1 После сих событий, в царствование Артаксеркса, царя Персидского, пришел Ездра, сын Азарии, Зехрия, Хелкия, Салима, 2 Саддука, Ахитова, Амария, Озии, Мемерофа, Зарея, Сауя, Вокка, Ависая, Финееса, Елеазара, Аарона первосвященника. 3 Сей Ездра пришел из Вавилона, как ученый, сведущий в законе Моисея, данном от Господа Бога Израилева, 4 и оказал ему царь честь, ибо он снискал у него благоволение ко всем прошениям своим. 5 И пришли с ним в Иерусалим некоторые из сынов Израиля, из священников и левитов, священнопевцов и привратников и служителей при храме, 6 на седьмом году царствования Артаксеркса, в пятый месяц того же седьмого года царствования; ибо они, выйдя из Вавилона в новолуние первого месяца, пришли в Иерусалим, по данному им от Господа благопоспешению в пути, в новолуние пятого .
7 Ездра же прилагал великую заботу, чтобы ничего не опустить из закона Господня и заповедей, чтобы научить всего Израиля постановлениям и судам. 8 Пришло и письменное повеление, данное от царя Артаксеркса Ездре священнику и чтецу закона Господня, следующее: 9 Царь Артаксеркс Ездре священнику и чтецу закона Господня радоваться. 10 Рассудив человеколюбиво, я повелел, чтобы добровольно желающие из народа Иудейского и из священников и левитов, находящихся в нашем царстве, шли вместе с тобою в Иерусалим. 11 Итак кто только желает, пусть соберутся и идут, как рассудилось мне и моим семи ближайшим советникам; 12 пусть увидят, что делается в Иудее и Иерусалиме согласно с законом Господним, 13 и отнесут в Иерусалим дары Господу Израиля, которые обещал я и мои приближенные, и всякое золото и серебро, какое найдется в стране Вавилонской для Господа в Иерусалим, вместе с даяниями от народа на храм Господа Бога их, находящийся в Иерусалиме; 14 золото же и серебро — на волов, овнов и агнцев и прочее к сему относящееся, 15 чтобы возносить жертвы Господу на жертвеннике Господа Бога их в Иерусалиме. 16 И все, что бы ни захотел ты с братьями твоими сделать на это золото и серебро, делай по воле Бога твоего. 17 И священные сосуды Господни, данные тебе для употребления во храме Бога твоего в Иерусалиме, поставь пред Господом, Богом твоим. 18 И прочее, что потребуется тебе на нужды храма Бога твоего, давай из царского казнохранилища. 19 И вот я, царь Артаксеркс, повелел казнохранителям Сирии и Финикии, чтобы они всё, чего потребует Ездра священник и чтец закона Всевышнего Бога, исправно давали ему, даже до ста талантов серебра, 20 также пшеницы до ста ко́ров и вина до ста мер. 21 И все другое по закону Божию тщательно да приносится Всевышнему Богу, чтобы не было гнева на царство царя и сынов его. 22 И еще говорю вам, чтобы на всех священниках и левитах, и священнопевцах и привратниках, и служителях храма и на писцах сего храма не было никакой дани или другого налога, и чтобы никто не имел власти налагать что-либо на них. 23 А ты, Ездра, по мудрости Божией, поставь начальников и судей, чтобы они судили во всей Сирии и Финикии всех, знающих закон Бога твоего, а незнающих поучай: 24 и все те, которые будут преступать закон Бога твоего, или царский, пусть будут непременно наказываемы, смертью ли или телесным наказанием, денежною пенею или изгнанием.
25 Тогда сказал ученый Ездра: благословен единый Господь Бог отцов моих, положивший на сердце царя прославить дом Его в Иерусалиме 26 и почтивший меня пред царем и советниками и всеми приближенными и вельможами его. 27 И я ободрился помощью Господа Бога моего, и собрал мужей Израильских, чтобы они шли со мною.
28 И вот начальники по племенам их и по старейшинству, вышедшие со мною из Вавилона в царствование царя Артаксеркса: 29 из сынов Финееса — Гирсон; из сынов Ифамара — Гамалиил; из сынов Давида — Латтус, сын Сехения; 30 из сынов Фороса — Захария, и с ним записались сто пятьдесят человек; 31 из сынов Фаафмоава — Елиаония, сын Зарея, и с ним двести человек; 32 из сынов Зафоя — Сехения, сын Иезила, и с ним триста человек; из сынов Адина — Овиф, сын Ионафа, и с ним двести пятьдесят человек; 33 из сынов Илама — Иесия, сын Гофолия, и с ним семьдесят человек; 34 из сынов Сафатии — Зараия, сын Михаила, и с ним семьдесят человек; 35 из сынов Иоава — Авадия, сын Иезила, и с ним двести двенадцать человек; 36 из сынов Вания — Асалимоф, сын Иосафия, и с ним сто шестьдесят человек; 37 из сынов Вавия — Захария, сын Вивая, и с ним двадцать восемь человек; 38 из сынов Астафа — Иоанн, сын Акатана, и с ним сто десять человек; 39 из сынов Адоникама — последние, и вот имена их: Елифала, сын Иеуила, и Самей, и с ними семьдесят человек; 40 из сынов Вагоя — Уфий, сын Исталкура, и с ним семьдесят человек. 41 И я собрал их при реке, называемой Феран, и мы пробыли там три дня, и я осмотрел их. 42 И не найдя там никого из священников и левитов, 43 я послал к Елеазару и Идуилу, и Маасману, и Алнафану, и Мамею, и Самею, и Иоривону, Нафану, Еннатану, Захарии и Мосолламу, начальствующим и ученым, 44 и сказал им, чтоб они пошли к Доддею, начальствующему в местности Касифье, 45 приказав им сказать Доддею и братьям его и находящимся в той местности Касифье, чтобы они прислали нам священников для дома Господа Бога нашего. 46 И они привели к нам мощною рукою Господа Бога нашего мужей сведущих из сынов Мооли, сына Левия, сына Израилева, Асевивея и сыновей его и братьев его, которых было восемнадцать человек; 47 и Асевию и Аннуя и Осея брата из сыновей Ханунея, и сыновей их двадцать человек; 48 и из служителей храма, которых дал Давид и начальники на служение левитам, двести двадцать служителей, с именным списком всех. 49 И объявил я там пост пред Господом Богом нашим, 50 чтоб испросить от Бога благополучного пути нам и спутникам нашим и детям нашим и скоту, 51 ибо я постыдился просить у царя пеших и конных и проводников для безопасности от противников наших; 52 потому что мы сказали царю, что сила Господа нашего будет с имущими Его во всяком добром предприятии.
53 Итак мы снова помолились Господу Богу нашему обо всем этом и получили от Него великую милость. 54 И отделил я из родоначальников и священников двенадцать человек, Есеревию и Самию, и с ними из братьев их десять человек. 55 И свесил при них серебро и золото и священные сосуды дома Господа нашего, которые дал в дар царь и советники его, и вельможи и все Израильтяне. 56 И, свесив, передал им серебра шестьсот пятьдесят талантов и сосудов серебряных сто талантов, и золота сто талантов, сосудов золотых двадцать и сосудов медных из отличной меди, блистающих как золото, двенадцать. 57 И сказал им: и вы святы Господу, и сосуды сии святы, равно и золото и серебро, данное по обету Господу, Богу отцов наших. 58 Бодрствуйте и берегите их, доколе не сдадите старшим священникам и левитам и родоначальникам Израильским в Иерусалиме, в сосудохранилища дома Бога нашего. 59 И священники и левиты, приняв серебро и золото и сосуды для Иерусалима, внесли их в храм Господа.
60 И, поднявшись от реки Феран в двенадцатый день первого месяца, мы шли в Иерусалим под мощною рукою Господа над нами, и Он избавлял нас с начала пути от всякого врага, и мы пришли в Иерусалим. 61 И здесь, по прошествии трех дней, в день четвертый взвешенное серебро и золото передано в дом Господа нашего Мармофе, сыну Урии, священнику. 62 И был с ним Елеазар, сын Финееса; также были с ним Иосавдос, сын Иисуса, и Моеф, сын Саванна, левиты; и сдали всё числом и весом; и весь вес их записан в то же время. 63 Тогда пришедшие из плена принесли жертвы Богу Израиля, двенадцать волов за всех Израильтян, девяносто шесть овнов, семьдесят два агнца, двенадцать козлов за спасение: все это — в жертву Господу, — 64 и передали царские повеления царским правителям и начальникам Келе-Сирии и Финикии, и они почтили народ и храм Господа.
65 И когда это было окончено, приступили ко мне начальники и сказали: 66 не отделился народ Израильский и начальники и священники и левиты от иноплеменных народов земли и от нечистот их, от народов Хананейских, и Хеттейских, и Ферезейских и Евусейских, и Моавитских и Египетских и Идумейских; 67 ибо вступили в супружество с дочерями их, как сами, так и сыновья их, и смешалось семя святое с иноплеменными народами земли, и предводители их и вельможи сделались участниками в этом беззаконии с самого начала. 68 Как скоро услышал я об этом, разодрал на себе одежды и священное облачение, и рвал волосы на голове и бороде, и сидел озабоченный и печальный. 69 И когда я сетовал об этом беззаконии, собрались ко мне все, которые подвигнуты были словом Господа Бога Израилева, и я сидел печальный до вечерней жертвы.
70 Тогда, встав от поста моего, в разодранных одеждах и разодранном священном облачении пал на колени и, простерши руки к Господу, я сказал: 71 Господи! я стыжусь и смущаюсь пред лицем Твоим, 72 ибо грехи наши поднялись выше голов наших, и безумия наши вознеслись до неба; 73 еще от времен отцов наших и до сего дня мы находимся в великом грехе; 74 и за грехи наши и отцов наших мы с братьями нашими и царями нашими и священниками нашими преданы были царям иноземным под меч, в плен и на разграбление с посрамлением до сего дня. 75 Но теперь сколь великая оказана нам милость от Тебя, Господи Боже, что Ты оставил нам корень и имя на месте святыни Твоей, 76 что открыл нам светильник в доме Господа, Бога нашего, дал нам пропитание во время порабощения нашего! И, когда мы находились в порабощении, не были оставлены Господом, Богом нашим; 77 но Он поставил нас в благоволение у царей Персидских, чтобы они дали нам пропитание 78 и прославили храм Господа нашего, и чтобы воздвигнут был опустошенный Сион, и нам дано было утверждение в Иудее и Иерусалиме. 79 И ныне что́ скажем мы, Господи, имея все сие? Мы преступили повеления Твои, которые Ты дал рукою рабов Твоих, пророков, говоря: 80 земля, в которую вы входите, чтобы наследовать ее, осквернена сквернами иноплеменных земли, и они наполнили ее нечистотами своими. 81 И теперь не отдавайте дочерей ваших в замужество за сыновей их, и их дочерей не берите за сыновей ваших, 82 и не ищите мира с ними во все время, чтоб укрепиться вам и вкушать блага сей земли и оставить ее в наследие детям вашим навек. 83 И все, что приключается нам, бывает за злые дела наши и за великие грехи наши. Ты, Господи, облегчил грехи наши 84 и дал нам такой корень; но мы снова обратились к преступлению закона Твоего смешением с нечистотами народов земли. 85 Не прогневался ли Ты на нас так, чтобы погубить нас и не оставить ни корня, ни семени, ни имени нашего? 86 Ты истинен, Господи, Боже Израиля! ибо мы остались корнем до сего дня. 87 Но вот ныне пред Тобою мы в беззакониях наших; и в них не надлежало бы стоять пред Тобою.
88 И когда Ездра молился и исповедывался и плакал, распростершись на земле пред храмом, собралось к нему из Иерусалима весьма много народа: мужчины, женщины и дети; и был большой плач в народе. 89 И, возгласив, Иехония, сын Иоиля, из сынов Израиля, сказал: Ездра! мы согрешили пред Господом, мы взяли иноплеменных жен из народов земли; и вот теперь здесь весь Израиль: 90 да будет совершена нами клятва пред Господом в том, чтоб отвергнуть всех иноплеменных жен наших с детьми их, как рассудилось тебе и всем, которые повинуются закону Господа. 91 Встав, соверши это! ибо твое это дело, и мы с тобою в силах будем сделать его. 92 И, встав, Ездра заклял старших из священников и левитов всего Израиля поступить по сему, и они поклялись.
1 Після цього, як царював Артаксеркс, цар персів, прийшов Ездра, син Сарея, сина Езрія, сина Хелкія, сина Салима, 2 сина Саддука, сина Ахітова, сина Амарія, сина Езія, сина Марерота, сина Зарая, сина Сауя, сина Вокка, сина Авісуя, сина Фінееса, сина Елеазара, сина Аарона, першого священика. 3 Цей Ездра прийшов із Вавилону як писар, бувши обізнаним із законом Мойсея, що даний Богом Ізраїля. 4 І цар дав йому славу, як він знайшов милість перед ним в усіх його навчаннях. 5 І прийшли з ним деякі із синів Ізраїля, священиків, левітів, священних співаків і придверників, і священних рабів до Єрусалима в сьомому році царювання Артаксеркса в п’ятому місяці, це сьомий рік царя. 6 Бо, вийшовши з Вавилону в день нового місяця, у першому місяці, то в день нового місяця в п’ятому місяці вони прийшли до Єрусалима, за даною їм доброю подорожжю від Господа. 7 Бо Ездра мав велике вміння, щоб нічого не залишити з того, що в Господньому законі, та із законів навчати весь Ізраїль, усі заповіді та суди.
8 Це — нижчеподаний відпис наказу царя Артаксеркса, письма, посланого священикові Ездрі, читцеві Господнього закону: 9 Цар Артаксеркс священикові Ездрі, читцеві Господнього закону: вітання! 10 Я, ласкаво судивши, наказав бажаючим з юдейського народу, тим, які хочуть зі священиків і левітів, і тих, що в нашому царстві, піти з тобою в Єрусалим. 11 Отже, ті, що бажають, хай підуть з тобою, як і вирішено мною та сімома друзями-радниками, 12 щоб відвідати тих, що в Юдеї і в Єрусалимі, згідно з тим, що є в законі Господньому, 13 і принести до Єрусалима дари Господеві Ізраїля, те, що обіцяв я і приятелі, і все золото та срібло, яке знайшлося у вавилонській країні, Господеві до Єрусалима з дарованим від народу для храму їхнього Господа, що в Єрусалимі, 14 щоб зібрати золото і срібло для биків, баранів, ягнят і це, що з ними піде, 15 щоб принести жертви на жертовнику їхнього Господа, що в Єрусалимі.
16 І все, що тільки з твоїми братами бажаєш чинити із золотом і сріблом, роби за бажанням твого Бога, 17 і священний посуд Господа, даний тобі на потреби храму твого Бога, що в Єрусалимі, поставиш перед твоїм Богом, що в Єрусалимі. 18 І інше, що тобі буде потрібне для храму твого Бога, придбаєш із царської скарбниці. 19 І я, цар Артаксеркс, наказав сторожеві скарбниці Сирії і Фінікії, щоб те, за чим пошле священик Ездра, читець закону Найвищого Бога, дбайливо було йому дане аж до ста талантів срібла, 20 так само до ста мірок пшениці, ста мірок вина і безліч солі. 21 Усе те нехай буде зроблене дбайливо за Божим законом для Найвищого Бога, щоб не було гніву на царстві царя і на синах. 22 І вам повідомляється, що для всіх священиків, левітів, священних співаків, придверників, священних слуг і купців цього храму не буде жодного податку, ні іншого тягаря, і щоб ніхто не мав влади щось їм накинути. 23 І ти, Ездро, за Божою мудрістю постав суддів і суддів, щоб судили в цілій Сирії і Фінікії всіх тих, що знають закон твого Бога. А тих, що не знають, навчиш! 24 І всі, які переступають і закон твого Бога, і царський закон , хай будуть належно покарані, чи це смертю, чи це карою, чи грошовою карою, чи вигнанням.
25 Благословенний єдиний Господь, Який дає це в серце царя, щоб прославити Його дім, що в Єрусалимі, 26 і вчинив мене шанованим перед царем, радниками, усіма приятелями і його вельможами. 27 І я став сильним за допомогою мого Господа Бога, і я зібрав мужів з Ізраїля, щоб пішли зі мною.
28 Ось це проводирі за їхніми батьківщинами і володіннями, що йшли зі мною з Вавилону в царювання царя Артаксеркса. 29 Із синів Фінееса — Ґасом, із синів Єтамара — Ґамил, із синів Давида — Аттус, син Сехенія. 30 Із синів Фороса — Захарія, і з ним сто п’ятдесят записаних мужів. 31 Із синів Фаатмоава — Еліаоній, син Зарея, і з ним двісті мужів. 32 Із синів Затоя — Сенехія, син Єзила, і з ним — триста мужів. Із синів Адіна — Вин-Йоната, і з ним — двісті п’ятдесят мужів. 33 Із синів Ілама — Єсія, син Ґотолія, і з ним сімдесят мужів. 34 Із синів Сафатія — Зарея, син Михаїла, і з ним — сімдесят мужів. 35 Із синів Йоава — Авадія, син Єзила, і з ним — двісті дванадцять мужів. 36 Із синів Ванія — Салімот, син Йосафія, і з ним — сто шістдесят мужів. 37 Із синів Вавія — Захарія, син Вивая, і з ним — двадцять вісім мужів. 38 Із синів Асґата — Іван, син Акатана, і з ним — сто десять мужів. 39 Із синів Адонікама — останні, ось це їхні імена: Еліфалат, Єуїл і Самея, і з ними — сімдесят мужів. 40 Із синів Ваґоя — Утій, син Істалкура, і з ним — сімдесят мужів.
41 І я їх зібрав до згаданої ріки Тера, і ми отаборилися там три дні, і я їх повчав. 42 І я там не знайшов нікого із синів священиків і з левітів. 43 Тож я послав до Елеазара, Ідуїла, Маасмана, Елнатана, Самея, Йоріва, Натана, Енната, Захарії і Месолама, володарів і знавців, 44 і я сказав їм піти до володаря Аддея, що на місці скарбниці, 45 заповівши їм сказати Аддею, його братам і тим, що на місці скарбниці, щоб послали нам тих, що є священиками в домі нашого Господа. 46 І вони привели нам із сильною рукою нашого Господа вчених мужів із синів Моолія, сина Левія, сина Ізраїля: Асевивія, його синів і братів, — вісімнадцять. 47 Асевія, Аннуна і Осея, брата із синів Ханунея та їхніх синів, — двадцять мужів. 48 А зі слуг священиків, яких дав Давид і володарі на працю левітам, — двісті двадцять слуг священиків. Подано список усіх імен. 49 І я там заповів піст юнакам перед нашим Господом, 50 щоби шукати в Нього добру путь для нас і для тих, що є з нами, для наших дітей і худоби. 51 Адже я посоромився просити для певності в царя піших і кінних, і супровід проти наших ворогів. 52 Бо ми сказали цареві, що сила нашого Господа буде з тими, хто шукає Його, у кожному виправлянні. 53 І ми знову помолилися до нашого Господа за це, і одержали милосердя. 54 І я відділив з володарів племен священиків дванадцять мужів, і Серевія та Ассамія, а з ними — десять мужів з їхніх братів. 55 І я їх поставив над золотом, сріблом і святим посудом дому нашого Господа, який дарував цар, його радники, вельможі та весь Ізраїль. 56 І, вставши, я їм передав шістсот п’ятдесят талантів срібла, сто талантів срібного посуду, сто талантів золота, двадцять позолоченого і дванадцять мідних посудин з добірної міді, що виблискує, як золотий посуд. 57 І я їм сказав: І ви є святими для Господа, і посуд святий, і золото, і срібло, обітоване Господеві, Господеві наших батьків. 58 Пильнуйте і стережіть, доки ви не передасте їх володарям племен священиків і левітів, і володарям батьківщин Ізраїля в Єрусалимі в складах дому нашого Господа. 59 І ті священики і левіти, що взяли золото, срібло і посуд, принесли це в Єрусалим, до храму Господнього.
60 І ми відійшли від ріки Тери у дванадцятий день першого місяця, і ввійшли ми до Єрусалима при сильній руці нашого Господа, що над нами, і Господь спас нас у дорозі від усякого ворога, і ми прийшли в Єрусалим. 61 І коли я прибув сюди, у третій день, то передано зважене золото і срібло в домі нашого Господа Мармотію, синові Урії, священикові, 62 і з ним був Елеазар, син Фінееса, і були з ними Йосавдос, син Ісуса, і Моет, син Саванна, левіти, усе було за числом і вагою, і записано всю їхню вагу в тій годині. 63 А ті, що прийшли з полону, принесли жертви Господеві, Богові Ізраїля: дванадцять биків за весь Ізраїль, дев’яносто шість баранів, сімдесят два ягняти, дванадцять козлів за спасіння. Усе в жертву Господеві. 64 І віддали накази царя царським економам і володарям Долини Сирії і Фінікії, і прославили народ і Господній храм.
65 А коли це закінчилося, то прийшли до мене володарі, кажучи: 66 Народ Ізраїля, володарі, священики і левіти не відділилися від чужого народу землі з-за їхньої нечистоти, від ханаанців, хеттійців, ферезейців, євусейців, моавійців, єгиптян й ідумейців. 67 Оскільки побралися з їхніми дочками, вони і їхні сини, і змішалося святе насіння із чужим народом землі, і вчащали володарі і вельможі в цьому беззаконню від початку діла.
68 І сталося, що як тільки я це почув, то роздер одяг і священний одяг, і рвав волосся з голови та бороди, і сів я, задуманий і смутний. 69 І зібралися до мене ті, які тоді були зрушені словом Господа Ізраїля, коли я плакав над беззаконням, і я сів смутним аж до вечірньої жертви. 70 І, вставши від посту, маючи роздертий одяг і священний одяг, схиливши коліна і простягнувши руки до Господа, я сказав: 71 Господи, я засоромлений, я застидався перед Твоїм обличчям. 72 Бо наші гріхи помножилися понад наші голови, а наші беззаконня піднялися аж до неба; 73 ще із часів наших батьків і аж до цього дня ми є у великому гріху. 74 І через гріхи наші і наших батьків ми були передані з нашими братами, з нашими царями і з нашими священиками царям землі на меч, полон і грабунок із соромом аж до цього дня. 75 І тепер ненадовго було над нами милосердя в Тебе, Господи, щоб залишити нам корінь та ім’я в місці Твого освячення, 76 і щоб відкрити світло нам у домі нашого Господа, щоб дати нам їжу в час нашого рабства. 77 І коли ми служили, ми не були покинені нашим Господом, але Він поставив нас у милості перед царями персів, 78 аби дати нам їжу, прославити наш храм і підняти спустошення Сіону, щоб дати нам основу в Юдеї та Єрусалимі. 79 Тепер же що скажемо, Господи, бо маючи це, ми переступили Твої приписи, які Ти дав рукою Твоїх рабів-пророків, кажучи: 80 Земля, до якої входите успадкувати, є земля опоганена поганню чужинців землі, і вони наповнили її їхньою нечистотою. 81 Тож тепер не віддаватимете їхніх дочок за ваших синів, а дочок ваших не даватимете їхнім синам. 82 Не шукатимете миритися в тому, що має до них відношення весь час, щоб, скріпившись, ви їли блага землі й успадкували вашим синам навіки. 83 І те, що трапляється нам, усе стається через наші злі діла і наші великі гріхи. 84 Адже Ти, Господи, облегшив наші гріхи і дав нам цей корінь. Ми знову повернулися, щоб переступити Твій закон, аби змішатися з нечистотою народів землі. 85 Не розгніваєшся на нас, щоб нас знищити, щоб не залишити корінь, насіння і наше ім’я. 86 Господи Ізраїля, Ти є праведним, бо ми залишилися коренем до сьогодні. 87 Ось тепер ми є перед Тобою в наших беззаконнях, бо не можемо ще стояти перед Тобою через це.
88 І коли Ездра визнавався, молячись, плачучи, лежачи на землі перед храмом, до нього зібралася з Єрусалима дуже велика юрба — чоловіки, жінки і молодь. Адже був великий плач серед натовпу. 89 І Єхонія, син Єїла із синів Ізраїля, подавши голос, сказав Ездрі: Ми згрішили проти Господа і побралися з жінками-чужинками з народів землі. Тепер же є надія Ізраїлеві. 90 У цьому нехай буде з нами клятва до Господа, щоб відкинути всіх наших жінок, що із чужинок, з їхніми дітьми, як суджено тобою, і тими, які слухаються Господнього закону. 91 Уставши, доверши, бо діло для тебе, і ми з тобою, щоб чинити із силою. 92 І Ездра, уставши, взяв клятву з володарів племен, священиків і левітів усього Ізраїля, щоб так чинити. І поклялися.