1 Напоминай им повиноваться и покоряться начальству и властям, быть готовыми на всякое доброе дело, 2 никого не злословить, быть не сварливыми, но тихими, и оказывать всякую кротость ко всем человекам. 3 Ибо и мы были некогда несмысленны, непокорны, заблудшие, были рабы похотей и различных удовольствий, жили в злобе и зависти, были гнусны, ненавидели друг друга. 4 Когда же явилась благодать и человеколюбие Спасителя нашего, Бога, 5 Он спас нас не по делам праведности, которые бы мы сотворили, а по Своей милости, банею возрождения и обновления Святым Духом, 6 Которого излил на нас обильно через Иисуса Христа, Спасителя нашего, 7 чтобы, оправдавшись Его благодатью, мы по упованию соделались наследниками вечной жизни. 8 Слово это верно; и я желаю, чтобы ты подтверждал о сем, дабы уверовавшие в Бога старались быть прилежными к добрым делам: это хорошо и полезно человекам. 9 Глупых же состязаний и родословий, и споров и распрей о законе удаляйся, ибо они бесполезны и суетны. 10 Еретика, после первого и второго вразумления, отвращайся, 11 зная, что таковой развратился и грешит, будучи самоосужден.
12 Когда пришлю к тебе Артему или Тихика, поспеши придти ко мне в Никополь, ибо я положил там провести зиму. 13 Зину законника и Аполлоса позаботься отправить так, чтобы у них ни в чем не было недостатка. 14 Пусть и наши учатся упражняться в добрых делах, в удовлетворении необходимым нуждам, дабы не были бесплодны.
15 Приветствуют тебя все находящиеся со мною. Приветствуй любящих нас в вере. Благодать со всеми вами. Аминь.
Дбаймо про добрі діла пильнувати
1 Нагадуй їм, щоб слухали влади верховної та корилися їй , і до всякого доброго діла готові були,
2 щоб не зневажали нікого, щоб були не сварливі, а тихі, виявляючи повну лагідність усім людям.
3 Бо колись були й ми нерозсудні, неслухняні, зведені, служили різним пожадливостям та розкошам, жили в злобі та в заздрощах, бридкими були , ненавиділи один одного.
4 А коли з’явилась благодать та людинолюбство Спасителя, нашого Бога,
5 Він нас спас не з діл праведности, що ми їх учинили були, а з Своєї милости через купіль відродження й обновлення Духом Святим,
6 Якого Він щедро вилив на нас через Христа Ісуса, Спасителя нашого,
7 щоб ми виправдались Його благодаттю, і стали спадкоємцями за надією на вічне життя.
8 Вірне слово, і я хочу, щоб ти і про це впевняв, щоб ті, хто ввірував у Бога, дбали про добрі діла пильнувати. Для людей оце добре й корисне!
9 Вистерігайсь нерозумних змагань, і родоводів, і спорів, і суперечок про Закон, — бо вони некорисні й марні.
10 Людини‑єретика, по першім та другім наставленні, відрікайся,
11 знавши, що зіпсувся такий та грішить, і він сам себе засудив.
Закінчення
12 Як пришлю я до тебе Артема або Тихика, поквапся прибути до мене в Нікополь , бо думаю там перезимувати.
13 Законника Зину та Аполлоса вишли квапливо вперед, щоб для них не забракло нічого.
14 Нехай же навчаються й наші дбати про добрі діла при конечних потребах, щоб безплодні вони не були.
15 Вітають тебе всі, хто зо мною. Вітай тих, хто любить нас у вірі. Благодать з вами всіма! Амінь.