1 И пришли жители Кириаф-Иарима, и взяли ковчег Господа, и принесли его в дом Аминадава, на холм, а Елеазара, сына его, посвятили, чтобы он хранил ковчег Господа. 2 С того дня, как остался ковчег в Кириаф-Иариме, прошло много времени, лет двадцать. И обратился весь дом Израилев к Господу. 3 И сказал Самуил всему дому Израилеву, говоря: если вы всем сердцем своим обращаетесь к Господу, то удалите из среды себя богов иноземных и Астарт и расположите сердце ваше к Господу, и служите Ему одному, и Он избавит вас от руки Филистимлян. 4 И удалили сыны Израилевы Ваалов и Астарт и стали служить одному Господу. 5 И сказал Самуил: соберите всех Израильтян в Массифу, и я помолюсь о вас Господу. 6 И собрались в Массифу, и черпали воду, и проливали пред Господом, и постились в тот день, говоря: согрешили мы пред Господом. И судил Самуил сынов Израилевых в Массифе. 7 Когда же услышали Филистимляне, что собрались сыны Израилевы в Массифу, тогда пошли владетели Филистимские на Израиля. Израильтяне, услышав о том , убоялись Филистимлян. 8 И сказали сыны Израилевы Самуилу: не переставай взывать о нас к Господу Богу нашему, чтоб Он спас нас от руки Филистимлян. [И сказал Самуил: да не будет этого со мною, чтоб отступить от Господа Бога моего, и не взывать о вас в молитве!] 9 И взял Самуил одного ягненка от сосцов, и принес его [со всем народом] во всесожжение Господу, и воззвал Самуил к Господу о Израиле, и услышал его Господь. 10 И когда Самуил возносил всесожжение, Филистимляне пришли воевать с Израилем. Но Господь возгремел в тот день сильным громом над Филистимлянами и навел на них ужас, и они были поражены пред Израилем. 11 И выступили Израильтяне из Массифы, и преследовали Филистимлян, и поражали их до места под Вефхором. 12 И взял Самуил один камень, и поставил между Массифою и между Сеном, и назвал его Авен-Езер , сказав: до сего места помог нам Господь. 13 Так усмирены были Филистимляне, и не стали более ходить в пределы Израилевы; и была рука Господня на Филистимлянах во все дни Самуила. 14 И возвращены были Израилю города, которые взяли Филистимляне у Израиля, от Аккарона и до Гефа, и пределы их освободил Израиль из рук Филистимлян, и был мир между Израилем и Аморреями.
15 И был Самуил судьею Израиля во все дни жизни своей: 16 из года в год он ходил и обходил Вефиль, и Галгал и Массифу и судил Израиля во всех сих местах; 17 потом возвращался в Раму; ибо там был дом его, и там судил он Израиля, и построил там жертвенник Господу.
1 І приходять мужі Каріятіяріма, і беруть ковчег Господнього завіту, і вносять його в дім Амінадава, який на узгір’ї, а його сина Елеазара посвятили, щоб охороняв ковчег Господнього завіту.
2 І сталося, що від того дня ковчег перебував у Каріятіярімі. Минуло багато часу, — було двадцять років, і кожний ізраїльський дім спостерігав за Господом.
3 І промовив Самуїл до всього дому Ізраїля, кажучи: Якщо ви повертаєтеся до Господа всім вашим серцем, видаліть з-посеред вас чужих богів та священні гаї, приготуйте ваші серця для Господа й служіть Йому одному, і Він вас визволить з руки филистимців. 4 І сини ізраїльські видалили Ваалів і священні гаї Астарти, і служили одному Господу.
5 І сказав Самуїл: Зберіть увесь Ізраїль у Массифаті, і помолюся за вас до Господа. 6 Тож вони зібралися в Массифаті, черпали воду, виливали перед Господом на землю й постили в той день, кажучи: Ми згрішили перед Господом! І Самуїл судив ізраїльських синів у Массифаті.
7 І почули филистимці, що всі ізраїльські сини зібралися в Массифаті, і виступили сатрапи филистимців проти Ізраїля. Почувши, ізраїльські сини налякалися обличчя филистимців. 8 Тож ізраїльські сини звернулися до Самуїла: Не мовчи за нас, волай до Господа, Бога твого, нехай врятує нас з руки филистимців! 9 І Самуїл узяв одне ягня, яке ссе молоко, і з усім народом приніс його на всепалення Господу. Самуїл заволав до Господа за Ізраїля, і Господь його почув. 10 Самуїл приносив всепалення, а филистимці виходили на бій проти Ізраїля. І Господь загримів гучним голосом у той день проти филистимців, і вони були в замішанні, і зазнали поразки перед Ізраїлем. 11 Ізраїльські мужі вийшли з Массифата, гналися за филистимцями і розгромили їх аж під Ветхором.
12 Самуїл узяв один камінь і поставив його між Массифатом і між старим містом , і дав йому ім’я — Авенезер , Камінь допомоги, і сказав: Аж досі допоміг нам Господь. 13 І Господь упокорив филистимців, і не продовжували більше наближатися до ізраїльських границь. І Господня рука була на филистимцях усі дні Самуїла. 14 І віддали їм міста, які филистимці взяли в ізраїльських синів, — віддали їх Ізраїлеві від Аскалона аж до Азова, і забрали ізраїльські околиці з руки филистимців. І був мир між Ізраїлем і між Амореєм.
15 І Самуїл судив Ізраїля всі дні свого життя. 16 З року в рік він ішов, обходив Ветиль, Ґалґал, Массифат, і судив Ізраїля в усіх цих посвяченихмісцях . 17 А повертався він до Арматаїма, бо там був його дім, і там він судив Ізраїля, і там збудував жертовник Господу.