1 После сего я услышал на небе громкий голос как бы многочисленного народа, который говорил: аллилуия! спасение и слава, и честь и сила Господу нашему! 2 Ибо истинны и праведны суды Его: потому что Он осудил ту великую любодейцу, которая растлила землю любодейством своим, и взыскал кровь рабов Своих от руки ее. 3 И вторично сказали: аллилуия! И дым ее восходил во веки веков. 4 Тогда двадцать четыре старца и четыре животных пали и поклонились Богу, сидящему на престоле, говоря: аминь! аллилуия! 5 И голос от престола исшел, говорящий: хвалите Бога нашего, все рабы Его и боящиеся Его, малые и великие. 6 И слышал я как бы голос многочисленного народа, как бы шум вод многих, как бы голос громов сильных, говорящих: аллилуия! ибо воцарился Господь Бог Вседержитель. 7 Возрадуемся и возвеселимся и воздадим Ему славу; ибо наступил брак Агнца, и жена Его приготовила себя. 8 И дано было ей облечься в виссон чистый и светлый; виссон же есть праведность святых. 9 И сказал мне Ангел : напиши: блаженны званые на брачную вечерю Агнца. И сказал мне: сии суть истинные слова Божии. 10 Я пал к ногам его, чтобы поклониться ему; но он сказал мне: смотри, не делай сего; я сослужитель тебе и братьям твоим, имеющим свидетельство Иисусово; Богу поклонись; ибо свидетельство Иисусово есть дух пророчества.
11 И увидел я отверстое небо, и вот конь белый, и сидящий на нем называется Верный и Истинный, Который праведно судит и воинствует. 12 Очи у Него как пламень огненный, и на голове Его много диадим. Он имел имя написанное, которого никто не знал, кроме Его Самого. 13 Он был облечен в одежду, обагренную кровью. Имя Ему: «Слово Божие». 14 И воинства небесные следовали за Ним на конях белых, облеченные в виссон белый и чистый. 15 Из уст же Его исходит острый меч, чтобы им поражать народы. Он пасет их жезлом железным; Он топчет точило вина ярости и гнева Бога Вседержителя. 16 На одежде и на бедре Его написано имя: «Царь царей и Господь господствующих». 17 И увидел я одного Ангела, стоящего на солнце; и он воскликнул громким голосом, говоря всем птицам, летающим по средине неба: летите, собирайтесь на великую вечерю Божию, 18 чтобы пожрать трупы царей, трупы сильных, трупы тысяченачальников, трупы коней и сидящих на них, трупы всех свободных и рабов, и малых и великих.
19 И увидел я зверя и царей земных и воинства их, собранные, чтобы сразиться с Сидящим на коне и с воинством Его. 20 И схвачен был зверь и с ним лжепророк, производивший чудеса пред ним, которыми он обольстил принявших начертание зверя и поклоняющихся его изображению: оба живые брошены в озеро огненное, горящее серою; 21 а прочие убиты мечом Сидящего на коне, исходящим из уст Его, и все птицы напитались их трупами.
Радість від осуду Вавилона
1 По цьому почув я наче гучний голос великого натовпу в небі, який говорив: “Алілуя ! Спасіння, і слава, і сила Господеві нашому,
2 правдиві бо та справедливі суди Його, бо Він засудив ту велику розпусницю, що землю зіпсула своєю розпустою, і помстив за кров Своїх рабів з її рук!”
3 І вдруге сказали вони: “Алілуя! І з неї дим виступає на вічні віки!”
4 І попадали двадцять чотири старці й чотири тварини, і поклонилися Богові, що сидить на престолі, говорячи: “Амінь, алілуя!”
5 А від престолу вийшов голос, що кликав: “Хваліть Бога нашого, усі раби Його, і всі, хто боїться Його, і малі, і великі!”
6 І почув я ніби голос великого натовпу, і наче шум великої води, і мов голос громів гучних, що вигукували: “Алілуя, бо запанував Господь, наш Бог Вседержитель!
7 Радіймо та тішмося, і даймо славу Йому, бо весілля Агнця настало, і жона Його себе приготувала!”
8 І їй дано було зодягнутися в чистий та світлий вісон, бо вісон — то праведність святих.
9 І сказав він мені: “Напиши: Блаженні покликані на весільну вечерю Агнця!” І сказав він мені: “Це правдиві Божі слова!”
10 І я впав до його ніг, щоб вклонитись йому. І він каже мені: “Таж ні! Я співслуга твій та братів твоїх, хто має засвідчення Ісусове, — Богові вклонися!” Бо засвідчення Ісусове, — то дух пророцтва.
Явлення Ісуса Христа
11 І побачив я небо відкрите. І ось білий кінь, а Той, Хто на ньому сидів, зветься Вірний і Правдивий, і Він справедливо судить і воює.
12 Очі Його — немов полум’я огняне, а на голові Його — багато вінців. Він ім’я мав написане, якого не знає ніхто, тільки Він Сам.
13 І зодягнений був Він у шату, покрашену кров’ю. А Йому на ім’я: Слово Боже.
14 А війська небесні, зодягнені в білий та чистий вісон, їхали вслід за Ним на білих конях.
15 А з Його уст виходив гострий меч, щоб ним бити народи. І Він пастиме їх залізним жезлом, і Він буде топтати чавило вина лютого гніву Бога Вседержителя!
16 І Він має на шаті й на стегнах Своїх написане ймення: “Цар над царями, і Господь над панами”.
Знищення звірини та ї ї прихильників
17 І бачив я одного Ангола, що на сонці стояв. І він гучним голосом кликнув, кажучи до всіх птахів, що серед неба літали: “Ходіть, — і зберіться на велику Божу вечерю,
18 щоб ви їли тіла царів, і тіла тисячників, і тіла сильних, і тіла коней і тих, хто сидить на них, і тіла всіх вільних і рабів, і малих, і великих”…
19 І я побачив звірину, і земних царів, і війська їхні, зібрані, щоб учинити війну з Тим, Хто сидить на коні, та з військом Його.
20 І схоплена була звірина, а з нею неправдивий пророк, що ознаки чинив перед нею, що ними звів тих, хто знамено звірини прийняв і поклонився був образові її. Обоє вони були вкинені живими до огняного озера, що сіркою горіло…
21 А решта побита була мечем Того, Хто сидів на коні, що виходив із уст Його. І все птаство наїлося їхніми трупами…