1 И взял народ земли Иоахаза, сына Иосиина, [и помазали его] и воцарили его, вместо отца его, в Иерусалиме. 2 Двадцати трех лет был Иоахаз, когда воцарился, и три месяца царствовал в Иерусалиме. [Имя матери его — Амитал, дочь Иеремии из Ловны. И сделал он лукавое пред Господом по всему, что сделали отцы его. И оковал его фараон Нехао в Девлафе, в земле Емафской, чтобы не царствовать ему в Иерусалиме.] 3 И низложил его царь Египетский в Иерусалиме [и привел его царь в Египет], и наложил на землю пени сто талантов серебра и талант золота. 4 И воцарил царь Египетский над Иудеею и Иерусалимом Елиакима, брата его, и переменил имя его на Иоакима, а Иоахаза, брата его, взял Нехао и отвел его в Египет, [и он умер там. И серебро и золото давал фараону: тогда земля начала давать серебро по слову фараона, и каждый, по власти, требовал серебра и золота от народа земли для дани фараону Нехао].
5 Двадцати пяти лет был Иоаким, когда воцарился, и одиннадцать лет царствовал в Иерусалиме [имя матери его Зехора, дочь Нириева из Рамы]. И делал он неугодное в очах Господа Бога своего [по всему, что делали отцы его. Во дни его пришел Навуходоносор, царь Вавилонский, на землю, и он служил ему три года и отступил от него. И послал Господь на них Халдеев и разбойников Сирских, и разбойников Моавитских, и сынов Аммоновых и Самарийских, и отступили по слову сему, — по слову Господа устами рабов Его, пророков. Впрочем гнев Господа был на Иуде, чтоб отвергнуть его от лица Его, за все грехи Манассии, которые он сделал, и за кровь неповинную, которую пролил Иоаким и наполнил Иерусалим неповинною кровью. Но не восхотел Господь искоренить их]. 6 Против него вышел Навуходоносор, царь Вавилонский, и оковал его оковами, чтоб отвести его в Вавилон. 7 И часть сосудов дома Господня перенес Навуходоносор в Вавилон и положил их в капище своем в Вавилоне.
8 Прочие дела Иоакима и мерзости его, какие он делал и какие найдены в нем, описаны в книге царей Израильских и Иудейских. [И почил Иоаким с отцами своими, и погребен был в Ганозане с отцами своими.] И воцарился Иехония, сын его, вместо него.
9 Восемнадцати лет был Иехония, когда воцарился, и три месяца и десять дней царствовал в Иерусалиме, и делал он неугодное в очах Господних. 10 По прошествии года послал царь Навуходоносор и велел взять его в Вавилон вместе с драгоценными сосудами дома Господня, и воцарил над Иудеею и Иерусалимом Седекию, брата его.
11 Двадцати одного года был Седекия, когда воцарился, и одиннадцать лет царствовал в Иерусалиме, 12 и делал он неугодное в очах Господа Бога своего. Он не смирился пред Иеремиею пророком, пророчествовавшим от уст Господних, 13 и отложился от царя Навуходоносора, взявшего клятву с него именем Бога, — и сделал упругою шею свою и ожесточил сердце свое до того, что не обратился к Господу Богу Израилеву. 14 Да и все начальствующие над священниками и над народом много грешили, подражая всем мерзостям язычников, и сквернили дом Господа, который Он освятил в Иерусалиме. 15 И посылал к ним Господь, Бог отцов их, посланников Своих от раннего утра, потому что Он жалел Свой народ и Свое жилище. 16 Но они издевались над посланными от Бога и пренебрегали словами Его, и ругались над пророками Его, доколе не сошел гнев Господа на народ Его, так что не было ему спасения. 17 И Он навел на них царя Халдейского, — и тот умертвил юношей их мечом в доме святыни их и не пощадил [ни Седекии,] ни юноши, ни девицы, ни старца, ни седовласого: все предал Бог в руку его. 18 И все сосуды дома Божия, большие и малые, и сокровища дома Господня, и сокровища царя и князей его, все принес он в Вавилон. 19 И сожгли дом Божий, и разрушили стену Иерусалима, и все чертоги его сожгли огнем, и все драгоценности его истребили. 20 И переселил он оставшихся от меча в Вавилон, и были они рабами его и сыновей его, до воцарения царя Персидского, 21 доколе, во исполнение слова Господня, сказанного устами Иеремии, земля не отпраздновала суббот своих. Во все дни запустения она субботствовала до исполнения семидесяти лет.
22 А в первый год Кира, царя Персидского, во исполнение слова Господня, сказанного устами Иеремии, возбудил Господь дух Кира, царя Персидского, и он велел объявить по всему царству своему, словесно и письменно, и сказать: 23 так говорит Кир, царь Персидский: все царства земли дал мне Господь Бог небесный, и Он повелел мне построить Ему дом в Иерусалиме, что в Иудее. Кто есть из вас — из всего народа Его, [да будет] Господь Бог его с ним, и пусть он туда идет.
1 Народ землі взяв Йоахаза, сина Йосії, помазав його і настановив його царем у Єрусалимі замість його батька. 2 Йоахаз був двадцятитрилітнього віку, коли він зацарював, і три місяці царював у Єрусалимі, 2a а ім’я його матері — Амітал, дочка Єремії з Ловени. 2b І він чинив зло перед Господом згідно з усім, що робили його батьки. 2c І зв’язав його фараон Нехао в Девлаті в землі Емата, щоб він не царював у Єрусалимі, 3 й перевів його цар до Єгипту, а на землю наклав данину в сто талантів срібла і талант золота.
4 Фараон Нехао поставив Еліякіма, сина Йосії, царя Юди, замість Йосії, його батька, і змінив йому ім’я на Йоаким. Його брата Йоахаза фараон Нехао взяв і відвів його до Єгипту, і він там помер. 4a А фараонові давали срібло і золото. Тоді на землю почали накладати данину, щоб давати срібло за вимогами фараона, і кожний по силі вимагав срібло і золото від народу землі, аби здати фараонові Нехао.
5 Йоаким мав двадцять п’ять років, коли став царем, і одинадцять років він царював у Єрусалимі. А ім’я його матері — Зехора, дочка Нирія з Рами. І він чинив зло перед Господом згідно з усім, що робили його батьки. 5a У його дні прийшов Навуходоносор, цар Вавилону, у його землю, і він йому служив три роки, після чого він відділився від нього. 5b І Господь наслав на них халдеїв, розбійницькі групи сирійців і розбійницькі групи моавців, синів Аммона і Самарії, та після цього вони, згідно з Господнім словом через його рабів-пророків, відійшли. 5c Однак Господній гнів був на Юді, щоб його відкинути з-перед Себе через гріхи Манасії, за все, що він учинив, 5d і за невинну кров, яку пролив Йоаким, — він наповнив Єрусалим невинною кров’ю, та Господь не захотів їх повністю вигубити. 6 І проти нього прийшов Навуходоносор, цар Вавилону, і закував його в мідні кайдани, і відвів його у Вавилон. 7 Він відніс до Вавилону частину посуду Господнього дому, і поставив його у своєму храмі у Вавилоні. 8 А решта оповідей про Йоакима і все, що він зробив, чи ось не записане це в книзі літопису царів Юди? Йоаким заснув зі своїми батьками і був похований в Ґанозі зі своїми батьками, а замість нього зацарював Єхонія, його син.
9 Єхонія був вісімнадцятилітнього віку, коли він зацарював, і три місяці й десять днів царював у Єрусалимі. Він чинив зло перед Господом. 10 І коли мінявся рік, цар Навуходоносор послав і відвів його у Вавилон разом з дорогоцінним посудом Господнього дому, а царем над Юдою і Єрусалимом поставив Седекію, брата його батька.
11 Седекія мав двадцять один рік, коли він зацарював, і одинадцять років царював у Єрусалимі. 12 І він чинив зло перед Господом, своїм Богом, не посоромився присутності пророка Єремії і того, що вийшло з Господніх уст 13 в тому, що стосувалося царя Навуходоносора, щоб відступити від того, у чому він узяв з нього клятву перед Богом. І вчинив твердою свою шию, і зробив непохитним своє серце, щоб не повернутися до Господа, Бога Ізраїля.
14 І всі славетні в племені Юди, священики і народ землі все намножували переступи, чинячи гидоти народів, і осквернили Господній дім, що в Єрусалимі. 15 І Господь, Бог їхніх батьків, посилав через пророків, рано встаючи і посилаючи Своїх вісників, бо щадив Свій народ і Свою святість. 16 А вони зі зневагою ставилися до Його вісників, насміхалися з Його слів і кепкували з Його пророків, аж доки Господній гнів не прийшов на Його народ, коли вже не було зцілення.
17 І Він навів на них царя халдеїв, побив їхніх дітей мечем у домі Його святині, не пощадив Седекію, не помилували їхніх дівчат; і вони відвели їхніх старійшин, — усе передав у їхні руки. 18 І весь великий та малий посуд Божого дому, скарби і всі скарби царя та вельмож, усе він відніс до Вавилону. 19 Він спалив Господній дім, і розбив стіни Єрусалима, і його доми спалив вогнем, і всякий гарний посуд віддав на знищення. 20 А решту відселив до Вавилону, і вони були йому та його синам за рабів аж до царства мідійців, 21 щоб виконалося проголошене устами Єремії слово Господа, аби земля мала свої суботи, щоб відпочила. Вона відпочивала в усі дні свого спустошення до завершення сімдесяти років.
22 У першому році Кира, царя персів, після виконання Господнього слова, сказаного устами Єремії, Господь підняв дух Кира, царя персів, і наказав проголосити в усьому його царстві на письмі, сповіщаючи: 23 Так говорить Кир, цар персів: Господь, Бог неба, дав мені всі царства землі, і Він заповів мені збудувати Йому дім у Єрусалимі, в Юдеї. Хто з вас є з усього Його народу? Його Бог нехай буде з ним, і нехай він піде!