1 Для меня впрочем излишне писать вам о вспоможении святым, 2 ибо я знаю усердие ваше и хвалюсь вами перед Македонянами, что Ахаия приготовлена еще с прошедшего года; и ревность ваша поощрила многих. 3 Братьев же послал я для того, чтобы похвала моя о вас не оказалась тщетною в сем случае, но чтобы вы, как я говорил, были приготовлены, 4 и чтобы, когда придут со мною Македоняне и найдут вас неготовыми, не остались в стыде мы, — не говорю «вы», — похвалившись с такою уверенностью. 5 Посему я почел за нужное упросить братьев, чтобы они наперед пошли к вам и предварительно озаботились, дабы возвещенное уже благословение ваше было готово, как благословение, а не как побор.
6 При сем скажу: кто сеет скупо, тот скупо и пожнет; а кто сеет щедро, тот щедро и пожнет. 7 Каждый уделяй по расположению сердца, не с огорчением и не с принуждением; ибо доброхотно дающего любит Бог. 8 Бог же силен обогатить вас всякою благодатью, чтобы вы, всегда и во всем имея всякое довольство, были богаты на всякое доброе дело, 9 как написано: расточил, раздал нищим; правда его пребывает в век. 10 Дающий же семя сеющему и хлеб в пищу подаст обилие посеянному вами и умножит плоды правды вашей, 11 так чтобы вы всем богаты были на всякую щедрость, которая через нас производит благодарение Богу. 12 Ибо дело служения сего не только восполняет скудость святых, но и производит во многих обильные благодарения Богу; 13 ибо, видя опыт сего служения, они прославляют Бога за покорность исповедуемому вами Евангелию Христову и за искреннее общение с ними и со всеми, 14 молясь за вас, по расположению к вам, за преизбыточествующую в вас благодать Божию. 15 Благодарение Богу за неизреченный дар Его!
Бог любить, коли дають з радістю
1 А про служіння святим мені зайве писати вам,
2 бо знаю вашу готовність; нею хвалюся за вас перед македонцями, що Ахая від минулого року готова, — ваша ревність заохотила багатьох.
3 Тож я послав братів, щоб те, чим ми хвалилися щодо вас, не виявилося в цьому випадку даремним, а щоб, як я сказав, ви були готові.
4 Як прийдуть зі мною македонці й знайдуть вас неготовими, щоб ми не були засоромлені з приводу того, [чим хвалилися], а про вас і не говорю.
5 Отже, я вважав необхідним просити братів, аби пішли до вас заздалегідь і підготували щедрий дар, про який ви наперед сповістили, щоб він був готовий — саме як щедрий дар, а не як вимушений.
6 Втім, хто сіє скупо, той скупо і жатиме, а хто сіє щедро, той щедро і пожне.
7 Кожний нехай дає за велінням серця, а не з жалем чи з примусу, адже Бог любить того, хто дає з радістю.
8 А Бог спроможний збагатити вас усякою благодаттю, щоб ви завжди в усьому мали повний достаток і збагачувалися всяким добрим ділом,
9 як написано: Розсипав, роздав бідним; його праведність перебуває навіки!
10 А Той, Хто дає насіння та хліб сіячеві на поживу, нехай зростить і примножить ваше «насіння» і нехай виростить плоди вашої праведності.
11 У всьому збагачуйтеся різноманітною щирістю, яка через нас складає подяку Богові.
12 Бо справа цього служіння не тільки задовольняє потреби святих, вона переповнена численними подяками Богові.
13 Завдяки досвідові цього служіння вони славлять Бога за ваше підкорення Євангелію Христа, яке ви сповідуєте, та за щирість спілкування з ними та з усіма.
14 Тож у своїй молитві за вас вони прагнуть до вас через превелику Божу благодать, яка над вами.
15 Подяка Богові за Його невимовний дар!