1 Слова Лемуила царя. Наставление, которое преподала ему мать его: 2 что, сын мой? что, сын чрева моего? что, сын обетов моих? 3 Не отдавай женщинам сил твоих, ни путей твоих губительницам царей. 4 Не царям, Лемуил, не царям пить вино, и не князьям — сикеру, 5 чтобы, напившись, они не забыли закона и не превратили суда всех угнетаемых. 6 Дайте сикеру погибающему и вино огорченному душею; 7 пусть он выпьет и забудет бедность свою и не вспомнит больше о своем страдании. 8 Открывай уста твои за безгласного и для защиты всех сирот. 9 Открывай уста твои для правосудия и для дела бедного и нищего.
10 Кто найдет добродетельную жену? цена ее выше жемчугов; 11 уверено в ней сердце мужа ее, и он не останется без прибытка; 12 она воздает ему добром, а не злом, во все дни жизни своей. 13 Добывает шерсть и лен, и с охотою работает своими руками. 14 Она, как купеческие корабли, издалека добывает хлеб свой. 15 Она встает еще ночью и раздает пищу в доме своем и урочное служанкам своим. 16 Задумает она о поле, и приобретает его; от плодов рук своих насаждает виноградник. 17 Препоясывает силою чресла свои и укрепляет мышцы свои. 18 Она чувствует, что занятие ее хорошо, и — светильник ее не гаснет и ночью. 19 Протягивает руки свои к прялке, и персты ее берутся за веретено. 20 Длань свою она открывает бедному, и руку свою подает нуждающемуся. 21 Не боится стужи для семьи своей, потому что вся семья ее одета в двойные одежды. 22 Она делает себе ковры; виссон и пурпур — одежда ее. 23 Муж ее известен у ворот, когда сидит со старейшинами земли. 24 Она делает покрывала и продает, и поясы доставляет купцам Финикийским. 25 Крепость и красота — одежда ее, и весело смотрит она на будущее. 26 Уста свои открывает с мудростью, и кроткое наставление на языке ее. 27 Она наблюдает за хозяйством в доме своем и не ест хлеба праздности. 28 Встают дети и ублажают ее, — муж, и хвалит ее: 29 «много было жен добродетельных, но ты превзошла всех их». 30 Миловидность обманчива, и красота суетна; но жена, боящаяся Господа, достойна хвалы. 31 Дайте ей от плода рук ее, и да прославят ее у ворот дела́ ее!
Приповісті Лемуїлові: Чеснотна жінка
1 Слова Лемуїла, царя Масси, що ними навчала його його мати:
2 “Що, сину мій, і що, сину утроби моєї, і що, сину обітниць моїх?
3 Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнувальниць царів!
4 Не царям, Лемуїле, вино, не царям, і напій той п’янкий не князям,
5 щоб не впився він та не забув про Закона, і щоб не змінив для всіх гноблених права!
6 Дайте напою п’янкого тому, хто гине, а вина — гіркодухим:
7 він вип’є й забуде за бідність свою, і муки своєї вже не пам’ятатиме!
8 Відкривай свої уста немові, для суда всім нещасним.
9 Відкривай свої уста, й суди справедливо, і правосуддя зроби для убогого та для нужденного.
10 Хто жінку чеснотну знайде? А ціна її більша від перел:
11 довіряє їй серце її чоловіка, і йому не забракне прибутку!
12 Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі дні свого життя.
13 Шукає вона вовни й льону, і робить охоче своїми руками.
14 Вона, немов кораблі ті купецькі, здалека спроваджує хліб свій.
15 І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а порядок служницям своїм.
16 Про поле вона намишляла, і його набула, із плоду долонь своїх засадила вона виноградника.
17 Вона підперізує силою стегна свої та зміцняє рамена свої.
18 Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не погасне вночі.
19 Вона руки свої простягає до прядки, а долоні її веретено тримають.
20 Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.
21 Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одягнений ввесь її дім.
22 Килими поробила собі, вісон та кармазин — убрання її.
23 Чоловік її знаний при брамах, як сидить він із старшими краю.
24 Тонку туніку робить вона й продає, і купцеві дає пояси.
25 Сила та пишність — одежа її, і сміється вона до прийдешнього дня.
26 Свої уста вона відкриває на мудрість, і милостива наука їй на язиці.
27 Доглядає вона ходи дому свого, і хліба з лінивства не їсть.
28 Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваляє її:
29 “Багато було тих чеснотних дочок, та ти їх усіх перевищила!”
30 Краса — то омана, а врода — марнота, жінка ж богобоязна — вона буде хвалена!
31 Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчинки її вихваляють при брамах!”