Псалом Асафа.
1 Бог богов, Господь возглаголал и призывает землю, от восхода солнца до запада. 2 С Сиона, который есть верх красоты, является Бог, 3 грядет Бог наш, и не в безмолвии: пред Ним огонь поядающий, и вокруг Его сильная буря. 4 Он призывает свыше небо и землю, судить народ Свой: 5 «соберите ко Мне святых Моих, вступивших в завет со Мною при жертве». 6 И небеса провозгласят правду Его, ибо судия сей есть Бог. 7 «Слушай, народ Мой, Я буду говорить; Израиль! Я буду свидетельствовать против тебя: Я Бог, твой Бог. 8 Не за жертвы твои Я буду укорять тебя; всесожжения твои всегда предо Мною; 9 не приму тельца из дома твоего, ни козлов из дворов твоих, 10 ибо Мои все звери в лесу, и скот на тысяче гор, 11 знаю всех птиц на горах, и животные на полях предо Мною. 12 Если бы Я взалкал, то не сказал бы тебе, ибо Моя вселенная и все, что наполняет ее. 13 Ем ли Я мясо волов и пью ли кровь козлов? 14 Принеси в жертву Богу хвалу и воздай Всевышнему обеты твои, 15 и призови Меня в день скорби; Я избавлю тебя, и ты прославишь Меня». 16 Грешнику же говорит Бог: «что ты проповедуешь уставы Мои и берешь завет Мой в уста твои, 17 а сам ненавидишь наставление Мое и слова Мои бросаешь за себя? 18 когда видишь вора, сходишься с ним, и с прелюбодеями сообщаешься; 19 уста твои открываешь на злословие, и язык твой сплетает коварство; 20 сидишь и говоришь на брата твоего, на сына матери твоей клевещешь; 21 ты это делал, и Я молчал; ты подумал, что Я такой же, как ты. Изобличу тебя и представлю пред глаза твои [грехи твои]. 22 Уразумейте это, забывающие Бога, дабы Я не восхитил, — и не будет избавляющего. 23 Кто приносит в жертву хвалу, тот чтит Меня, и кто наблюдает за путем своим, тому явлю Я спасение Божие».
1 Псалом Асафів.
Прорік Бог над богами — Господь, і землю покликав від схід сонця і аж до заходу його.
2 Із Сіону, корони краси, Бог явився в промінні!
3 Приходить наш Бог, — і не буде мовчати: палючий огонь перед Ним, а круг Нього все буриться сильно!
4 Він покличе згори небеса, і землю — народ Свій судити:
5 “Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною”.
6 І небеса звістять правду Його, що Бог — Він суддя. Села .
7 “Слухай же ти, Мій народе, бо буду ось Я говорити Ізраїлеві, і буду свідчить на тебе: Бог, Бог твій Я!
8 Я буду картати тебе не за жертви твої, — бо все передо Мною твої цілопалення,
9 не візьму Я бичка з твого дому, ні козлів із кошар твоїх,
10 бо належить Мені вся лісна звірина та худоба із тисячі гір,
11 Я знаю все птаство гірське, і звір польовий при Мені!
12 Якби був Я голодний, тобі б не сказав, — бо Моя вся вселенна й усе, що на ній!
13 Чи Я м’ясо бичків споживаю, і чи п’ю кров козлів?
14 Принось Богові в жертву подяку, і виконуй свої обітниці Всевишньому,
15 і до Мене поклич в день недолі, — Я тебе порятую, ти ж прославиш Мене!”
16 А до грішника Бог промовляє: “Чого про устави Мої розповідаєш, і чого заповіта Мого на устах своїх носиш?
17 Ти ж науку зненавидів, і поза себе слова Мої викинув.
18 Як ти злодія бачив, то бігав із ним, і з перелюбниками накладав.
19 Свої уста пускаєш на зло, і язик твій оману плете.
20 Ти сидиш, проти брата свого наговорюєш, поголоски пускаєш про сина своєї матері…
21 Оце ти робив, Я ж мовчав, і ти думав, що Я такий самий, як ти. Тому буду картати тебе, і виложу все перед очі твої!
22 Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб Я не схопив, — бо не буде кому рятувати!
23 Хто жертву подяки приносить, той шанує Мене; а хто на дорогу свою уважає, Боже спасіння йому покажу!”