1 И упрекали Мариам и Аарон Моисея за жену Ефиоплянку, которую он взял, — ибо он взял за себя Ефиоплянку, — 2 и сказали: одному ли Моисею говорил Господь? не говорил ли Он и нам? И услышал сие Господь. 3 Моисей же был человек кротчайший из всех людей на земле.
4 И сказал Господь внезапно Моисею и Аарону и Мариами: выйдите вы трое к скинии собрания. И вышли все трое. 5 И сошел Господь в облачном столпе, и стал у входа скинии, и позвал Аарона и Мариам, и вышли они оба. 6 И сказал: слушайте слова Мои: если бывает у вас пророк Господень, то Я открываюсь ему в видении, во сне говорю с ним; 7 но не так с рабом Моим Моисеем, — он верен во всем дому́ Моем: 8 устами к устам говорю Я с ним, и явно, а не в гаданиях, и образ Господа он видит; как же вы не убоялись упрекать раба Моего, Моисея? 9 И воспламенился гнев Господа на них, и Он отошел. 10 И облако отошло от скинии, и вот, Мариам покрылась проказою, как снегом. Аарон взглянул на Мариам, и вот, она в проказе. 11 И сказал Аарон Моисею: господин мой! не поставь нам в грех, что мы поступили глупо и согрешили; 12 не попусти, чтоб она была, как мертворожденный младенец , у которого, когда он выходит из чрева матери своей, истлела уже половина тела. 13 И возопил Моисей к Господу, говоря: Боже, исцели ее! 14 И сказал Господь Моисею: если бы отец ее плюнул ей в лице, то не должна ли была бы она стыдиться семь дней? итак пусть будет она в заключении семь дней вне стана, а после опять возвратится. 15 И пробыла Мариам в заключении вне стана семь дней, и народ не отправлялся в путь, доколе не возвратилась Мариам.
Кара на Маріям
1 І нарікали Маріям та Аарон на Мойсея за жінку кушитянку , що взяв, бо він узяв був жінку кушитянку.
2 І казали вони: “Чи тільки з Мойсеєм Господь говорив? Чи ж не говорив Він також із нами?” І почув це Господь.
3 А той муж, Мойсей, був найлагідніший за всяку людину, що на поверхні землі.
4 І нагло сказав Господь до Мойсея й до Аарона та до Маріям: “Вийдіть ви троє до скинії заповіту”. І вони троє вийшли.
5 І зійшов Господь у стовпі хмари, і став при вході скинії, та й покликав Аарона й Маріям. І вийшли обоє вони.
6 І сказав Він: “Послухайте ж ви Моїх слів: Якщо буде між вами пророк, то Я , Господь, дамся пізнати в видінні йому, у сні говорити з ним буду.
7 Не так раб мій Мойсей: у всім домі Моїм він довірений!
8 Говорю Я з ним уста до уст, а не видінням і не загадками, і Образ Господа він оглядає. І чому не боялися ви нарікать на Мойсея, Мого раба?”
9 І запалав гнів Господній на них, — і Він пішов,
10 а хмара відступила з‑над скинії. А ось Маріям — прокажена, збілівши, як сніг! І обернувся Аарон до Маріям, аж ось вона прокажена!
11 І сказав Аарон до Мойсея: “Будь ласкав, мій пане, — не поклади ж на нас гріха, що були ми нерозумні та що прогрішились!
12 Нехай же не буде вона, як та мертва дитина , що, як виходить з утроби матері своєї, то зітліла половина тіла її”.
13 І Мойсей кликав до Господа, говорячи: “Боже, вилікуй же її!”
14 І сказав Господь до Мойсея: “А коли б її батько справді плюнув на обличчя її, чи не буде вона сім день засоромлена? Вона буде замкнена сім день поза табором, а потім повернеться”.
15 І була замкнена Маріям поза табором сім день, а народ не рушив аж до повернення Маріям.
16 А потім рушив народ із Гацероту, і таборував у пустині Паран.