1 И известили Давида, говоря: вот, Филистимляне напали на Кеиль и расхищают гумна. 2 И вопросил Давид Господа, говоря: идти ли мне, и поражу ли я этих Филистимлян? И отвечал Господь Давиду: иди, ты поразишь Филистимлян и спасешь Кеиль. 3 Но бывшие с Давидом сказали ему: вот, мы боимся здесь в Иудее, как же нам идти в Кеиль против ополчений Филистимских? [мы попадем в плен к Филистимлянам.] 4 Тогда снова вопросил Давид Господа, и отвечал ему Господь и сказал: встань и иди в Кеиль, ибо Я предам Филистимлян в руки твои. 5 И пошел Давид с людьми своими в Кеиль, и воевал с Филистимлянами, и угнал скот их, и нанес им великое поражение, и спас Давид жителей Кеиля. 6 Когда Авиафар, сын Ахимелеха, прибежал к Давиду [и пошел с ним] в Кеиль, то принес с собою и ефод. 7 И донесли Саулу, что Давид пришел в Кеиль, и Саул сказал: Бог предал его в руки мои, ибо он запер себя, войдя в город с воротами и запорами. 8 И созвал Саул весь народ на войну, чтоб идти к Кеилю, осадить Давида и людей его.
9 Когда узнал Давид, что Саул задумал против него злое, сказал священнику Авиафару: принеси ефод [Господень]. 10 И сказал Давид: Господи Боже Израилев! раб Твой услышал, что Саул хочет придти в Кеиль, разорить город ради меня. 11 Предадут ли меня жители Кеиля в руки его? И придет ли сюда Саул, как слышал раб Твой? Господи Боже Израилев! открой рабу Твоему. И сказал Господь: придет. 12 И сказал Давид: предадут ли жители Кеиля меня и людей моих в руки Саула? И сказал Господь: предадут. 13 Тогда поднялся Давид и люди его, около шестисот человек, и вышли из Кеиля и ходили, где могли. Саулу же было донесено, что Давид убежал из Кеиля, и тогда он отменил поход. 14 Давид же пребывал в пустыне в неприступных местах и потом на горе в пустыне Зиф. Саул искал его всякий день; но Бог не предал Давида в руки его. 15 И видел Давид, что Саул вышел искать души его; Давид же был в пустыне Зиф в лесу. 16 И встал Ионафан, сын Саула, и пришел к Давиду в лес, и укрепил его упованием на Бога, 17 и сказал ему: не бойся, ибо не найдет тебя рука отца моего Саула, и ты будешь царствовать над Израилем, а я буду вторым по тебе; и Саул, отец мой, знает это. 18 И заключили они между собою завет пред лицем Господа; и Давид остался в лесу, а Ионафан пошел в дом свой. 19 И пришли Зифеи к Саулу в Гиву, говоря: вот, Давид скрывается у нас в неприступных местах, в лесу, на холме Гахила, что направо от Иесимона; 20 итак по желанию души твоей, царь, иди; а наше дело будет предать его в руки царя. 21 И сказал им Саул: благословенны вы у Господа за то, что пожалели о мне; 22 идите, удостоверьтесь еще, разведайте и высмотрите место его, где будет нога его, и кто видел его там, ибо мне говорят, что он очень хитер; 23 и высмотрите, и разведайте о всех убежищах, в которых он скрывается, и возвратитесь ко мне с верным известием, и я пойду с вами; и если он в этой земле, я буду искать его во всех тысячах Иудиных. 24 И встали они и пошли в Зиф прежде Саула. Давид же и люди его были в пустыне Маон, на равнине, направо от Иесимона. 25 И пошел Саул с людьми своими искать его . Но Давида известили об этом, и он перешел к скале и оставался в пустыне Маон. И услышал Саул, и погнался за Давидом в пустыню Маон. 26 И шел Саул по одной стороне горы, а Давид с людьми своими был на другой стороне горы. И когда Давид спешил уйти от Саула, а Саул с людьми своими шел в обход Давиду и людям его, чтобы захватить их; 27 тогда пришел к Саулу вестник, говоря: поспешай и приходи, ибо Филистимляне напали на землю. 28 И возвратился Саул от преследования Давида и пошел навстречу Филистимлянам; посему и назвали это место: Села-Гаммахлекоф .
1 Давидові дали знати, повідомляючи: Ось филистимці воюють проти Кеїли, і вони грабують, і топчуть плоди. 2 І Давид звернувся до Господа, запитуючи: Чи піти і побити цих филистимців? А Господь сказав: Іди і поб’єш цих филистимців, і спасеш Кеїлу! 3 І сказали йому мужі Давида: Ось ми тут в Юдеї боїмося, і як буде, коли підемо до Кеїли? Чи вийдемо за здобиччю филистимців? 4 І продовжував Давид далі запитувати в Господа, і Господь йому відповів. Устань і йди до Кеїли, — сказав Він йому, — бо Я передаю филистимців у твої руки! 5 І Давид і мужі, які з ним, пішли до Кеїли, і воювали проти филистимців, і вони втекли з-перед нього, і він захопив їхню худобу, і розгромив їх великою поразою, і Давид спас тих, які жили в Кеїлі. 6 І сталося, коли втікав Авіятар, син Авімелеха, до Давида, то він зайшов з Давидом до Кеїли, маючи ефод у своїй руці.
7 І сповістили Саулові, що Давид прибув до Кеїли. А Саул сказав: Продав його Бог у мої руки, бо він замкнувся, увійшовши до міста з брамами і засувами. 8 І Саул дав вказівку всьому народові вийти на війну до Кеїли, оточити Давида і його мужів. 9 І Давид довідався, що Саул не стримався, щоб не відповісти злом проти нього, і Давид сказав Авіятарові, священикові: Принеси Господній ефод! 10 Господи, Боже Ізраїля, — промовив Давид, — Твій раб добре чув , що Саул бажає прийти до Кеїли, щоб знищити місто через мене. 11 Чи місто буде замкненим і чи тепер прийде Саул, як і почув Твій раб? Господи, Боже Ізраїля, сповісти Твоєму рабові! І Господь сказав: Буде замкненим! 13 Тож Давид і мужі, котрі були з ним, якихось чотириста чоловік , піднялися і вийшли з Кеїли, і йшли, куди пішли. І сповістили Саулові, що Давид врятувався з Кеїли, і він приготувався вийти.
14 І Давид зупинився в пустелі в Масеремі серед ущелин, і перебував у пустелі на горі Зіф у сухій землі. А Саул шукав його всі дні, та не передав його Господь йому в руки. 15 І дізнався Давид, що Саул вийшов шукати Давида. А Давид перебував на сухій горі в Новому Зіфі. 16 І Йонатан, син Саула, устав і пішов до Давида до Нового, і зміцнив його руки в Господі. 17 І він сказав йому: Не бійся, бо тебе не знайде рука мого батька, Саула! І ти будеш царювати над Ізраїлем, а я буду тобі за другого. А мій батько Саул це знає. 18 І обидва склали завіт перед Господом. І Давид залишався в Новому, а Йонатан пішов до свого дому.
19 Із сухої землі до Саула на узгір’я прийшли зіфейці, кажучи: Чи ось Давид не заховався від нас в Мессарі, у місцях в Новому, на узгір’ї Ехели, що з правого боку Єссемуна? 20 І тепер усе, що до душі царя — спуститися, нехай спуститься до нас, — вони замкнули його в руки царя! 21 А Саул сказав їм: Благословенні ви Господом, бо ви за мною побивалися. 22 Ідіть же, ще підготовте, і розізнайте його місце, де буде його нога! Швидко, там де ви сказали, щоб часом не схитрував! 23 Тож роздивіться і розізнайте — і ми підемо з вами! І буде, якщо він є на землі, то розшукаю його в усіх тисячах Юди! 24 І піднялися зіфейці, і пішли перед Саулом. А Давид і його люди були в пустелі Маана, на заході, з правого боку Єссемуна.
25 Тож Саул і його люди пішли шукати його. І сповістили Давидові, і він спустився до скали, що в пустелі Маани. А Саул дізнався про це , і погнався за Давидом до пустелі Маан. 26 Саул і його люди йшли по цій частині гори, а Давид і його люди були на тій частині гори. І Давид ховався, щоб уникнути особистої зустрічі з Саулом, та Саул і його люди напали на Давида і його людей, щоби схопити їх. 27 Та до Саула прийшов вісник, кажучи: Поквапся і йди, бо филистимці напали на нашу землю! 28 Тож Саул повернувся від переслідування Давида і виступив назустріч филистимцям. Через це названо те місце Поділений камінь.