1 И сказал Валаам Валаку: построй мне здесь семь жертвенников и приготовь мне семь тельцов и семь овнов. 2 Валак сделал так, как говорил Валаам, и вознесли Валак и Валаам по тельцу и по овну на каждом жертвеннике. 3 И сказал Валаам Валаку: постой у всесожжения твоего, а я пойду; может быть, Господь выйдет мне навстречу, и что Он откроет мне, я объявлю тебе. И [остался Валак у всесожжения своего, а Валаам] пошел на возвышенное место [вопросить Бога]. 4 И встретился Бог с Валаамом, и сказал ему [Валаам]: семь жертвенников устроил я и вознес по тельцу и по овну на каждом жертвеннике. 5 И вложил Господь слово в уста Валаамовы и сказал: возвратись к Валаку и так говори. 6 И возвратился к нему, и вот, он стоит у всесожжения своего, он и все князья Моавитские. [И был на нем Дух Божий.] 7 И произнес притчу свою, и сказал: из Месопотамии привел меня Валак, царь Моава, от гор восточных: приди, прокляни мне Иакова, приди, изреки зло на Израиля! 8 Как прокляну я? Бог не проклинает его. Как изреку зло? Господь не изрекает [на него] зла. 9 С вершины скал вижу я его, и с холмов смотрю на него: вот, народ живет отдельно и между народами не числится. 10 Кто исчислит песок Иакова и число четвертой части Израиля? Да умрет душа моя смертью праведников, и да будет кончина моя, как их! 11 И сказал Валак Валааму: что ты со мною делаешь? я взял тебя, чтобы проклясть врагов моих, а ты, вот, благословляешь? 12 И отвечал он и сказал: не должен ли я в точности сказать то, что влагает Господь в уста мои? 13 И сказал ему Валак: пойди со мною на другое место, с которого ты увидишь его, но только часть его увидишь, а всего его не увидишь; и прокляни мне его оттуда. 14 И взял его на место стражей, на вершину горы Фасги, и построил семь жертвенников, и вознес по тельцу и по овну на каждом жертвеннике. 15 И сказал [Валаам] Валаку: постой здесь у всесожжения твоего, а я [пойду] туда навстречу [Богу]. 16 И встретился Господь с Валаамом, и вложил слово в уста его, и сказал: возвратись к Валаку и так говори. 17 И пришел к нему, и вот, он стоит у всесожжения своего, и с ним [все] князья Моавитские. И сказал ему Валак: что говорил Господь? 18 Он произнес притчу свою и сказал: встань, Валак, и послушай, внимай мне, сын Сепфоров. 19 Бог не человек, чтоб Ему лгать, и не сын человеческий, чтоб Ему изменяться. Он ли скажет и не сделает? будет говорить и не исполнит? 20 Вот, благословлять начал я, ибо Он благословил, и я не могу изменить сего. 21 Не видно бедствия в Иакове, и не заметно несчастья в Израиле; Господь, Бог его, с ним, и трубный царский звук у него; 22 Бог вывел их из Египта, быстрота единорога у него; 23 нет волшебства в Иакове и нет ворожбы в Израиле. В свое время скажут об Иакове и об Израиле: вот что творит Бог! 24 Вот, народ как львица встает и как лев поднимается; не ляжет, пока не съест добычи и не напьется крови убитых. 25 И сказал Валак Валааму: ни клясть не кляни его, ни благословлять не благословляй его. 26 И отвечал Валаам и сказал Валаку: не говорил ли я тебе, что я буду делать все то, что скажет мне Господь? 27 И сказал Валак Валааму: пойди, я возьму тебя на другое место; может быть, угодно будет Богу, и оттуда проклянешь мне его. 28 И взял Валак Валаама на верх Фегора, обращенного к пустыне. 29 И сказал Валаам Валаку: построй мне здесь семь жертвенников и приготовь мне здесь семь тельцов и семь овнов. 30 И сделал Валак, как сказал Валаам, и вознес по тельцу и овну на каждом жертвеннике.
Благословення й пророцтва Валаамові
1 І сказав Валаам до Балака: “Збудуй мені тут сім жертівників, і приготуй мені тут сім бичків та сім баранів”.
2 І зробив Балак, як Валаам говорив. І приніс Балак та Валаам бичка та барана на кожному жертівнику.
3 І сказав Валаам до Балака: “Стань над своїм цілопаленням, а я піду, — може, стріну Господа навпроти себе, і що Він об’явить мені, я перекажу тобі”. І він пішов на лису гору.
4 І стрівся Валаамові Бог, і сказав він Йому: “Сім жертівників склав я, і приніс бичка та барана на кожному жертівнику”.
5 І вклав Господь слово до Валаамових уст та й сказав: “Вернись до Балака, і будеш так промовляти”.
6 І вернувсь він до нього, аж ось він стоїть над своїм цілопаленням, він та всі вельможі моавські.
7 І він виголосив свою приповістку пророчу й сказав: “Із Араму мене припровадив Балак, цар моавський, з гір сходу: Іди ж, прокляни мені Якова, а йди ж, скажи зло на Ізраїля!
8 Що ж я буду того проклинати, що Бог не прокляв був його? І що ж буду казать зло на того, що гніву на нього не має Господь?
9 Бо я бачу його з вершка скель, і з пагірків його оглядаю, — тож народ пробуває самітно, а серед людей не рахується.
10 Хто ж перелічив порох Яковів, і хто зрахував пил Ізраїлів? Хай душа моя вмре смертю праведних, і кінець мій хай буде такий , як його!”
11 І сказав Балак до Валаама: “Що ти зробив мені? Я взяв тебе, щоб ти прокляв моїх ворогів, а оце ти справді поблагословив їх!”
12 А той відповів та й сказав: “Чи ж не те, що Господь вкладе в мої уста, я буду пильнувати, щоб те говорити?”
13 І сказав до нього Балак: “Ходи ж зо мною до іншого місця, звідки побачиш його. Тільки частину його будеш бачити, а всього його не побачиш. І прокляни мені його, мого ворога , звідти!”
14 І він узяв його на Седе‑Цофім , на верхів’я Пісґі , і збудував сім жертівників, і приніс бичка та барана на кожнім жертівнику.
15 І сказав він до Балака: “Стань тут над своїм цілопаленням, а я стріну там Господа ”.
16 І стрів Господь Валаама, і вклав слово до уст його та й сказав: “Вернися до Балака, і будеш так промовляти”.
17 І прийшов він до нього, аж ось він стоїть над своїм цілопаленням, а з ним вельможі моавські. І сказав йому Балак: “Що ж говорив Господь?”
18 І він виголосив свою приповістку пророчу й сказав: “Устань же, Балаку, та й слухай, нахили своє ухо до мене, о сину Ціппорів!
19 Бог не чоловік, щоб неправду казати, і Він не син людський, щоб Йому жалкувати. Чи ж Він був сказав — і не зробить, чи ж Він говорив — та й не виконає?
20 Оце — я одержав наказа — поблагословити, і поблагословив Він, і я того не відверну!
21 Не видно страждання між Яковом, і не запримітно нещастя в Ізраїлі, — з ним Господь, його Бог, а між ним — голосний крик на славу Царя!
22 Бог, що вивів був їх із Єгипту, Він для нього, — як міць однорожця!
23 Бо нема ворожби поміж Яковом, і чарів нема між Ізраїлем, — тепер буде сказане Якову та Ізраїлеві, що Бог учинив.
24 Тож устане народ, як левиця, і підійметься він, немов лев! Він не ляже, аж поки не буде він жерти здобичу і аж поки не буде він пить кров забитих!”
25 І сказав Балак до Валаама: “Ні проклинати — не проклинай його, ні благословити — не благословляй його!”
26 І сказав Валаам, і відповів до Балака: “Чи ж не казав я тобі, говорячи: Усе, що буде промовляти Господь, те зроблю?”
27 І сказав Балак до Валаама: “Ходи ж, візьму тебе ще до іншого місця, — може, сподобається в Божих очах, і ти звідти проклянеш мені його”.
28 І взяв Балак Валаама на верхів’я Пеору, що звернений до пустині.
29 І сказав Валаам до Балака: “Збудуй мені тут сім жертівників, і приготуй мені тут сім бичків та сім баранів”.
30 І зробив Балак, як сказав був Валаам, і приніс бичка та барана на кожному жертівнику.