1 В то время Филистимляне собрали войска свои для войны, чтобы воевать с Израилем. И сказал Анхус Давиду: да будет тебе известно, что ты пойдешь со мною в ополчение, ты и люди твои. 2 И сказал Давид Анхусу: ныне ты узнаешь, что сделает раб твой. И сказал Анхус Давиду: за то я сделаю тебя хранителем головы моей на все время.
3 И умер Самуил, и оплакивали его все Израильтяне и погребли его в Раме, в городе его. Саул же изгнал волшебников и гадателей из страны.
4 И собрались Филистимляне и пошли и стали станом в Сонаме; собрал и Саул весь народ Израильский, и стали станом на Гелвуе. 5 И увидел Саул стан Филистимский и испугался, и крепко дрогнуло сердце его. 6 И вопросил Саул Господа; но Господь не отвечал ему ни во сне, ни чрез урим, ни чрез пророков. 7 Тогда Саул сказал слугам своим: сыщите мне женщину волшебницу, и я пойду к ней и спрошу ее. И отвечали ему слуги его: здесь в Аэндоре есть женщина волшебница. 8 И снял с себя Саул одежды свои и надел другие, и пошел сам и два человека с ним, и пришли они к женщине ночью. И сказал ей Саул : прошу тебя, поворожи мне и выведи мне, о ком я скажу тебе. 9 Но женщина отвечала ему: ты знаешь, что сделал Саул, как выгнал он из страны волшебников и гадателей; для чего же ты расставляешь сеть душе моей на погибель мне? 10 И поклялся ей Саул Господом, говоря: жив Господь! не будет тебе беды за это дело. 11 Тогда женщина спросила: кого же вывесть тебе? И отвечал он: Самуила выведи мне. 12 И увидела женщина Самуила, и громко вскрикнула; и обратилась женщина к Саулу, говоря: зачем ты обманул меня? ты — Саул. 13 И сказал ей царь: не бойся; [скажи,] что ты видишь? И отвечала женщина: вижу как бы бога, выходящего из земли. 14 Какой он видом? — спросил у нее Саул . Она сказала: выходит из земли муж престарелый, одетый в длинную одежду. Тогда узнал Саул, что это Самуил, и пал лицем на землю и поклонился. 15 И сказал Самуил Саулу: для чего ты тревожишь меня, чтобы я вышел? И отвечал Саул: тяжело мне очень; Филистимляне воюют против меня, а Бог отступил от меня и более не отвечает мне ни чрез пророков, ни во сне, [ни в видении]; потому я вызвал тебя, чтобы ты научил меня, что мне делать. 16 И сказал Самуил: для чего же ты спрашиваешь меня, когда Господь отступил от тебя и сделался врагом твоим? 17 Господь сделает то, что говорил чрез меня; отнимет Господь царство из рук твоих и отдаст его ближнему твоему, Давиду. 18 Так как ты не послушал гласа Господня и не выполнил ярости гнева Его на Амалика, то Господь и делает это над тобою ныне. 19 И предаст Господь Израиля вместе с тобою в руки Филистимлян: завтра ты и сыны твои будете со мною, и стан Израильский предаст Господь в руки Филистимлян. 20 Тогда Саул вдруг пал всем телом своим на землю, ибо сильно испугался слов Самуила; притом и силы не стало в нем, ибо он не ел хлеба весь тот день и всю ночь. 21 И подошла женщина та к Саулу, и увидела, что он очень испугался, и сказала: вот, раба твоя послушалась голоса твоего и подвергала жизнь свою опасности и исполнила приказание, которое ты дал мне; 22 теперь прошу, послушайся и ты голоса рабы твоей: я предложу тебе кусок хлеба, поешь, и будет в тебе крепость, когда пойдешь в путь. 23 Но он отказался и сказал: не буду есть. И стали уговаривать его слуги его, а также и женщина; и он послушался голоса их, и встал с земли и сел на ложе. 24 У женщины же был в доме откормленный теленок, и она поспешила заколоть его и, взяв муки, замесила и испекла опресноки, 25 и предложила Саулу и слугам его, и они поели, и встали, и ушли в ту же ночь.
1 І сталося в ті дні, і збираються филистимці у своїх таборах, щоб вийти воювати проти Ізраїля. І промовив Анхус до Давида: Мусиш знати , що ти і твої мужі вийдете зі мною на війну. 2 І сказав Давид Анхусові: Отже, тепер пізнаєш, що вчинить твій раб. А Анхус сказав Давидові: Так, я тебе поставлю начальником охорони на всі дні.
3 Помер Самуїл, і оплакував його весь Ізраїль, і хоронять його в Арматаїмі, його місті. А Саул позбувся чаклунів і ворожбитів із землі. 4 І збираються филистимці, і приходять, і отаборюються в Сомані. Саул же збирає кожного ізраїльського мужа, і вони отаборюються в Ґелвує. 5 І побачив Саул табір филистимців, і перелякався, — його серце дуже злякалося. 6 І випитував Саул у Господа, та Господь не відповів йому в снах чи в об’явленнях, чи через пророків. 7 І сказав Саул своїм слугам: Пошукайте мені жінку-ворожбитку, і піду до неї, і запитаю через неї. Та його слуги відповіли йому: Ось жінка-ворожбитка в Аендорі! 8 І скрився Саул, і одягнувся в інший одяг, і йде сам, і два мужі з ним, і приходять вночі до жінки. І він сказав їй: Поворожи ж мені чаклуванням і приведи мені того, кого лиш вкажу тобі! 9 А жінка йому відповіла: Ось ти знаєш, що вчинив Саул, як вигубив чаклунів і ворожбитів із землі. Тож навіщо ти ловиш мою душу, щоб її вбити? 10 Та Саул поклявся їй, кажучи: Нехай живе Господь і буде Свідком , якщо спіткає тебе зло за це діло! 11 І жінка сказала: Кого тобі приведу? А він відказав: Приведи мені Самуїла.
12 І побачила жінка Самуїла, та й закричала великим голосом. І вигукнула жінка до Саула: Навіщо ти мене обманув? Ти ж Саул! 13 А цар сказав їй: Не бійся, скажи, кого ти побачила! А вона сказала йому: Я побачила богів, які виходили із землі. 14 І сказав їй: Що ти побачила? А та відповіла йому: Випрямленого чоловіка, який виходить із землі, і він одягнений у подвійний одяг. І пізнав Саул, що це Самуїл, і він схилив своє лице до землі, і поклонився йому.
15 Самуїл же сказав: Навіщо ти мене потурбував, щоб я прийшов? А Саул відповів: Я сильно пригнічений, і филистимці воюють проти мене, а Бог від мене відступив і мене більше не вислухав ні через пророків, ні в снах. Тож тепер я тебе покликав, щоб пізнати, що чинити. 16 І сказав Самуїл: Навіщо ти мене питаєш? Та ж Господь відступив від тебе і є з твоїм ближнім! 17 І Господь тобі вчинив так, як сказав через мене. Тож Господь вирве твоє царство з твоєї руки і дасть його твоєму ближньому — Давидові. 18 Тому що ти не послухався голосу Господа і не вчинив гнів Його люті на Амалика, через це вчинив тобі це Господь у цей день. 19 І Господь видасть Ізраїля разом із тобою в руки филистимців. Тож вранці ти і твої сини поляжуть разом з тобою, і ізраїльський табір Господь віддасть в руки филистимців.
20 І Саул, який стояв, відразу жахнувся і впав на землю, — він дуже налякався слів Самуїла. І в ньому не було більше сили, бо не їв хліба цілий день і цілу ту ніч. 21 А жінка підійшла до Саула і побачила, що він дуже замішався. Тож вона сказала йому: Ось твоя рабиня послухала твого голосу, і я поклала мою душу в мою руку, і я почула слова, які ти мені сказав. 22 А тепер прислухайся до голосу своєї рабині, — я покладу перед тобою шматок хліба, а ти з’їси, і буде в тобі сила, бо підеш в дорогу. 23 Та він не забажав їсти. І змушували його слуги його і жінка, і він послухався їхнього голосу, і встав із землі, і сів на стілець. 24 І була в жінки в домі годована телиця, тож вона поквапилася і заколола її. І взяла муку, і замісила, і спекла опрісноків. 25 І принесла перед Саула та перед його слуг, — і вони попоїли. І тієї ночі вони встали, і відійшли.