1 Начальнику хора. Сынов Кореевых. Псалом.
2 Слушайте сие, все народы; внимайте сему, все живущие во вселенной, — 3 и простые и знатные, богатый, равно как бедный. 4 Уста мои изрекут премудрость, и размышления сердца моего — знание. 5 Приклоню ухо мое к притче, на гуслях открою загадку мою: 6 «для чего бояться мне во дни бедствия, когда беззаконие путей моих окружит меня?» 7 Надеющиеся на силы свои и хвалящиеся множеством богатства своего! 8 человек никак не искупит брата своего и не даст Богу выкупа за него: 9 дорога́ цена искупления души их, и не будет того вовек, 10 чтобы остался кто жить навсегда и не увидел могилы. 11 Каждый видит, что и мудрые умирают, равно как и невежды и бессмысленные погибают и оставляют имущество свое другим. 12 В мыслях у них, что домы их вечны и что жилища их в род и род, и земли свои они называют своими именами. 13 Но человек в чести не пребудет; он уподобится животным, которые погибают. 14 Этот путь их есть безумие их, хотя последующие за ними одобряют мнение их. 15 Как овец, заключат их в преисподнюю; смерть будет пасти их, и наутро праведники будут владычествовать над ними; сила их истощится; могила — жилище их. 16 Но Бог избавит душу мою от власти преисподней, когда примет меня. 17 Не бойся, когда богатеет человек, когда слава дома его умножается: 18 ибо умирая не возьмет ничего; не пойдет за ним слава его; 19 хотя при жизни он ублажает душу свою, и прославляют тебя, что ты удовлетворяешь себе, 20 но он пойдет к роду отцов своих, которые никогда не увидят света. 21 Человек, который в чести и неразумен, подобен животным, которые погибают.
Слава:1 Для дириґента хору. Синів Кореєвих. Псалом.
2 Слухайте це, всі народи, візьміть до ушей, усі мешканці всесвіту,
3 і людські сини й сини мужів, разом багатий та вбогий, —
4 мої уста казатимуть мудрість, думка ж серця мого — розумність,
5 нахилю своє ухо до приказки, розв’яжу свою загадку лірою!
6 Чому маю боятись у день лихоліття, як стане круг мене неправда моїх ошуканців,
7 які на багатство своє покладають надію, і своїми достатками хваляться?
8 Але жодна людина не викупить брата, не дасть його викупу Богові, —
9 бо викуп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки, —
10 щоб міг він ще жити навіки й не бачити гробу!
11 Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та неук, і лишають для інших багатство своє…
12 Вони думають, ніби доми їхні навіки, місця їхнього замешкання — з роду до роду, іменами своїми звуть землі,
13 та не зостається в пошані людина, — подібна худобі, що гине!
14 Така їхня дорога — глупота для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. Села .
15 Вони зійдуть в шеол, — і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від рання; подоба їхня знищиться, шеол буде мешканням для них…
16 Та визволить Бог мою душу із влади шеолу, бо Він мене візьме! Села .
17 Не лякайся, коли багатіє людина, коли збільшується слава дому її, —
18 бо, вмираючи, не забере вона всього, її слава не піде за нею!
19 Хоч вона свою душу за життя свого хвалить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро, —
20 вона прийде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки!
21 Людина в пошані, але нерозумна, — подібна худобі, що гине!