1 И возвратился Иоанн из Газары и рассказал Симону, отцу своему, о том, что делал Кендевей. 2 Тогда Симон призвал двух старших сыновей своих, Иуду и Иоанна, и сказал им: я и братья мои и дом отца моего воевали против врагов Израиля от юности до сего дня и много раз успешно спасали руками нашими Израиля. 3 Но вот, я состарился, а вы по милости Божией находитесь в летах зрелых: заступите место мое и брата моего, идите и сражайтесь за народ наш, и да будет с вами помощь небесная. 4 И избрал из страны двадцать тысяч воинов и всадников, и пошли они против Кендевея, и ночевали в Модине. 5 Встав же утром, вышли на равнину, и вот многочисленное войско навстречу им, пешие и конные, и между ними был поток. 6 И двинулся против них сам и народ его, и видя, что народ боится переходить поток, он перешел первый, и увидели это воины, и перешли за ним. 7 И разделил он народ, поставив конных среди пеших; конница же неприятелей была весьма многочисленна. 8 И затрубили священными трубами; и Кендевей обратился в бегство и войско его, и пало у них много раненых, остальные же бежали в крепость. 9 Тогда был ранен Иуда, брат Иоанна; но Иоанн преследовал их, доколе не пришел в Кедрон, который он построил. 10 И убежали они в башни, находящиеся в области Азота, но он сжег его огнем, и погибло из них до двух тысяч мужей; и возвратился он с миром в землю Иудейскую. 11 Птоломей же, сын Авува, поставлен был военачальником на равнине Иерихонской, и имел много серебра и золота; 12 ибо он был зять первосвященника. 13 И надмилось сердце его, и захотел он овладеть страною, и делал коварные замыслы против Симона и сыновей его, чтобы погубить их. 14 Между тем Симон, посещая города страны и заботясь о потребностях их, пришел в Иерихон, сам и Маттафия и Иуда, сыновья его, в сто семьдесят седьмом году в одиннадцатом месяце, — это месяц Сават. 15 И с коварством принял их радушно сын Авувов в небольшую крепость, называемую Док, им устроенную, и сделал для них большой пир, и спрятал там людей. 16 И когда опьянел Симон и сыновья его, тогда встал Птоломей и бывшие при нем, взяли оружия свои и вошли к Симону во время пира, и убили его и двух сыновей его и некоторых из служителей его. 17 Так совершил он великое вероломство и воздал за добро злом. 18 Птоломей написал об этом и послал к царю, чтобы прислал ему войско на помощь, и он предаст ему страну их и города. 19 И некоторых послал в Газару убить Иоанна, а тысяченачальникам послал письма, чтобы они пришли к нему, и он даст им серебра и золота и подарки; 20 а других послал овладеть Иерусалимом и горою храма. 21 Но некто, прибежав к Иоанну в Газару, известил его, что отец его и братья умерщвлены и что Птоломей послал убить и его. 22 Услышав об этом, Иоанн весьма смутился и, схватив мужей, пришедших погубить его, убил их, ибо узнал, что они искали погубить его.
23 Прочие же дела Иоанна и во́йны его и мужественные подвиги его, славно совершенные, и сооружение стен, им воздвигнутых, и другие деяния его, 24 вот, они описаны в книге дней первосвященства его, с того времени, как сделался он первосвященником после отца своего.
1 І прийшов Іван з Ґазари, і сповістив Симонові, своєму батькові, що чинив Кендевей. 2 І Симон покликав своїх двох старших синів — Юду й Івана, і сказав їм: Я і мої брати, і дім мого батька воювали у війнах Ізраїля від молодості аж до сьогоднішнього дня, і пощастило нашим рукам спасати Ізраїль багато разів. 3 А тепер я постарів, і ви в милосерді достатні є роками. Будьте ви замість мене і мого брата, і, вийшовши, повоюйте за наш народ, і допомога з неба нехай буде з вами. 4 І він вибрав з країни двадцять тисяч мужів-вояків і кінноту, і вони пішли проти Кендевея, і переночували в Модеїні. 5 І, вставши вранці, вони йшли рівниною, і ось численна сила їм назустріч, піші та кіннота, а між ними був потік. 6 Він і його народ став напроти їхнього обличчя. І він побачив, що народ боявся перейти потік, і перейшов першим. І побачили його мужі, і перейшли за ним. 7 І він поділив народ і коней посеред піших, а кіннота ворогів — дуже численна. 8 І вони затрубили трубами, і відвернувся Кендевей і його табір, і з них упало багато поранених, а решта втекла до твердині. 9 Тоді поранено Юду, брата Івана. А Іван гнався за ними, аж доки не прийшов до Кедрону, який збудував. 10 І вони втекли до веж, що на полях Азоту, і він спалив його вогнем, і полягло з них якихось дві тисячі чоловік. І він повернувся до Юдеї з миром.
11 Птоломей, син Авува, був поставлений вождем на рівнині Єрихона і мав багато срібла та золота. 12 А був він зятем первосвященика. 13 І піднялося його серце, і він забажав заволодіти країною, і замислював обман проти Симона і його синів, щоб їх вигубити. 14 А Симон проходив міста, що в країні, і дбав про те, що їм потрібне. І він прийшов до Єрихона, сам і Маттатія та Юда, його сини, у сто сімдесят сьомому році, в одинадцятому місяці, — це місяць сават. 15 І їх прийняв син Авува з оманою до твердині, прозваної Док, яку він збудував, і він зробив для них великий бенкет, і там сховав мужів. 16 І коли сп’янів Симон і його сини, устав Птоломей і ті, що з ним, узяли свою зброю і пробралися до Симона на бенкет, і вбили його та двох його синів, і деяких з його слуг. 17 І він зробив великий злочин, і відплатив злом за добро.
18 Ось це написав Птоломей і послав цареві: Щоб ти дав йому сили на допомогу, і щоб видати їхню країну та міста! 19 І він послав інших до Ґазари, щоб убити Івана, і тисячникам послав листи, щоб до нього прибули, аби дати їм срібло, золото і дари, 20 а інших послав захопити Єрусалим і Гору храму. 21 Та хтось, прибігши, наперед сповістив Іванові в Ґазарі, що загинув його батько та його брати, і що: Послав він і тебе вбити! 22 Тож, почувши, він сильно злякався і схопив мужів, що прийшли його вбити, і вбив їх, бо він дізнався, що шукали його погубити. 23 І решта слів Івана, його війни та його хоробрі діла, які він мужньо вчинив, і будова стін, які він спорудив, і його діла, 24 ось вони записані в книзі днів його первосвященства, відколи він став первосвящеником після свого батька.