1 Симон Петр, раб и Апостол Иисуса Христа, принявшим с нами равно драгоценную веру по правде Бога нашего и Спасителя Иисуса Христа: 2 благодать и мир вам да умножится в познании Бога и Христа Иисуса, Господа нашего.
3 Как от Божественной силы Его даровано нам все потребное для жизни и благочестия, через познание Призвавшего нас славою и благостию, 4 которыми дарованы нам великие и драгоценные обетования, дабы вы через них соделалисьпричастниками Божеского естества, удалившись от господствующего в мире растления похотью: 5 то вы, прилагая к сему все старание, покажите в вере вашей добродетель, в добродетели рассудительность, 6 в рассудительности воздержание, в воздержании терпение, в терпении благочестие, 7 в благочестии братолюбие, в братолюбии любовь. 8 Если это в вас есть и умножается, то вы не останетесь без успеха и плода в познании Господа нашего Иисуса Христа. 9 А в ком нет сего, тот слеп, закрыл глаза, забыл об очищении прежних грехов своих. 10 Посему, братия, более и более старайтесь делать твердым ваше звание и избрание; так поступая, никогда не преткнетесь, 11 ибо так откроется вам свободный вход в вечное Царство Господа нашего и Спасителя Иисуса Христа.
12 Для того я никогда не перестану напоминать вам о сем, хотя вы то и знаете, и утверждены в настоящей истине. 13 Справедливым же почитаю, доколе нахожусь в этой телесной храмине, возбуждать вас напоминанием, 14 зная, что скоро должен оставить храмину мою, как и Господь наш Иисус Христос открыл мне. 15 Буду же стараться, чтобы вы и после моего отшествия всегда приводили это на память. 16 Ибо мы возвестили вам силу и пришествие Господа нашего Иисуса Христа, не хитросплетенным басням последуя, но быв очевидцами Его величия. 17 Ибо Он принял от Бога Отца честь и славу, когда от велелепной славы принесся к Нему такой глас: Сей есть Сын Мой возлюбленный, в Котором Мое благоволение. 18 И этот глас, принесшийся с небес, мы слышали, будучи с Ним на святой горе. 19 И притом мы имеем вернейшее пророческое слово; и вы хорошо делаете, что обращаетесь к нему, как к светильнику, сияющему в темном месте, доколе не начнет рассветать день и не взойдет утренняя звезда в сердцах ваших, 20 зная прежде всего то, что никакого пророчества в Писании нельзя разрешить самому собою. 21 Ибо никогда пророчество не было произносимо по воле человеческой, но изрекали его святые Божии человеки, будучи движимы Духом Святым.
Привітання
1 Симон-Петро, раб і апостол Ісуса Христа, — до тих, хто завдяки праведності нашого Бога і Спасителя Ісуса Христа прийняв віру, рівноцінну нашій.
2 Благодать вам і мир хай помножаться в пізнанні Бога й Ісуса, нашого Господа!
Плоди віри
3 Усе те, що потрібне для життя і побожності, подарувала нам Його Божа сила — пізнанням Того, Хто покликав нас власною славою і чеснотою.
4 Через них даровані нам дорогоцінні та великі обітниці, щоби через них ви стали учасниками Божественної природи, уникнувши морального розтління, яке є у світі.
5 Тому докладіть усі старання, покажіть у вашій вірі чесноту, а в чесноті — пізнання,
6 в пізнанні — стриманість, у стриманості — терпеливість, у терпеливості — побожність,
7 у побожності — братерство, а в братерстві — любов.
8 Адже коли це у вас є та примножується, то не залишить вас без діла, ні без плоду для пізнання Господа нашого Ісуса Христа.
9 А в кому цього нема, той сліпий, короткозорий; він забув про очищення від своїх попередніх гріхів.
10 Тому, брати, усе більше намагайтеся утвердити ваше покликання та обрання, тому що роблячи так, ніколи не спіткнетеся.
11 Адже таким чином щедро забезпечиться вам вхід до вічного Царства нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа.
Постійні нагадування
12 Тому я буду постійно нагадувати вам про це, хоч ви й знаєте і впевнені в теперішній істині.
13 Бо вважаю за справедливе, доки я ще в цій оселі, спонукувати вас нагадуванням,
14 знаючи, що невдовзі покину свою оселю, як і Господь наш Ісус Христос показав мені.
15 Дбатиму, щоб і після мого відходу ви завжди про це пам’ятали.
16 Адже ми сповістили вам про силу та присутність Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитрими вигадками, але будучи очевидцями Його величі.
17 Тому що Він прийняв честь і славу від Бога Отця, коли до Нього донісся від величної слави такий голос: Це — Мій Син, Мій улюблений, Якого Я вподобав!
18 І ми, будучи з Ним на святій горі, чули цей голос, що пролунав з неба.
Пророче слово — світильник
19 І ми маємо ще непорушне пророче слово. Ви добре робите, зважаючи на нього як на світильник, який світить у темному місці, — доки почне розвиднятися, і ранкова зоря засяє у ваших серцях,
20 насамперед знаючи те, що жодне пророцтво в Писанні не постає з власного тлумачення.
21 Адже пророцтво ніколи не було з волі людини, але від Бога звіщали мужі, натхнені Святим Духом.