Аллилуия.
1 Славьте Господа, ибо Он благ, ибо вовек милость Его. 2 Кто изречет могущество Господа, возвестит все хвалы Его? 3 Блаженны хранящие суд и творящие правду во всякое время! 4 Вспомни о мне, Господи, в благоволении к народу Твоему; посети меня спасением Твоим, 5 дабы мне видеть благоденствие избранных Твоих, веселиться веселием народа Твоего, хвалиться с наследием Твоим. 6 Согрешили мы с отцами нашими, совершили беззаконие, соделали неправду. 7 Отцы наши в Египте не уразумели чудес Твоих, не помнили множества милостей Твоих, и возмутились у моря, у Чермного моря. 8 Но Он спас их ради имени Своего, дабы показать могущество Свое. 9 Грозно рек морю Чермному, и оно иссохло; и провел их по безднам, как по суше; 10 и спас их от руки ненавидящего и избавил их от руки врага. 11 Воды покрыли врагов их, ни одного из них не осталось. 12 И поверили они словам Его, [и] воспели хвалу Ему. 13 Но скоро забыли дела Его, не дождались Его изволения; 14 увлеклись похотением в пустыне, и искусили Бога в необитаемой. 15 И Он исполнил прошение их, но послал язву на души их. 16 И позавидовали в стане Моисею и Аарону, святому Господню. 17 Разверзлась земля, и поглотила Дафана и покрыла скопище Авирона. 18 И возгорелся огонь в скопище их, пламень попалил нечестивых. 19 Сделали тельца у Хорива и поклонились истукану; 20 и променяли славу свою на изображение вола, ядущего траву. 21 Забыли Бога, Спасителя своего, совершившего великое в Египте, 22 дивное в земле Хамовой, страшное у Чермного моря. 23 И хотел истребить их, если бы Моисей, избранный Его, не стал пред Ним в расселине, чтобы отвратить ярость Его, да не погубит [их]. 24 И презрели они землю желанную, не верили слову Его; 25 и роптали в шатрах своих, не слушались гласа Господня. 26 И поднял Он руку Свою на них, чтобы низложить их в пустыне, 27 низложить племя их в народах и рассеять их по землям. 28 Они прилепились к Ваалфегору и ели жертвы бездушным, 29 и раздражали Бога делами своими, и вторглась к ним язва. 30 И восстал Финеес и произвел суд, — и остановилась язва. 31 И это вменено ему в праведность в роды и роды во веки. 32 И прогневали Бога у вод Меривы, и Моисей потерпел за них, 33 ибо они огорчили дух его, и он погрешил устами своими. 34 Не истребили народов, о которых сказал им Господь, 35 но смешались с язычниками и научились делам их; 36 служили истуканам их, которые были для них сетью, 37 и приносили сыновей своих и дочерей своих в жертву бесам; 38 проливали кровь невинную, кровь сыновей своих и дочерей своих, которых приносили в жертву идолам Ханаанским, — и осквернилась земля кровью; 39 оскверняли себя делами своими, блудодействовали поступками своими. 40 И воспылал гнев Господа на народ Его, и возгнушался Он наследием Своим 41 и предал их в руки язычников, и ненавидящие их стали обладать ими. 42 Враги их утесняли их, и они смирялись под рукою их. 43 Много раз Он избавлял их; они же раздражали [Его] упорством своим, и были уничижаемы за беззаконие свое. 44 Но Он призирал на скорбь их, когда слышал вопль их, 45 и вспоминал завет Свой с ними и раскаивался по множеству милости Своей; 46 и возбуждал к ним сострадание во всех, пленявших их. 47 Спаси нас, Господи, Боже наш, и собери нас от народов, дабы славить святое имя Твое, хвалиться Твоею славою. 48 Благословен Господь, Бог Израилев, от века и до века! И да скажет весь народ: аминь! Аллилуия!
Слава:1 Алілуя!
Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
2 Хто розкаже про велич Господню, розповість усю славу Його?
3 Блаженні, хто держиться права, хто чинить правду кожного часу!
4 Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого, відвідай мене спасінням Своїм,
5 щоб побачити добре вибранців Твоїх, щоб я тішився радощами Твого народу, і хвалився зі спадком Твоїм!
6 Ми згрішили з батьками своїми, скривили, неправдиве чинили…
7 Не зважали на чуда Твої батьки наші в Єгипті, многоти Твоїх ласк не пригадували й бунтувались над морем, над морем Червоним.
8 Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.
9 Він кликнув на море Червоне — і висохло, і Він їх повів через морські глибини, немов по пустині!..
10 І Він спас їх з руки неприятеля, визволив їх з руки ворога, —
11 і закрила вода супротивників їхніх, жоден з них не зостався!
12 Тоді то в слова Його ввірували, виспівували Йому славу.
13 Та скоро забули вони Його чин, не чекали поради Його,
14 і палали в пустині жаданням, і Бога в пустині ізнов випробовували,
15 і Він їхнє жадання їм дав, але худість послав в їхню душу…
16 Та Мойсею позаздрили в таборі, й Ааронові, святому Господньому.
17 Розкрилась земля — і Датана поглинула, Авіронові збори накрила,
18 і огонь запалав на їхніх зборах, — і полум’я те попалило безбожних…
19 Зробили тельця на Хориві, і били поклони бовванові вилитому, —
20 і змінили вони свою славу на образ вола, що траву пожирає,
21 забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,
22 у землі Хамовій чуда, страшні речі над морем Червоним…
23 І сказав Він понищити їх, коли б не Мойсей, вибранець Його, що став був у виломі перед обличчям Його — відвернути Його гнів, щоб не шкодив!
24 Погордили землею жаданою, не повірили слову Його,
25 і ремствували по наметах своїх, неслухняні були до Господнього голосу.
26 І Він підійняв Свою руку на них, щоб їх повалити в пустині,
27 і щоб повалити їхнє потомство посеред народів, та щоб розпорошити їх по країнах!
28 І служили Ваалові пеорському, і їли вони жертви мертвих,
29 і ділами своїми розгнівали Бога , — тому вдерлась зараза між них!
30 І встав тоді Пінхас та й розсудив, — і зараза затрималась,
31 і йому пораховано в праведність це , з роду в рід аж навіки.
32 І розгнівали Бога вони над водою Меріви, і через них стало зле для Мойсея,
33 бо духа його засмутили, і він говорив нерозважно устами своїми…
34 Вони не познищували тих народів, що Господь говорив їм про них, —
35 і помішались з поганами, та їхніх учинків навчились.
36 І божищам їхнім служили, а ті пасткою стали для них…
37 І приносили в жертву синів своїх, а дочок своїх — демонам, —
38 і кров чисту лили, кров синів своїх і дочок своїх, що їх у жертву приносили божищам ханаанським. І через кривавий переступ земля посквернилась,
39 і стали нечисті вони через учинки свої, і перелюб чинили ділами своїми…
40 І проти народу Свого запалав гнів Господній, і спадок Його Йому став огидним,
41 і віддав їх у руку народів, — і їхні ненависники панували над ними,
42 і їхні вороги їх гнобили, і вони впокорилися під їхню руку…
43 Багато разів Він визволював їх, але вони вперті були своїм задумом, — і пригноблено їх через їхню провину!
44 Та побачив Він їхню тісноту , коли почув їхні благання,
45 і Він пригадав їм Свого заповіта, і пожалував був за Своєю великою милістю,
46 і збудив милосердя до них між усіма, що їх полонили!
47 Спаси нас, о Господи, Боже наш, і нас позбирай з між народів, щоб дякувати Йменню святому Твоєму, щоб Твоєю хвалитися славою!
48 Благословенний Господь, Бог Ізраїлів звіку й навіки! І ввесь народ нехай скаже: Амінь! Алілуя!