1 Начальнику хора. По смерти Лабена. Псалом Давида.
2 Буду славить [Тебя], Господи, всем сердцем моим, возвещать все чудеса Твои. 3 Буду радоваться и торжествовать о Тебе, петь имени Твоему, Всевышний. 4 Когда враги мои обращены назад, то преткнутся и погибнут пред лицем Твоим, 5 ибо Ты производил мой суд и мою тяжбу; Ты воссел на престоле, Судия праведный. 6 Ты вознегодовал на народы, погубил нечестивого, имя их изгладил на веки и веки. 7 У врага совсем не стало оружия, и города́ Ты разрушил; погибла память их с ними. 8 Но Господь пребывает вовек; Он приготовил для суда престол Свой, 9 и Он будет судить вселенную по правде, совершит суд над народами по правоте. 10 И будет Господь прибежищем угнетенному, прибежищем во времена скорби; 11 и будут уповать на Тебя знающие имя Твое, потому что Ты не оставляешь ищущих Тебя, Господи. 12 Пойте Господу, живущему на Сионе, возвещайте между народами дела Его, 13 ибо Он взыскивает за кровь; помнит их, не забывает вопля угнетенных. 14 Помилуй меня, Господи; воззри на страдание мое от ненавидящих меня, — Ты, Который возносишь меня от врат смерти, 15 чтобы я возвещал все хвалы Твои во вратах дщери Сионовой: буду радоваться о спасении Твоем. 16 Обрушились народы в яму, которую выкопали; в сети, которую скрыли они, запуталась нога их. 17 Познан был Господь по суду, который Он совершил; нечестивый уловлен делами рук своих. 18 Да обратятся нечестивые в ад, — все народы, забывающие Бога. 19 Ибо не навсегда забыт будет нищий, и надежда бедных не до конца погибнет. 20 Восстань, Господи, да не преобладает человек, да судятся народы пред лицем Твоим. 21 Наведи, Господи, страх на них; да знают народы, что человеки они. 22 Для чего, Господи, стоишь вдали, скрываешь Себя во время скорби? 23 По гордости своей нечестивый преследует бедного: да уловятся они ухищрениями, которые сами вымышляют. 24 Ибо нечестивый хвалится похотью души своей; корыстолюбец ублажает себя. 25 В надмении своем нечестивый пренебрегает Господа: «не взыщет»; во всех помыслах его: «нет Бога!» 26 Во всякое время пути его гибельны; суды Твои далеки для него; на всех врагов своих он смотрит с пренебрежением; 27 говорит в сердце своем: «не поколеблюсь; в род и род не приключится мне зла»; 28 уста его полны проклятия, коварства и лжи; под языком его — мучение и пагуба; 29 сидит в засаде за двором, в потаенных местах убивает невинного; глаза его подсматривают за бедным; 30 подстерегает в потаенном месте, как лев в логовище; подстерегает в засаде, чтобы схватить бедного; хватает бедного, увлекая в сети свои; 31 сгибается, прилегает, — и бедные падают в сильные когти его; 32 говорит в сердце своем: «забыл Бог, закрыл лице Свое, не увидит никогда». 33 Восстань, Господи, Боже [мой], вознеси руку Твою, не забудь угнетенных [Твоих до конца]. 34 Зачем нечестивый пренебрегает Бога, говоря в сердце своем: «Ты не взыщешь»? 35 Ты видишь, ибо Ты взираешь на обиды и притеснения, чтобы воздать Твоею рукою. Тебе предает себя бедный; сироте Ты помощник. 36 Сокруши мышцу нечестивому и злому, так чтобы искать и не найти его нечестия. 37 Господь — царь на веки, навсегда; исчезнут язычники с земли Его. 38 Господи! Ты слышишь желания смиренных; укрепи сердце их; открой ухо Твое, 39 чтобы дать суд сироте и угнетенному, да не устрашает более человек на земле.
1 Для дириґента хору. На спів: “На смерть сина”. Псалом Давидів.
2 Хвалитиму Господа усім серцем своїм, розповім про всі чуда Твої!
3 Я буду радіти, і тішитись буду Тобою, і буду виспівувати Ймення Твоє, о Всевишній!
4 Як будуть назад відступати мої вороги, то спіткнуться і вигинуть перед обличчям Твоїм!
5 Бо суд мій і справу мою розсудив Ти, Ти на троні суддевім сидів, Судде праведний!
6 Докорив Ти народам, безбожного знищив, ім’я їхнє Ти витер на вічні віки!
7 О вороже мій , руйнування твої закінчились на вічність, — ти й міста повалив був, і згинула з ними їхня пам’ять!
8 Та буде Господь пробувати навіки, Він для суду поставив престола Свого,
9 і вселенну Він буде судити поправді, справедливістю буде судити народи.
10 І твердинею буде Господь для пригніченого, в час недолі — притулком.
11 І на Тебе надіятись будуть усі , що Ім’я Твоє знають, бо не кинув Ти, Господи, тих, хто шукає Тебе!
12 Співайте Господеві, що сидить на Сіоні, між народами розповідайте про чини Його,
13 бо карає Він учинки криваві, про них пам’ятає, і не забуває Він зойку убогих!
14 Помилуй мене, Господи, поглянь на страждання моє від моїх ненависників, Ти, що мене підіймаєш із брам смерти,
15 щоб я розповідав про всю славу Твою, у брамах Сіонської доні я буду радіти спасінням Твоїм!
16 Народи попадали в яму, яку самі викопали, до пастки, яку заховали, нога їхня схоплена.
17 Господь знаний, Він суд учинив, — спіткнувсь нечестивий у вчинку своєї руки! Гра на струнах . Села .
18 Попрямують безбожні в шеол, всі народи, що Бога забули,
19 бо ж не навіки забудеться бідний, надія убогих не згине назавжди!
20 Устань же, о Господи, — хай людина не перемагає, нехай перед лицем Твоїм засуджені будуть народи!
21 Накинь, Господи, пострах на них, — нехай знають народи, що вони тільки люди! Села .
22 Для чого стоїш Ти, о Господи, здалека, в час недолі ховаєшся?
23 Безбожний у своїм гордуванні женеться за вбогим, — хай схоплені будуть у підступах, які замишляли вони!
24 Бо жаданням своєї душі нечестивий пишається, а ласун проклинає, зневажає він Господа.
25 У гордощах каже безбожний, що “Він не слідкує”, бо “Бога нема”, — оце всі його помисли!..
26 Сильні дороги його повсякчасно, від нього суди Твої високо, — тим то віддмухує він ворогів своїх…
27 Сказав він у серці своєму: “Я не захитаюсь, бо лиха навіки не буде мені…”
28 Уста його повні прокляття й обмани та зради, під його язиком — злочинство й переступ.
29 Причаївшись, сидить на подвір’ях, мордує невинного, його очі слідкують за вбогим…
30 В укритті він чатує, як лев той у зарості, чатує схопити убогого, хапає убогого й тягне його в свою сітку…
31 Припадає, знижається він, — і попадають убогі в його міцні кігті …
32 Безбожний говорить у серці своїм: “Бог забув, заховав Він обличчя Своє, не побачить ніколи”.
33 Устань же, о Господи Боже, руку Свою підійми, не забудь про убогих!
34 Чому нечестивий ображує Бога і говорить у серці своїм, що Ти не слідкуєш?
35 Але Ти все бачиш, бо спостерігаєш злочинство та утиск, щоб віддати Своєю рукою! На Тебе слабий опирається, Ти сироті помічник.
36 Зламай же рамено безбожному, і злого скарай за неправду його, — аж більше не знайдеш його !
37 Господь — Цар на вічні віки, із землі Його згинуть погани!
38 Бажання понижених чуєш Ти, Господи, серця їх зміцняєш, їх вислуховує ухо Твоє,
39 щоб дати суд сироті та пригніченому, щоб більш не страшив чоловік із землі!