1 Начальнику хора. Псалом Давида.
2 Небеса проповедуют славу Божию, и о делах рук Его вещает твердь. 3 День дню передает речь, и ночь ночи открывает знание. 4 Нет языка, и нет наречия, где не слышался бы голос их. 5 По всей земле проходит звук их, и до пределов вселенной слова́ их. Он поставил в них жилище солнцу, 6 и оно выходит, как жених из брачного чертога своего, радуется, как исполин, пробежать поприще: 7 от края небес исход его, и шествие его до края их, и ничто не укрыто от теплоты его. 8 Закон Господа совершен, укрепляет душу; откровение Господа верно, умудряет простых. 9 Повеления Господа праведны, веселят сердце; заповедь Господа светла, просвещает очи. 10 Страх Господень чист, пребывает вовек. Суды Господни истина, все праведны; 11 они вожделеннее золота и даже множества золота чистого, слаще меда и капель сота; 12 и раб Твой охраняется ими, в соблюдении их великая награда. 13 Кто усмотрит погрешности свои? От тайных моих очисти меня 14 и от умышленных удержи раба Твоего, чтобы не возобладали мною. Тогда я буду непорочен и чист от великого развращения. 15 Да будут слова уст моих и помышление сердца моего благоугодны пред Тобою, Господи, твердыня моя и Избавитель мой!
1 Для дириґента хору. Псалом Давидів.
2 Небо звіщає про Божую славу, а про чин Його рук розказує небозвід .
3 Оповіщує день дневі слово, а ніч ночі показує думку, —
4 без мови й без слів, не чутний їхній голос,
5 та по цілій землі пішов відголос їхній, і до краю вселенної їхні слова! Для сонця намета поставив у них, —
6 а воно, немов той молодий, що виходить із під балдахину свого, — воно тішиться, мов той герой, щоб пробігти дорогу!
7 Вихід його з краю неба, а обіг його — аж на кінці його, і від спеки його ніщо не заховається.
8 Господній Закон досконалий, — він зміцнює душу. Свідчення Господа певне, — воно недосвідченого умудряє.
9 Справедливі Господні накази, бо серце вони звеселяють. Заповідь Господа чиста, — вона очі просвітлює.
10 Страх Господа чистий, — він навіки стоїть. Присуди Господа — правда, вони справедливі всі разом,
11 дорожчі вони понад золото і понад безліч щирого золота, і солодші за мед і за сік щільниковий, —
12 і раб Твій у них бережкий, а в дотриманні їх — нагорода велика.
13 А помилки хто зрозуміє? Від таємних очисть Ти мене,
14 і від свавільців Свого раба заховай, нехай не панують вони надо мною, тоді непорочним я буду, і від провини великої буду очищений.
15 Нехай будуть із волі Твоєї слова моїх уст, а думки мого серця — перед лицем Твоїм, Господи, скеле моя й мій Спасителю!