, другие пять талантов я приобрел на них. 21 Господин его сказал ему: хорошо, добрый и верный раб! в малом ты был верен, над многим тебя поставлю; войди в радость господина твоего. 22 Подошел также и получивший два таланта и сказал: господин! два таланта ты дал мне; вот, другие два таланта я приобрел на них. 23 Господин его сказал ему: хорошо, добрый и верный раб! в малом ты был верен, над многим тебя поставлю; войди в радость господина твоего. 24 Подошел и получивший один талант и сказал: господин! я знал тебя, что ты человек жестокий, жнешь, где не сеял, и собираешь, где не рассыпа́л, 25 и, убоявшись, пошел и скрыл талант твой в земле; вот тебе твое. 26 Господин же его сказал ему в ответ: лукавый раб и ленивый! ты знал, что я жну, где не сеял, и собираю, где не рассыпа́л; 27 посему надлежало тебе отдать серебро мое торгующим, и я, придя, получил бы мое с прибылью; 28 итак, возьмите у него талант и дайте имеющему десять талантов, 29 ибо всякому имеющему дастся и приумножится, а у неимеющего отнимется и то́, что́ имеет; 30 а негодного раба выбросьте во тьму внешнюю: там будет плач и скрежет зубов. Сказав сие, возгласил: кто имеет уши слышать, да слышит!
31 Когда же приидет Сын Человеческий во славе Своей и все святые Ангелы с Ним, тогда сядет на престоле славы Своей, 32 и соберутся пред Ним все народы; и отделит одних от других, как пастырь отделяет овец от козлов; 33 и поставит овец по правую Свою сторону, а козлов — по левую. 34 Тогда скажет Царь тем, которые по правую сторону Его: приидите, благословенные Отца Моего, наследуйте Царство, уготованное вам от создания мира: 35 ибо алкал Я, и вы дали Мне есть; жаждал, и вы напоили Меня; был странником, и вы приняли Меня; 36 был наг, и вы одели Меня; был болен, и вы посетили Меня; в темнице был, и вы пришли ко Мне. 37 Тогда праведники скажут Ему в ответ: Господи! когда мы видели Тебя алчущим, и накормили? или жаждущим, и напоили? 38 когда мы видели Тебя странником, и приняли? или нагим, и одели? 39 когда мы видели Тебя больным, или в темнице, и пришли к Тебе? 40 И Царь скажет им в ответ: истинно говорю вам: так как вы сделали это одному из сих братьев Моих меньших, то сделали Мне. 41 Тогда скажет и тем, которые по левую сторону: идите от Меня, проклятые, в огонь вечный, уготованный диаволу и ангелам его: 42 ибо алкал Я, и вы не дали Мне есть; жаждал, и вы не напоили Меня; 43 был странником, и не приняли Меня; был наг, и не одели Меня; болен и в темнице, и не посетили Меня. 44 Тогда и они скажут Ему в ответ: Господи! когда мы видели Тебя алчущим, или жаждущим, или странником, или нагим, или больным, или в темнице, и не послужили Тебе? 45 Тогда скажет им в ответ: истинно говорю вам: так как вы не сделали этого одному из сих меньших, то не сделали Мне. 46 И пойдут сии в му́ку вечную, а праведники в жизнь вечную.
Притча про мудрих і нерозумних дів
1 Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали каганці свої, та й пішли зустрічати молодого.
2 П’ять же з них нерозумні були, а п’ять мудрі.
3 Нерозумні ж, узявши каганці, не взяли із собою оливи.
4 А мудрі набрали оливи в посудинки разом зі своїми каганцями.
5 А коли забаривсь молодий, то всі задрімали й поснули.
6 А опівночі крик залунав: “Ось молодий, — виходьте назустріч!”
7 Схопились тоді всі ті діви, і каганці свої наготували.
8 Нерозумні ж сказали до мудрих: “Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці ось гаснуть”.
9 Мудрі ж відповіли та сказали: “Щоб, бува, нам і вам не забракло, — краще вдайтеся до продавців, і купіть собі”.
10 І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весілля з ним, — і замкнені двері були.
11 А потім прийшла й решта дів і казала: “Пане, пане, — відчини нам!”
12 Він же у відповідь їм проказав: “Поправді кажу вам, — не знаю я вас!”
13 Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли прийде Син Людський!
Притча про таланти
14 Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє.
15 І одному він дав п’ять талантів, а другому два, а тому один, — кожному за спроможністю його. І відійшов.
16 А той, що взяв п’ять талантів, негайно пішов і орудував ними, — і набув він п’ять інших талантів.
17 Так само ж і той, що взяв два — і він ще два інших набув.
18 А той, що одного взяв, пішов та й закопав його в землю, — і сховав срібло пана свого.
19 По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку.
20 І прийшов той, що взяв п’ять талантів, — приніс іще п’ять талантів і сказав: “Пане мій , п’ять талантів мені передав ти, — ось я здобув інші п’ять талантів”.
21 Сказав же йому його пан: “Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!”
22 Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: “Два таланти мені передав ти, — ось іще два таланти здобув я”.
23 Сказав йому пан його: “Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!”
24 Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: “Я знав тебе, пане, що тверда ти людина, — ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав.
25 І я побоявся, — пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє”…
26 І відповів його пан, і сказав йому: “Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав?
27 Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибутком своє.
28 Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому, що десять талантів він має.
29 Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, — забереться від нього й те, що він має.
30 А раба непотрібного вкиньте до зовнішньої темряви, — буде плач там і скрегіт зубів!”
Останній суд
31 Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі Анголи з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї.
32 І перед Ним усі народи зберуться, і Він відділить одного від одного їх, як відділяє вівчар овець від козлів.
33 І поставить Він вівці праворуч Себе, а козлята — ліворуч.
34 Тоді скаже Цар тим, хто праворуч Його: “Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу.
35 Бо Я голодував був — і ви нагодували Мене, прагнув — і ви напоїли Мене, мандрівником Я був — і Мене прийняли ви.
36 Був нагий — і Мене зодягли ви, слабував — і Мене ви відвідали, у в’язниці Я був — і прийшли ви до Мене”.
37 Тоді відповідять Йому праведні й скажуть: “Господи, коли то Тебе ми голодного бачили — і нагодували, або спрагненого — і напоїли?
38 Коли то Тебе мандрівником ми бачили — і прийняли, чи нагим — і зодягли?
39 Коли то Тебе ми недужого бачили, чи у в’язниці — і до Тебе прийшли?”
40 Цар відповість і промовить до них: “Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, — те Мені ви вчинили”.
41 Тоді скаже й тим, хто ліворуч: “Ідіть ви від Мене, прокляті, у вічний огонь, що дияволові та його посланцям приготований.
42 Бо Я голодував був — і не нагодували Мене, прагнув — і ви не напоїли Мене,
43 мандрівником Я був — і не прийняли ви Мене, був нагий — і не зодягли ви Мене, слабий і в в’язниці — і Мене не відвідали ви”.
44 Тоді відповідять і вони, промовляючи: “Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спрагненого, або мандрівником, чи нагого, чи недужого, чи у в’язниці — і не послужили Тобі?”
45 Тоді Він відповість їм і скаже: “Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, — Мені не вчинили!”
46 І ці підуть на вічную муку, а праведники — на вічне життя”.