1 Уведомляем вас, братия, о благодати Божией, данной церквам Македонским, 2 ибо они среди великого испытания скорбями преизобилуют радостью; и глубокая нищета их преизбыточествует в богатстве их радушия. 3 Ибо они доброхотны по силам и сверх сил — я свидетель: 4 они весьма убедительно просили нас принять дар и участие их в служении святым; 5 и не только то, чего мы надеялись, но они отдали самих себя, во-первых, Господу, потом и нам по воле Божией; 6 поэтому мы просили Тита, чтобы он, как начал, так и окончил у вас и это доброе дело.
7 А ка́к вы изобилуете всем: верою и словом, и познанием, и всяким усердием, и любовью вашею к нам, — та́к изобилуйте и сею добродетелью. 8 Говорю это не в виде повеления, но усердием других испытываю искренность и вашей любви. 9 Ибо вы знаете благодать Господа нашего Иисуса Христа, что Он, будучи богат, обнищал ради вас, дабы вы обогатились Его нищетою. 10 Я даю на это совет: ибо это полезно вам, которые не только начали делать сие, но и желали того еще с прошедшего года. 11 Совершите же теперь самое дело, дабы, чего усердно желали, то и исполнено было по достатку. 12 Ибо если есть усердие, то оно принимается смотря по тому, кто что имеет, а не по тому, чего не имеет. 13 Не требуется , чтобы другим было облегчение, а вам тяжесть, но чтобы была равномерность. 14 Ныне ваш избыток в восполнение их недостатка; а после их избыток в восполнение вашего недостатка, чтобы была равномерность, 15 как написано: кто собрал много, не имел лишнего; и кто мало, не имел недостатка.
16 Благодарение Богу, вложившему в сердце Титово такое усердие к вам. 17 Ибо, хотя и я просил его, впрочем он, будучи очень усерден, пошел к вам добровольно. 18 С ним послали мы также брата, во всех церквах похваляемого за благовествование, 19 и притом избранного от церквей сопутствовать нам для сего благотворения, которому мы служим во славу Самого Господа и в соответствие вашему усердию, 20 остерегаясь, чтобы нам не подвергнуться от кого нареканию при таком обилии приношений, вверяемых нашему служению; 21 ибо мы стараемся о добром не только пред Господом, но и пред людьми. 22 Мы послали с ними и брата нашего, которого усердие много раз испытали во многом и который ныне еще усерднее по великой уверенности в вас. 23 Что касается до Тита, это — мой товарищ и сотрудник у вас; а что до братьев наших, это — посланники церквей, слава Христова. 24 Итак перед лицем церквей дайте им доказательство любви вашей и того, что мы справедливо хвалимся вами.
Практичні докази любові
1 Повідомляємо вам, брати, про Божу благодать, яка була дана македонським Церквам,
2 тому що серед великого досвіду переживання їхня надмірна радість при крайній убогості переросла в багатство їхньої щиросердечності.
3 Бо я свідчу, що по змозі й понад змогу, добровільно,
4 з наполегливим проханням вони благали нас про благодать і участь у служінні для святих.
5 І не так, як ми сподівалися, але спочатку віддали себе Господу, а, з Божої волі, і нам,
6 щоб ми попросили Тита, аби він, як розпочав у вас цю благодійну справу, так і закінчив.
7 І оскільки ви в усьому маєте достаток: у вірі, слові, знанні, у різних турботах, у вашій любові до нас, — то і в цій доброчинній справі збагачуйтеся.
8 Не кажу це як наказ, але турботами про інших випробовую щирість вашої любові.
9 Адже ви знаєте благодать нашого Господа Ісуса Христа, що, будучи багатим, заради вас Він став убогим, аби ви збагатилися Його зубожінням.
10 І в цьому даю пораду: адже це вам на користь, — вам, які від минулого року не тільки почали здійснювати це , а першими виявили до цього бажання.
11 Тепер же закінчіть справу, щоб як ревно бажали, так щоб і виконали в міру можливості.
12 Бо коли є готовність, вона сприймається згідно з тим, що хто має, а не з тим, чого хто не має.
13 Та й не для того, щоб інші мали полегшення, [а] ви — труднощі, але для рівності.
14 У нинішній час ваш достаток нехай їм допоможе в їхній нестачі, щоб і їхній достаток допоміг вам у вашій нестачі, — щоб існувала рівність;
15 як написано: Той, хто зібрав багато, не мав надміру, а хто зібрав мало, не мав нестачі.
16 Подяка Богові, що наділив серце Тита такою самою турботою про вас,
17 адже він, будучи старанним, прийняв прохання і добровільно пішов до вас.
18 Ми послали з ним брата, якого по всіх Церквах хвалять за Євангеліє,
19 а, крім того, він був вибраний Церквами, аби бути нашим співучасником у цій благодаті, котрій ми служимо на славу Самого Господа і для вашої ревності,
20 остерігаючись того, щоб від когось нам не зазнати нарікань за той достаток, яким ви нам послужили,
21 бо дбаємо про добро не тільки перед Господом, а й перед людьми.
22 Послали ми з ними нашого брата, старанність якого ми випробували за багатьох обставин багато разів, і який тепер ще старанніший через велике довір’я до вас.
23 Щодо Тита, то він — мій спільник, а ваш співпрацівник. Щодо наших братів, то вони — посланці Церков, слава Христа.
24 Тому дайте їм доказ вашої любові й нашої похвали щодо вас перед Церквами.