1 И советовался Давид с тысяченачальниками, сотниками и со всеми вождями, 2 и сказал [Давид] всему собранию Израильтян: если угодно вам, и если на то будет воля Господа Бога нашего, пошлем повсюду к прочим братьям нашим, по всей земле Израильской, и вместе с ними к священникам и левитам, в города и селения их, чтобы они собрались к нам; 3 и перенесем к себе ковчег Бога нашего, потому что во дни Саула мы не обращались к нему. 4 И сказало все собрание: «да будет так», потому что это дело всему народу казалось справедливым. 5 Так собрал Давид всех Израильтян, от Шихора Египетского до входа в Емаф, чтобы перенести ковчег Божий из Кириаф-Иарима. 6 И пошел Давид и весь Израиль в Кириаф-Иарим, что в Иудее, чтобы перенести оттуда ковчег Бога, Господа, сидящего на херувимах, на котором нарицается имя Его . 7 И повезли ковчег Божий на новой колеснице из дома Авинадава; и Оза и Ахия вели колесницу. 8 Давид же и все Израильтяне играли пред Богом из всей силы, с пением, на цитрах и псалтирях, и тимпанах, и кимвалах и трубах. 9 Когда дошли до гумна Хидона, Оза простер руку свою, чтобы придержать ковчег, ибо волы наклонили его. 10 Но Господь разгневался на Озу, и поразил его за то, что он простер руку свою к ковчегу; и он умер тут же пред лицем Божиим. 11 И опечалился Давид, что Господь поразил Озу. И назвал то место поражением Озы; так называется оно и до сего дня. 12 И устрашился Давид Бога в день тот, и сказал: как я внесу к себе ковчег Божий? 13 И не повез Давид ковчега к себе, в город Давидов, а обратил его к дому Аведдара Гефянина. 14 И оставался ковчег Божий у Аведдара, в доме его, три месяца, и благословил Господь дом Аведдара и все, что у него.
1 І Давид зібрав нараду з тисяцькими і сотниками, з кожним вождем, 2 і сказав Давид усьому зібранню Ізраїля: Якщо добре вам і приємне Господу, нашому Богові, то пошлемо до наших братів, які залишилися в усій землі Ізраїля, і з ними — священики-левіти в містах їхнього спадку, і зберуться до нас, 3 і перенесемо до нас ковчег нашого Бога. Адже не шукали його від днів Саула. 4 І все зібрання народу сказало: Так зробити, бо це слово правильне в очах усього народу!
5 І Давид зібрав увесь Ізраїль від околиць Єгипту і аж до входу Імата, щоб принести Божий ковчег з міста Ярім. 6 І Давид його приніс, і весь Ізраїль пішов до міста Давида, що був у племені Юди, щоб принести звідти ковчег Господа Бога, Який перебуває на херувимах, де прикликається Його Ім’я. 7 І поклали Божий ковчег на новий віз із дому Амінадава, і Оза та його брати скеровували віз. 8 Давид же і весь Ізраїль танцювали перед Богом з усієї сили — з піснями, з гуслами і з арфами, з тимпанами, із цимбалами і з трубами.
9 Вони прийшли аж до току Нодава , а Оза простягнув свою руку, щоб затримати ковчег, бо бичок нахилив його. 10 І Господь запалав гнівом на Озу і уразив його там, тому що простягнув свою руку до ковчега, і він помер там перед Богом. 11 І Давид занепав духом через те, що Господь побиттям побив Озу, і назвав те місце: Побиття Ози, — аж до цього дня. 12 І Давида охопив страх перед Богом у той день, і він говорив: Як внесу до себе Божий ковчег? 13 І не повернув Давид ковчег до себе, до міста Давида, а завернув його до дому Аведдара, ґеттейця. 14 І Божий ковчег перебував у домі Аведдара три місяці. І Бог поблагословив Аведдарама та все, що в нього.