1 Не Апостол ли я? Не свободен ли я? Не видел ли я Иисуса Христа, Господа нашего? Не мое ли дело вы в Господе? 2 Если для других я не Апостол, то для вас Апостол ; || ибо печать моего апостольства — вы в Господе. 3 Вот мое защищение против осуждающих меня. 4 Или мы не имеем власти есть и пить? 5 Или не имеем власти иметь спутницею сестру жену, как и прочие Апостолы, и братья Господни, и Кифа? 6 Или один я и Варнава не имеем власти не работать? 7 Какой воин служит когда-либо на своем содержании? Кто, насадив виноград, не ест плодов его? Кто, пася стадо, не ест молока от стада? 8 По человеческому ли только рассуждению я это говорю? Не то же ли говорит и закон? 9 Ибо в Моисеевом законе написано: не заграждай рта у вола молотящего. О волах ли печется Бог? 10 Или, конечно, для нас говорится? Так, для нас это написано; ибо, кто пашет, должен пахать с надеждою, и кто молотит, должен молотить с надеждою получить ожидаемое. 11 Если мы посеяли в вас духовное, велико ли то, если пожнем у вас телесное? 12 Если другие имеют у вас власть, не паче ли мы? Однако мы не пользовались сею властью, но все переносим, дабы не поставить какой преграды благовествованию Христову. 13 Разве не знаете, что священнодействующие питаются от святилища? что служащие жертвеннику берут долю от жертвенника? 14 Та́к и Господь повелел проповедующим Евангелие жить от благовествования. 15 Но я не пользовался ничем таковым. И написал это не для того, чтобы та́к было для меня. Ибо для меня лучше умереть, нежели чтобы кто уничтожил похвалу мою. 16 Ибо если я благовествую, то нечем мне хвалиться, потому что это необходимая обязанность моя, и горе мне, если не благовествую! 17 Ибо если делаю это добровольно, то буду иметь награду; а если недобровольно, то исполняю только вверенное мне служение. 18 За что́ же мне награда? За то́, что, проповедуя Евангелие, благовествую о Христе безмездно, не пользуясь моею властью в благовествовании. 19 Ибо, будучи свободен от всех, я всем поработил себя, дабы больше приобрести: 20 для Иудеев я был как Иудей, чтобы приобрести Иудеев; для подзаконных был как подзаконный, чтобы приобрести подзаконных; 21 для чуждых закона — как чуждый закона, — не будучи чужд закона пред Богом, но подзаконен Христу, — чтобы приобрести чуждых закона; 22 для немощных был как немощный, чтобы приобрести немощных. Для всех я сделался всем, чтобы спасти по крайней мере некоторых. 23 Сие же делаю для Евангелия, чтобы быть соучастником его. 24 Не знаете ли, что бегущие на ристалище бегут все, но один получает награду? Так бегите, чтобы получить. 25 Все подвижники воздерживаются от всего: те для получения венца тленного, а мы — нетленного. 26 И потому я бегу не так, как на неверное, бьюсь не так, чтобы только бить воздух; 27 но усмиряю и порабощаю тело мое, дабы, проповедуя другим, самому не остаться недостойным.
Права апостола
1 Хіба я не вільний? Хіба я не апостол? Хіба я не бачив нашого Господа Ісуса Христа? Хіба ви не є моїм ділом у Господі?
2 Коли я не апостол для інших, то для вас я апостол, бо ви є печаттю мого апостольства в Господі.
3 Ось моя відповідь тим, які судять мене!
4 Чи ми не маємо права їсти та пити?
5 Чи ми не маємо права водити із собою сестру-жінку, як і інші апостоли, як брати Господні, як Кифа ?
6 Хіба я особисто і Варнава не маємо права не працювати?
7 Хто з воїнів служить за свої кошти? Хто садить виноград і не їсть його плоду? Або хто пасе отару і не споживає молока з отари?
8 Чи я лише по-людському це кажу? Хіба й Закон не говорить про це?
9 Адже в Законі Мойсея написано: Не зав’язуй рота волові, який молотить! Хіба Бог турбується про волів?
10 Чи Він це говорить зокрема для нас? Так, це написано для нас, бо хто оре, повинен орати з надією, і хто молотить, повинен молотити з надією, що отримає те, на що сподівається.
11 Якщо ми вам посіяли духовне, то чи велика то справа, коли ми пожнемо ваше тілесне?
12 Якщо інші на вас мають право, то хіба ми — не більшою мірою? Але ми не скористалися цим правом, а все терпимо, щоб у чомусь не перешкодити Євангелію Христа.
13 Хіба ви не знаєте, що ті, які працюють у святому, харчуються зі святилища? А ті, які служать при жертовнику, отримують частку з жертовника?
14 Так само й Господь наказав тим, які проповідують Євангеліє, жити з Євангелія.
15 Але я зовсім не скористався цим. І написав я про це не для того, щоб так було для мене, бо краще мені померти, ніж щоби хто знівечив мою похвалу!
Служити для інших
16 Адже якщо я звіщаю Євангеліє, то немає чим мені хвалитися, — це мій обов’язок. І горе мені, коли я не звіщатиму Євангелія.
17 Якщо я це здійснюю добровільно, то маю нагороду; якщо не добровільно, то виконую доручену мені службу.
18 Яка ж моя нагорода? А та, що проповідуючи Євангеліє, я безкорисливо викладатиму Радісну Вістку, щоб не користуватися своїм правом, яке маю з Євангелія.
19 Будучи вільним від усіх, я себе підкорив усім, щоби багатьох придбати.
20 Для юдеїв я був юдеєм, аби придбати юдеїв. Для тих, які під Законом, я був як той, хто під Законом, щоби придбати тих, котрі під Законом, хоч насправді під Законом я не був.
21 Для тих, які без Закону, я жив як той, хто без Закону, хоч не був без Божого Закону, а перебував у Законі Христа, щоби придбати тих, котрі без Закону.
22 Став я для немічних, як той немічний, щоб немічних здобути. Для всіх я став усім, щоб в усякому разі деяких спасти.
23 Усе це я роблю задля Радісної Звістки, щоб стати її співучасником.
Стриманість заради перемоги
24 Хіба не знаєте, що ті, які біжать на змаганнях, вони всі біжать, але нагороду одержує один? Тож біжіть, щоб і ви її здобули!
25 Кожний, хто змагається, стримується від усього. Вони, — щоб одержати тлінний вінець, ми, — щоб нетлінний.
26 Тому я не біжу в непевності та веду кулачний бій не так, аби тільки бити повітря.
27 Але я виснажливо вправляюся і приборкую своє тіло, щоби, проповідуючи іншим, самому не виявитися недостойним.