1 И пошел Ровоам в Сихем, потому что в Сихем сошлись все Израильтяне, чтобы поставить его царем. 2 Когда услышал о сем Иеровоам, сын Наватов, — он находился в Египте, куда убежал от царя Соломона, — то возвратился Иеровоам из Египта. 3 И послали и звали его; и пришел Иеровоам и весь Израиль, и говорили Ровоаму так: 4 отец твой наложил на нас тяжкое иго; но ты облегчи жестокую работу отца твоего и тяжкое иго, которое он наложил на нас, и мы будем служить тебе. 5 И сказал им Ровоам : чрез три дня придите опять ко мне. И разошелся народ. 6 И советовался царь Ровоам со старейшинами, которые предстояли пред лицем Соломона, отца его, при жизни его, и говорил: как вы посоветуете отвечать народу сему? 7 Они сказали ему: если ты [ныне] будешь добр к народу сему и угодишь им и будешь говорить с ними ласково, то они будут тебе рабами на все дни. 8 Но он оставил совет старейшин, который они давали ему, и стал советоваться с людьми молодыми, которые выросли вместе с ним, предстоящими пред лицем его; 9 и сказал им: что вы посоветуете мне отвечать народу сему, говорившему мне так: облегчи иго, которое наложил на нас отец твой? 10 И говорили ему молодые люди, выросшие вместе с ним, и сказали: так скажи народу, говорившему тебе: отец твой наложил на нас тяжкое иго, а ты облегчи нас, — так скажи им: мизинец мой толще чресл отца моего. 11 Отец мой наложил на вас тяжкое иго, а я увеличу иго ваше; отец мой наказывал вас бичами, а я [буду бить вас] скорпионами.
12 И пришел Иеровоам и весь народ к Ровоаму на третий день, как приказал царь, сказав: придите ко мне опять чрез три дня. 13 Тогда царь отвечал им сурово, ибо оставил царь Ровоам совет старейшин, и говорил им по совету молодых людей так: 14 отец мой наложил на вас тяжкое иго, а я увеличу его; отец мой наказывал вас бичами, а я [буду бить вас] скорпионами. 15 И не послушал царь народа, потому что так устроено было от Бога, чтоб исполнить Господу слово Свое, которое изрек Он чрез Ахию Силомлянина Иеровоаму, сыну Наватову.
16 Когда весь Израиль увидел, что не слушает его царь, то отвечал народ царю, говоря: какая нам часть в Давиде? Нет нам доли в сыне Иессеевом; по шатрам своим, Израиль! Теперь знай свой дом, Давид. И разошлись все Израильтяне по шатрам своим. 17 Только над сынами Израилевыми, жившими в городах Иудиных, остался царем Ровоам. 18 И послал царь Ровоам Адонирама, начальника над собиранием даней, и забросали его сыны Израилевы каменьями, и он умер. Царь же Ровоам поспешил сесть на колесницу, чтобы убежать в Иерусалим. 19 Так отложились Израильтяне от дома Давидова до сего дня.
1 Ровоам пішов до Сихема, бо до Сихема прийшов увесь Ізраїль, щоб настановити його царем. 2 І сталося, коли Єровоам, син Навата, почув, а він був у Єгипті (Єровоам поселився в Єгипті, оскільки він утік з-перед царя Соломона), то повернувся Єровоам з Єгипту. 3 Тож послали і покликали його, і Єровоам і вся громада Ізраїля прийшли до Ровоама, закликаючи: 4 Твій батько тяжким зробив наше ярмо, тепер полегши тяжку службу твого батька і його тяжке ярмо, яке на нас він наклав, і ми служитимемо тобі. 5 А той відповів їм: Підіть на три дні й прийдете назад до мене. І народ відійшов.
6 А цар Ровоам зібрав старійшин, які стояли перед його батьком Соломоном, коли він жив, кажучи: Яким словом ви порадите відповісти цьому народові? 7 І сказали йому, говорячи: Якщо сьогодні будеш добрий до цього народу, будеш милий і заговориш до них добрими словами, то вони будуть тобі рабами всі дні. 8 Та він залишив пораду старійшин, які йому радили, і порадився з молодцями, що з ним виховувалися, які стояли перед ним. 9 І сказав їм: Що ви радите, і відповім слово цьому народові, який заговорив до мене, прохаючи: Полегши ярмо, яке наклав на нас твій батько! 10 І сказали йому молодці, виховані з ним: Так скажеш народові, який заговорив до тебе, кажучи: Твій батько тяжким учинив наше ярмо, і ти полегши нам, так скажеш: Мій малий палець товстіший за стегна мого батька! 11 І тепер, мій батько виховував вас тяжким ярмом, а я додам до вашого ярма; мій батько карав вас бичами, а я каратиму вас скорпіонами!
12 На третій день Єровоам і весь народ прийшли до Ровоама, як і сказав цар, промовляючи: Поверніться до мене на третій день! 13 Цар відповів суворо (цар Ровоам залишив пораду старійшин, 14 а промовив до них за порадою молодих), говорячи: Мій батько тяжким зробив для вас ярмо, а я до нього додам! Мій батько карав вас бичами, а я каратиму вас скорпіонами!
15 Цар не послухався народу, бо була переміна від Бога, кажучи: Господь підняв Своє слово, яке промовив через Ахія, силонійця, про Єровоама, сина Навата, 16 і про весь Ізраїль, бо цар їх не послухав. І відповів народ до царя, кажучи: Яка нам частка в Давиді чи спадок у сині Єссея? До своїх наметів, Ізраїлю! Тепер гляди за твоїм домом, Давиде! І весь Ізраїль пішов до своїх поселень. 17 А мужі Ізраїля, які жили в містах Юди, настановили над собою царем Ровоама. 18 І цар Ровоам послав Адонірама, який був над податками, та сини Ізраїля побили його камінням, і він помер. Тож цар Ровоам поспішив піднятися в колісницю, аби втекти в Єрусалим. 19 Відтоді Ізраїль відступив від дому Давида — аж до цього дня.