1 Псалом Давида. В воспоминание [о субботе].
2 Господи! не в ярости Твоей обличай меня и не во гневе Твоем наказывай меня, 3 ибо стрелы Твои вонзились в меня, и рука Твоя тяготеет на мне. 4 Нет целого места в плоти моей от гнева Твоего; нет мира в костях моих от грехов моих, 5 ибо беззакония мои превысили голову мою, как тяжелое бремя отяготели на мне, 6 смердят, гноятся раны мои от безумия моего. 7 Я согбен и совсем поник, весь день сетуя хожу, 8 ибо чресла мои полны воспалениями, и нет целого места в плоти моей. 9 Я изнемог и сокрушен чрезмерно; кричу от терзания сердца моего. 10 Господи! пред Тобою все желания мои, и воздыхание мое не сокрыто от Тебя. 11 Сердце мое трепещет; оставила меня сила моя, и свет очей моих, — и того нет у меня. 12 Друзья мои и искренние отступили от язвы моей, и ближние мои стоят вдали. 13 Ищущие же души моей ставят сети, и желающие мне зла говорят о погибели моей и замышляют всякий день козни; 14 а я, как глухой, не слышу, и как немой, который не открывает уст своих; 15 и стал я, как человек, который не слышит и не имеет в устах своих ответа, 16 ибо на Тебя, Господи, уповаю я; Ты услышишь, Господи, Боже мой. 17 И я сказал: да не восторжествуют надо мною [враги мои]; когда колеблется нога моя, они величаются надо мною. 18 Я близок к падению, и скорбь моя всегда предо мною. 19 Беззаконие мое я сознаю, сокрушаюсь о грехе моем. 20 А враги мои живут и укрепляются, и умножаются ненавидящие меня безвинно; 21 и воздающие мне злом за добро враждуют против меня за то, что я следую добру. 22 Не оставь меня, Господи, Боже мой! Не удаляйся от меня; 23 поспеши на помощь мне, Господи, Спаситель мой!
1 Псалом Давидів. На пам’ятку.
2 Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдавай мені кари в Своїм пересерді,
3 бо прошили мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спустилась на мене…
4 Від гніву Твого нема цілого місця на тілі моїм, немає спокою в костях моїх через мій гріх,
5 бо провини мої переросли мою голову, як великий тягар, вони тяжчі над сили мої,
6 смердять та гниють мої рани з глупоти моєї…
7 Скорчений я, і над міру похилений, цілий день я тиняюсь сумний,
8 бо нутро моє повне запалення, і в тілі моїм нема цілого місця…
9 Обезсилений я й перемучений тяжко, ридаю від стогону серця свого…
10 Господи, всі бажання мої — перед Тобою, зідхання ж моє не сховалось від Тебе.
11 Сильно тріпочеться серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність очей моїх — і вона не зо мною…
12 Друзі мої й мої приятелі поставали здаля від моєї біди, а ближні мої поставали оподаль…
13 Тенета розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокляття, і ввесь день вимишляють зрадливе!
14 А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває…
15 І я став, мов людина, що нічого не чує і в устах своїх оправдання не має,
16 бо на Тебе надіюся я, Господи, Ти відповіси, Господи, Боже мій!
17 Бо сказав я: “Нехай не потішаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизнеться нога моя!”
18 Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя,
19 бо провину свою визнаю, журюся гріхом своїм я!
20 А мої вороги проживають, міцніють, і без причини помножилися мої недруги…
21 Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчорнюють мене, бо женусь за добром…
22 Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене,
23 поспіши мені на допомогу, Господи, — Ти спасіння моє!