1 Начальнику хора. На Шошанниме. Псалом Давида.
2 Спаси меня, Боже, ибо воды дошли до души [моей]. 3 Я погряз в глубоком болоте, и не на чем стать; вошел во глубину вод, и быстрое течение их увлекает меня. 4 Я изнемог от вопля, засохла гортань моя, истомились глаза мои от ожидания Бога [моего]. 5 Ненавидящих меня без вины больше, нежели волос на голове моей; враги мои, преследующие меня несправедливо, усилились; чего я не отнимал, то должен отдать. 6 Боже! Ты знаешь безумие мое, и грехи мои не сокрыты от Тебя. 7 Да не постыдятся во мне все, надеющиеся на Тебя, Господи, Боже сил. Да не посрамятся во мне ищущие Тебя, Боже Израилев, 8 ибо ради Тебя несу я поношение, и бесчестием покрывают лице мое. 9 Чужим стал я для братьев моих и посторонним для сынов матери моей, 10 ибо ревность по доме Твоем снедает меня, и злословия злословящих Тебя падают на меня; 11 и пла́чу, постясь душею моею, и это ставят в поношение мне; 12 и возлагаю на себя вместо одежды вретище, — и делаюсь для них притчею; 13 о мне толкуют сидящие у ворот, и поют в песнях пьющие вино. 14 А я с молитвою моею к Тебе, Господи; во время благоугодное, Боже, по великой благости Твоей услышь меня в истине спасения Твоего; 15 извлеки меня из тины, чтобы не погрязнуть мне; да избавлюсь от ненавидящих меня и от глубоких вод; 16 да не увлечет меня стремление вод, да не поглотит меня пучина, да не затворит надо мною пропасть зева своего. 17 Услышь меня, Господи, ибо блага милость Твоя; по множеству щедрот Твоих призри на меня; 18 не скрывай лица Твоего от раба Твоего, ибо я скорблю; скоро услышь меня; 19 приблизься к душе моей, избавь ее; ради врагов моих спаси меня. 20 Ты знаешь поношение мое, стыд мой и посрамление мое: враги мои все пред Тобою. 21 Поношение сокрушило сердце мое, и я изнемог, ждал сострадания, но нет его, — утешителей, но не нахожу. 22 И дали мне в пищу желчь, и в жажде моей напоили меня уксусом. 23 Да будет трапеза их сетью им, и мирное пиршество их — западнею; 24 да помрачатся глаза их, чтоб им не видеть, и чресла их расслабь навсегда; 25 излей на них ярость Твою, и пламень гнева Твоего да обымет их; 26 жилище их да будет пусто, и в шатрах их да не будет живущих, 27 ибо, кого Ты поразил, они еще преследуют, и страдания уязвленных Тобою умножают. 28 Приложи беззаконие к беззаконию их, и да не войдут они в правду Твою; 29 да изгладятся они из книги живых и с праведниками да не напишутся. 30 А я беден и страдаю; помощь Твоя, Боже, да восставит меня. 31 Я буду славить имя Бога [моего] в песни, буду превозносить Его в славословии, 32 и будет это благоугоднее Господу, нежели вол, нежели телец с рогами и с копытами. 33 Увидят это страждущие и возрадуются. И оживет сердце ваше, ищущие Бога, 34 ибо Господь внемлет нищим и не пренебрегает узников Своих. 35 Да восхвалят Его небеса и земля, моря и все движущееся в них; 36 ибо спасет Бог Сион, создаст города Иудины, и поселятся там и наследуют его, 37 и потомство рабов Его утвердится в нем, и любящие имя Его будут поселяться на нем.
1 Для дириґента хору. На спів “Лелії”. Давидів.
2 Спаси мене, Боже, бо води вже аж до душі підійшли!
3 Я загруз у глибокім багні, і нема на чім стати, ввійшов я до водних глибин, — і мене залила течія!
4 Я змучився в крику своїм, висохло горло моє, очі мої затуманились від виглядання надії від Бога мого!..
5 Тих, хто мене без причини ненавидить, стало більш, як волосся на моїй голові, набралися сили мої вороги, що безвинно мене переслідують, — чого не грабував, те вертаю!
6 Боже, Ти знаєш глупоту мою, а гріхи мої перед Тобою не сховані!
7 Нехай через мене не матимуть стиду оті, хто на Тебе надіється, Господи, Господи Саваоте; нехай через мене не матимуть сорому ті, хто шукає Тебе, Боже Ізраїлів, —
8 бо я ради Тебе зневагу ношу, ганьба покрила обличчя моє!..
9 Для братів своїх став я відчужений, і чужий для синів своєї матері,
10 бо ревність до дому Твойого з’їдає мене, і зневаги Твоїх зневажальників спадають на мене,
11 і постом я виплакав душу свою, а це сталось мені на зневагу…
12 За одежу надів я верету, — і за приказку став я для них:
13 про мене балакають ті, хто в брамі сидить, і пісні тих, хто п’янке попиває…
14 А я — молитва моя до Тебе, Господи, в часі Твоєї зичливости; в многоті милосердя Твойого подай мені відповідь про певність спасіння Твого,
15 визволь з болота мене, щоб я не втопився, щоб я урятований був від своїх ненависників та від глибокости вод!
16 Хай мене не заллє водяна течія, і хай глибінь мене не проковтне, і нехай своїх уст не замкне надо мною безодня!
17 Обізвися до мене, о Господи, в міру доброї ласки Своєї, в міру великости Свого милосердя звернися до мене,
18 і обличчя Свого не ховай від Свого раба, бо тісно мені, — озвися ж небаром до мене,
19 наблизись до моєї душі, порятуй же її, ради моїх ворогів відкупи Ти мене!..
20 Ти знаєш наругу мою, і мій сором та ганьбу мою, — перед Тобою всі мої вороги!
21 Моє серце зламала наруга, і невигойний мій сором : я чекав співчуття — та немає його , і потішителів — та не знайшов!
22 І жовчі поклали у мій хліб потішення, а в спразі моїй оцтом мене напували…
23 Бодай пасткою стала їм їхня трапеза, а їхні учти — тенетами,
24 бодай їхні очі потемніли, щоб їм не бачити, а їхні клуби хай завжди хитаються!
25 Вилий на них Свою ревність, а полум’я гніву Твого нехай їх доганяє!
26 Нехай їхнє село опустошене буде, хай мешканця в їхніх наметах не буде!
27 Бо кого Ти був збив, — вони ще переслідують, і побільшують муки раненим Тобою…
28 Додай же гріха на їхній гріх, щоб вони не ввійшли в справедливість Твою,
29 нехай скреслені будуть із книги життя, і хай не будуть записані з праведними!..
30 А я бідний та хворий, але , Боже, — спасіння Твоє мене чинить могутнім,
31 і я піснею буду хвалити Ім’я Боже, співом вдячним Його величатиму!
32 І буде для Господа краща вона від вола, від бика, що роги він має, що копита роздвоєні має.
33 Побачать слухняні, — і будуть радіти, хто ж Бога шукає — нехай оживе ваше серце,
34 бо до вбогих Господь прислухається, і в’язнями Своїми не гордує Він!
35 Нехай хвалять Його небеса та земля, море й усе, що в них рухається, —
36 бо спасе Бог Сіона, і збудує для Юди міста, — і замешкають там, і вспадкують його,
37 і нащадки рабів Його посядуть його, й ті, хто любить Ім’я Його, житимуть в нім!