Багато будинків зруйновано, молочна ферма зруйнована, багато корів вбито. Електрики немає з лютого.
Просимо молитися 
1 И сказал им: истинно говорю вам: есть некоторые из стоящих здесь, которые не вкусят смерти, как уже увидят Царствие Божие, пришедшее в силе. 2 И, по прошествии дней шести, взял Иисус Петра, Иакова и Иоанна, и возвел на гору высокую особо их одних, и преобразился перед ними. 3 Одежды Его сделались блистающими, весьма белыми, как снег, как на земле белильщик не может выбелить. 4 И явился им Илия с Моисеем; и беседовали с Иисусом. 5 При сем Петр сказал Иисусу: Равви́! хорошо нам здесь быть; сделаем три кущи: Тебе одну, Моисею одну, и одну Илии. 6 Ибо не знал, что сказать; потому что они были в страхе. 7 И явилось облако, осеняющее их, и из облака исшел глас, глаголющий: Сей есть Сын Мой возлюбленный; Его слушайте. 8 И, внезапно посмотрев вокруг, никого более с собою не видели, кроме одного Иисуса. 9 Когда же сходили они с горы, Он не велел никому рассказывать о том, что видели, доколе Сын Человеческий не воскреснет из мертвых. 10 И они удержали это слово, спрашивая друг друга, что значит: воскреснуть из мертвых. 11 И спросили Его: как же книжники говорят, что Илии надлежит придти прежде? 12 Он сказал им в ответ: правда, Илия должен придти прежде и устроить всё; и Сыну Человеческому, как написано о Нем, надлежит много пострадать и быть уничижену. 13 Но говорю вам, что и Илия пришел, и поступили с ним, как хотели, как написано о нем.
14 Придя к ученикам, увидел много народа около них и книжников, спорящих с ними. 15 Тотчас, увидев Его, весь народ изумился, и, подбегая, приветствовали Его. 16 Он спросил книжников: о чем спорите с ними? 17 Один из народа сказал в ответ: Учитель! я привел к Тебе сына моего, одержимого духом немым: 18 где ни схватывает его, повергает его на землю, и он испускает пену, и скрежещет зубами своими, и цепенеет. Говорил я ученикам Твоим, чтобы изгнали его, и они не могли. 19 Отвечая ему, Иисус сказал: о, род неверный! доколе буду с вами? доколе буду терпеть вас? Приведите его ко Мне. 20 И привели его к Нему. Как скоро бесноватый увидел Его, дух сотряс его; он упал на землю и валялся, испуская пену. 21 И спросил Иисус отца его: как давно это сделалось с ним? Он сказал: с детства; 22 и многократно дух бросал его и в огонь и в воду, чтобы погубить его; но, если что можешь, сжалься над нами и помоги нам. 23 Иисус сказал ему: если сколько-нибудь можешь веровать, всё возможно верующему. 24 И тотчас отец отрока воскликнул со слезами: верую, Господи! помоги моему неверию. 25 Иисус, видя, что сбегается народ, запретил духу нечистому, сказав ему: дух немой и глухой! Я повелеваю тебе, выйди из него и впредь не входи в него. 26 И, вскрикнув и сильно сотрясши его, вышел; и он сделался, как мертвый, так что многие говорили, что он умер. 27 Но Иисус, взяв его за руку, поднял его; и он встал. 28 И как вошел Иисус в дом, ученики Его спрашивали Его наедине: почему мы не могли изгнать его? 29 И сказал им: сей род не может выйти иначе, как от молитвы и поста.
30 Выйдя оттуда, проходили через Галилею; и Он не хотел, чтобы кто узнал. 31 Ибо учил Своих учеников и говорил им, что Сын Человеческий предан будет в руки человеческие и убьют Его, и, по убиении, в третий день воскреснет. 32 Но они не разумели сих слов, а спросить Его боялись.
33 Пришел в Капернаум; и когда был в доме, спросил их: о чем дорогою вы рассуждали между собою? 34 Они молчали; потому что дорогою рассуждали между собою, кто больше. 35 И, сев, призвал двенадцать и сказал им: кто хочет быть первым, будь из всех последним и всем слугою. 36 И, взяв дитя, поставил его посреди них и, обняв его, сказал им: 37 кто примет одно из таких детей во имя Мое, тот принимает Меня; а кто Меня примет, тот не Меня принимает, но Пославшего Меня. 38 При сем Иоанн сказал: Учитель! мы видели человека, который именем Твоим изгоняет бесов, а не ходит за нами; и запретили ему, потому что не ходит за нами. 39 Иисус сказал: не запрещайте ему, ибо никто, сотворивший чудо именем Моим, не может вскоре злословить Меня. 40 Ибо кто не против вас, тот за вас. 41 И кто напоит вас чашею воды во имя Мое, потому что вы Христовы, истинно говорю вам, не потеряет награды своей. 42 А кто соблазнит одного из малых сих, верующих в Меня, тому лучше было бы, если бы повесили ему жерновный камень на шею и бросили его в море. 43 И если соблазняет тебя рука твоя, отсеки ее: лучше тебе увечному войти в жизнь, нежели с двумя руками идти в геенну, в огонь неугасимый, 44 где червь их не умирает и огонь не угасает. 45 И если нога твоя соблазняет тебя, отсеки ее: лучше тебе войти в жизнь хромому, нежели с двумя ногами быть ввержену в геенну, в огонь неугасимый, 46 где червь их не умирает и огонь не угасает. 47 И если глаз твой соблазняет тебя, вырви его: лучше тебе с одним глазом войти в Царствие Божие, нежели с двумя глазами быть ввержену в геенну огненную, 48 где червь их не умирает и огонь не угасает. 49 Ибо всякий огнем осолится, и всякая жертва солью осолится. 50 Соль — добрая вещь ; но ежели соль не солона будет, чем вы ее поправите? Имейте в себе соль, и мир имейте между собою.
1 І сказав Він до них: “Поправді кажу вам, що деякі з тут о приявних не скуштують смерти, аж поки не бачитимуть Царства Божого, що прийшло воно в силі”.
Переображення Господнє
2 А через шість день забирає Ісус Петра, і Якова, і Івана, та й веде їх осібно на гору високу самих. І Він переобразивсь перед ними.
3 І стала одежа Його осяйна, дуже біла, як сніг, якої білильник не зміг би так вибілити на землі!
4 І з’явивсь їм Ілля та Мойсей, і розмовляли з Ісусом.
5 І озвався Петро та й сказав до Ісуса: “Учителю, добре бути нам тут! Поставмо ж собі три шатра: для Тебе одне, і одне для Мойсея, і одне для Іллі”…
6 Бо не знав, що казати, бо були перелякані.
7 Та хмара ось їх заслонила, і голос почувся із хмари: “Це Син Мій Улюблений, — Його слухайтеся!”
8 І зараз, звівши очі свої, вони вже нікого з собою не бачили, крім Самого Ісуса.
9 А коли з гори сходили, Він їм наказав, щоб нікому того не казали, що бачили, аж поки Син Людський із мертвих воскресне.
Ілля приготує Ісусові все
10 І вони заховали те слово в собі, сперечаючися, що то є: “воскреснути з мертвих”.
11 І вони запитали Його та сказали: “Що це книжники кажуть, ніби треба Іллі перш прийти?”
12 А Він відказав їм: “Тож Ілля, коли прийде попереду, усе приготує. Та як же про Людського Сина написано, що мусить багато Він витерпіти, і буде зневажений?
13 Але вам кажу, що й Ілля був прийшов, — та зробили йому, що тільки хотіли, як про нього написано”…
Уздоровлення сновидного
14 А коли повернулись до учнів, коло них вони вгледіли безліч народу та книжників, що сперечалися з ними.
15 І негайно ввесь натовп, як побачив Його, сполохнувся із дива, і назустріч побіг, і став вітати Його.
16 І запитався Він їх: “Про що сперечаєтесь з ними?”
17 І Йому відповів один із натовпу: “Учителю, привів я до Тебе ось сина свого, що духа німого він має.
18 А як він де схопить його, то об землю кидає ним, — і він піну пускає й зубами скрегоче та сохне. Я казав Твоїм учням, щоб прогнали його, — та вони не змогли”.
19 А Він їм у відповідь каже: “О, роде невірний, — доки буду Я з вами? Доки вас Я терпітиму? Приведіть до Мене його!”
20 І до Нього того привели. І як тільки побачив Його, то дух зараз затряс ним. А той, повалившись на землю, став качатися та заливатися піною…
21 І Він запитав його батька: “Як давно йому сталося це?” Той сказав: “Із дитинства.
22 І почасту кидав він ним і в огонь, і до води, щоб його погубити. Але коли можеш що Ти, то змилуйсь над нами, і нам поможи!”
23 Ісус же йому відказав: “Щодо того твого “коли можеш”, — то тому, хто вірує, все можливе!”
24 Зараз батько хлоп’яти зі слізьми закричав і сказав: “Вірую, Господи, — поможи недовірству моєму!”
25 А Ісус, як побачив, що натовп збігається, то нечистому духові заказав, і сказав йому: “Душе німий і глухий, тобі Я наказую: вийди з нього, і більше у нього не входь!”
26 І, закричавши та міцно затрясши, той вийшов. І він став, немов мертвий, — аж багато хто стали казати, що помер він…
27 А Ісус узяв за руку його та й підвів його, — і той устав.
28 Коли ж Він до дому прийшов, то учні питали Його самотою: “Чому ми не могли його вигнати?”
29 А Він їм сказав: “Цей рід не виходить інакше, як тільки від молитви та посту”.
Ісус удруге заповідає Свою смерть і воскресення
30 І вони вийшли звідти, і проходили по Галілеї. А Він не хотів, щоб довідався хто.
31 Бо Він Своїх учнів навчав і казав їм: “Людський Син буде виданий людям до рук, і вони Його вб’ють, але вбитий, — воскресне Він третього дня!”
32 Вони ж не зрозуміли цього слова, та боялись Його запитати.
Хто найбільший у Царстві Небеснім
33 І прибули вони в Капернаум. А як був Він у домі, то їх запитав: “Про що міркували в дорозі?”
34 І мовчали вони, — сперечалися бо проміж себе в дорозі, хто найбільший.
35 А як сів, то покликав Він Дванадцятьох, і промовив до них: “Коли хто бути першим бажає, — нехай буде найменшим із усіх і слуга всім!”
36 І взяв Він дитину, і поставив її серед них. І, обнявши її, Він промовив до них:
37 “Коли хто в Ім’я Моє прийме одне з дітей таких, той приймає Мене. Хто ж приймає Мене, — не Мене він приймає, а Того, Хто послав Мене!”
Хто не супроти нас, — той за нас
38 Обізвався до нього Іван: “Учителю, ми бачили одного чоловіка , який з нами не ходить, що виганяє Ім’ям Твоїм демонів; і ми заборонили йому, бо він із нами не ходить”.
39 А Ісус відказав: “Не забороняйте йому, бо немає такого, що Ім’ям Моїм чудо зробив би, і зміг би небаром лихословити Мене.
40 Хто бо не супроти нас, — той за нас!
41 І коли хто напоїть вас кухлем води в Ім’я Моє ради того, що ви Христові, поправді кажу вам: той не згубить своєї нагороди!
42 Хто ж спокусить одного з малих цих, що вірять, то краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити, та й кинути в море!
Як увійти до Царства Божого
43 І коли рука твоя спокушає тебе, — відітни її: краще тобі ввійти до життя одноруким, ніж з обома руками ввійти до геєнни, до огню невгасимого,
44 де “їхній черв’як не вмирає, і не гасне огонь”.
45 І коли нога твоя спокушає тебе, — відітни її: краще тобі ввійти до життя одноногим, ніж з обома ногами бути вкиненому до геєнни, [до огню невгасимого],
46 де “їхній черв’як не вмирає, і не гасне огонь”.
47 І коли твоє око тебе спокушає, — вибери його: краще тобі однооким ввійти в Царство Боже, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни [огненної],
48 де “їхній черв’як не вмирає, і не гасне огонь”!
49 Бо посолиться кожен огнем, і кожна жертва посолиться сіллю.
50 Сіль — добра річ. Коли ж сіль несолоною стане, — чим поправити її? Майте сіль у собі, майте й мир між собою!”