1 В тридцать шестой год царствования Асы, пошел Вааса, царь Израильский, на Иудею и начал строить Раму, чтобы не позволить никому ни уходить от Асы, царя Иудейского, ни приходить к нему . 2 И вынес Аса серебро и золото из сокровищниц дома Господня и дома царского и послал к Венададу, царю Сирийскому, жившему в Дамаске, говоря: 3 союз да будет между мною и тобою, как был между отцом моим и отцом твоим; вот, я посылаю тебе серебра и золота: пойди, расторгни союз твой с Ваасою, царем Израильским, чтоб он отступил от меня. 4 И послушался Венадад царя Асы и послал военачальников, которые были у него, против городов Израильских, и они опустошили Ийон и Дан и Авелмаим и все запасы в городах Неффалимовых. 5 И когда услышал о сем Вааса, то перестал строить Раму и прекратил работу свою. 6 Аса же царь собрал всех Иудеев, и они вывезли из Рамы камни и дерева, которые употреблял Вааса для строения, — и выстроил из них Геву и Мицфу.
7 В то время пришел Ананий прозорливец к Асе, царю Иудейскому, и сказал ему: так как ты понадеялся на царя Сирийского и не уповал на Господа Бога твоего, потому и спаслось войско царя Сирийского от руки твоей. 8 Не были ли Ефиопляне и Ливияне с силою большею и с колесницами и всадниками весьма многочисленными? Но как ты уповал на Господа, то Он предал их в руку твою, 9 ибо очи Господа обозревают всю землю, чтобы поддерживать тех, чье сердце вполне предано Ему. Безрассудно ты поступил теперь. За то отныне будут у тебя войны. 10 И разгневался Аса на прозорливца, и заключил его в темницу, так как за это был в раздражении на него; притеснял Аса и некоторых из народа в то время.
11 И вот, деяния Асы, первые и последние, описаны в книге царей Иудейских и Израильских. 12 И сделался Аса болен ногами на тридцать девятом году царствования своего, и болезнь его поднялась до верхних частей тела; но он в болезни своей взыскал не Господа, а врачей. 13 И почил Аса с отцами своими, и умер на сорок первом году царствования своего. 14 И похоронили его в гробнице, которую он устроил для себя в городе Давидовом; и положили его на одре, который наполнили благовониями и разными искусственными мастями, и сожгли их для него великое множество.
1 А в тридцять восьмому році царювання Аси проти Юди виступив Вааса, цар Ізраїля, і збудував Раму, щоб не дати виходу і входу Асі, цареві Юди. 2 Тоді Аса взяв золото і срібло зі скарбниць Господнього дому і дому царя, і послав до сина Адера, царя Сирії, який жив у Дамаску, переказуючи: 3 Уклади договір між мною і тобою, між моїм батьком і між твоїм батьком! Ось я тобі послав срібло і золото, приходь і прожени від мене Ваасу, царя Ізраїля, і нехай відійде від мене! 4 І син Адера вислухав царя Асу, і послав командирів свого війська проти міст Ізраїля, і побив Іон, Дан, Авелмаїн і всі околиці Нефталима. 5 І сталося, коли Вааса почув про це , то припинив роботи , щоби більше не будувати Раму, і зупинив своє діло. 6 А цар Аса взяв усього Юду, і взяв каміння з Рами та дерево з неї, яким будував Вааса, і ними збудував Ґаваю і Масфу.
7 У той час прийшов до Аси, царя Юди, пророк Ананій, і сказав йому: Коли ти понадіявся на царя Сирії, ти не поклав надії на Господа, твого Бога, через це сирійська армія врятувалася від твоєї руки! 8 Хіба не ефіопи та лівійці були численною, хороброю армією, з дуже великою кількістю кіннотників? Та коли ти понадіявся на Господа, то Він передав їх у твої руки! 9 Адже очі Господа дивляться на всю землю, щоб укріпити кожне серце, яке повністю віддане Йому. Ти нерозумно вчинив у цьому. Відтепер буде з тобою війна! 10 Тоді Аса обурився на пророка і кинув його у в’язницю, бо розлютився за ці слова . І Аса знущався над народом у той час.
11 І ось слова Аси, перші та останні, записані в книзі царів Юди й Ізраїля. 12 На тридцять дев’ятому році свого царювання Аса захворів на ноги, аж доки дуже не розхворівся. Та у своїй хворобі він не шукав Господа, але лікарів. 13 І Аса заснув зі своїми батьками, і помер на тридцять дев’ятому році свого царювання, 14 і поховали його в гробниці, яку викопав собі в місті Давида, поклали його на ліжку, наповнили пахощами і різновидами пахучого мира, і зробили йому дуже великий похорон.