1 [И собрались Филистимляне воевать с Израильтянами.] И было слово Самуила ко всему Израилю. И выступили Израильтяне против Филистимлян на войну и расположились станом при Авен-Езере, а Филистимляне расположились при Афеке. 2 И выстроились Филистимляне против Израильтян, и произошла битва, и были поражены Израильтяне Филистимлянами, которые побили на поле сражения около четырех тысяч человек. 3 И пришел народ в стан; и сказали старейшины Израилевы: за что поразил нас Господь сегодня пред Филистимлянами? возьмем себе из Силома ковчег завета Господня, и он пойдет среди нас и спасет нас от руки врагов наших. 4 И послал народ в Силом, и принесли оттуда ковчег завета Господа Саваофа, сидящего на херувимах; а при ковчеге завета Божия были и два сына Илиевы, Офни и Финеес. 5 И когда прибыл ковчег завета Господня в стан, весь Израиль поднял такой сильный крик, что земля стонала. 6 И услышали Филистимляне шум восклицаний и сказали: отчего такие громкие восклицания в стане Евреев? И узнали, что ковчег Господень прибыл в стан. 7 И устрашились Филистимляне, ибо сказали: Бог тот пришел к ним в стан. И сказали: горе нам! ибо не бывало подобного ни вчера, ни третьего дня; 8 горе нам! кто избавит нас от руки этого сильного Бога? Это — тот Бог, Который поразил Египтян всякими казнями в пустыне; 9 укрепитесь и будьте мужественны, Филистимляне, чтобы вам не быть в порабощении у Евреев, как они у вас в порабощении; будьте мужественны и сразитесь с ними. 10 И сразились Филистимляне, и поражены были Израильтяне, и каждый побежал в шатер свой, и было поражение весьма великое, и пало из Израильтян тридцать тысяч пеших. 11 И ковчег Божий был взят, и два сына Илиевы, Офни и Финеес, умерли. 12 И побежал один Вениамитянин с места сражения и пришел в Силом в тот же день; одежда на нем была разодрана, и прах на голове его. 13 Когда пришел он, Илий сидел на седалище при дороге у ворот и смотрел, ибо сердце его трепетало за ковчег Божий. И когда человек тот пришел и объявил в городе, то громко восстенал весь город. 14 И услышал Илий звуки вопля и сказал: отчего такой шум? И тотчас подошел человек тот и объявил Илию. 15 Илий был тогда девяноста восьми лет; и глаза его померкли, и он не мог видеть. 16 И сказал тот человек Илию: я пришел из стана, сегодня же бежал я с места сражения. И сказал Илий : что произошло, сын мой? 17 И отвечал вестник и сказал: побежал Израиль пред Филистимлянами, и поражение великое произошло в народе, и оба сына твои, Офни и Финеес, умерли, и ковчег Божий взят. 18 Когда упомянул он о ковчеге Божием, Илий упал с седалища навзничь у ворот, сломал себе хребет и умер; ибо он был стар и тяжел. Был же он судьею Израиля сорок лет. 19 Невестка его, жена Финеесова, была беременна уже пред родами. И когда услышала она известие о взятии ковчега Божия и о смерти свекра своего и мужа своего, то упала на колени и родила, ибо приступили к ней боли ее. 20 И когда умирала она, стоявшие при ней женщины говорили ей: не бойся, ты родила сына. Но она не отвечала и не обращала внимания. 21 И назвала младенца: Ихавод , сказав: «отошла слава от Израиля» — со взятием ковчега Божия и [со смертью] свекра ее и мужа ее. 22 Она сказала: отошла слава от Израиля, ибо взят ковчег Божий.
1 І в ті дні сталося, що зібралися филистимці на війну проти Ізраїля. Тож Ізраїль виступив назустріч їм, щоб воювати. Вони отаборюються при Авенезері, а филистимці отаборюються в Афеку. 2 І вишикувалися филистимці до битви проти Ізраїля. І похилився бій, і муж ізраїльський упав перед филистимцями, і побили в бою на полі чотири тисячі чоловік. 3 І пішов народ до табору, і сказали ізраїльські старійшини: Чому спричинив наш Господь, що сьогодні впали ми перед филистимцями, візьмемо ковчег нашого Бога із Силома, і нехай вийде посеред нас і спасе нас з руки наших ворогів. 4 І народ послав до Силома, і беруть звідти ковчег Господа, що сидить на херувимах, і з ковчегом — обидва сини Ілі, Офні та Фінеес.
5 І сталося, що коли Господній ковчег прибув до табору, то весь Ізраїль закричав гучним голосом, і загомоніла земля. 6 Филистимці почули крик, і сказали филистимці: Що це за великий крик у єврейському таборі? І дізналися, що Господній ковчег прибув до табору. 7 Тож филистимці злякалися і сказали: Це боги прийшли до них до табору. Горе нам. Спаси нас, Господи, сьогодні, бо це не сталося вчора і третього дня . 8 Горе нам! Хто нас спасе з руки цих сильних богів, богів, які уразили Єгипет усякою карою, а також у пустелі? 9 Укріпіться і станьте мужами, филистимці, щоби часом ви не стали рабами євреїв, як і вони служили нам, і будете мужами, і воюватимете проти них! 10 І воювали проти них. І падає ізраїльський муж, і кожний втік до свого житла. І була дуже велика поразка, і з Ізраїля впало тридцять тисяч війська. 11 І Божий ковчег захопили, і обидва сини Ілі, Офні та Фінеес, померли.
12 З бою побіг муж — єміней , він прибув до Силома в той день, його одяг — подертий, а на його голові — земля. 13 І прийшов, і ось Ілі сидів на кріслі біля входу, вдивляючись у дорогу, бо його серце було в жаху за Божий ковчег. А чоловік увійшов у місто сповістити, і місто закричало. 14 І почув Ілі голос крику, і сказав: Що це за голос крику? А чоловік, поспішивши, прийшов і сповістив Ілі. 15 А Ілі був дев’яностолітнього віку, його очі були хворі й він не бачив. Тож Ілі запитав мужів, які стояли довкола нього: Що це за голос крику? 16 А муж, поспішивши, підійшов до Ілі й сказав йому: Я є той, хто прийшов з табору, і я сьогодні втік з поля бою… Та Ілі його перебив: Що це за справа, яка сталася, дитино? 17 А чоловік у відповідь сказав: Ізраїльський чоловік втік з-перед филистимців, і була велика поразка в народі, і обидва твої сини померли, а Божий ковчег забрали… 18 І сталося, коли він згадав про Божий ковчег, то Ілі впав з крісла назад при вході, його хребет зламався, і він помер, бо був старим і важким чоловіком. Він судив Ізраїль двадцять років.
19 Його невістка, жінка Фінееса, будучи вагітною, мала родити. Коли вона почула звістку, що захопили Божий ковчег, і що померли її свекор та її чоловік, то впала навколішки і народила, бо найшли на неї її перейми. 20 І під час родів вона помирає, а жінки, які стояли біля неї, сказали їй: Не бійся, бо ти народила сина! Та вона не відповіла, і не пізнало її серце. 21 І назвала хлопчика: Горе Вархавот, через Божий ковчег, через свого свекра і через свого чоловіка. 22 І говорили: Відійшла слава Ізраїля, якщо Господній ковчег забрали.