1 Спустя несколько времени умер царь Аммонитский, и воцарился вместо него сын его Аннон. 2 И сказал Давид: окажу я милость Аннону, сыну Наасову, за благодеяние, которое оказал мне отец его. И послал Давид слуг своих утешить Аннона об отце его. И пришли слуги Давидовы в землю Аммонитскую. 3 Но князья Аммонитские сказали Аннону, господину своему: неужели ты думаешь, что Давид из уважения к отцу твоему прислал к тебе утешителей? не для того ли, чтобы осмотреть город и высмотреть в нем и после разрушить его, прислал Давид слуг своих к тебе? 4 И взял Аннон слуг Давидовых, и обрил каждому из них половину бороды, и обрезал одежды их наполовину, до чресл, и отпустил их. 5 Когда донесли об этом Давиду, то он послал к ним навстречу, так как они были очень обесчещены. И велел царь сказать им: оставайтесь в Иерихоне, пока отрастут бороды ваши, и тогда возвратитесь. 6 И увидели Аммонитяне, что они сделались ненавистными для Давида; и послали Аммонитяне нанять Сирийцев из Беф-Рехова и Сирийцев Сувы двадцать тысяч пеших, у царя [Амаликитского] Маахи тысячу человек и из Истова двенадцать тысяч человек. 7 Когда услышал об этом Давид, то послал Иоава со всем войском храбрых. 8 И вышли Аммонитяне и расположились к сражению у ворот, а Сирийцы Сувы и Рехова, и Истова, и Маахи, стали отдельно в поле. 9 И увидел Иоав, что неприятельское войско было поставлено против него и спереди и сзади, и избрал воинов из всех отборных в Израиле, и выстроил их против Сирийцев; 10 остальную же часть людей поручил Авессе, брату своему, чтоб он выстроил их против Аммонитян. 11 И сказал Иоав : если Сирийцы будут одолевать меня, ты поможешь мне; а если Аммонитяне тебя будут одолевать, я приду к тебе на помощь; 12 будь мужествен, и будем стоять твердо за народ наш и за города Бога нашего, а Господь сделает, что Ему угодно. 13 И вступил Иоав и народ, который был у него, в сражение с Сирийцами, и они побежали от него. 14 Аммонитяне же, увидев, что Сирийцы бегут, побежали от Авессы и ушли в город. И возвратился Иоав от Аммонитян и пришел в Иерусалим. 15 Сирийцы, видя, что они поражены Израильтянами, собрались вместе. 16 И послал Адраазар и призвал Сирийцев, которые за рекою [Халамаком], и пришли они к Еламу; а Совак, военачальник Адраазаров, предводительствовал ими. 17 Когда донесли об этом Давиду, то он собрал всех Израильтян, и перешел Иордан и пришел к Еламу. Сирийцы выстроились против Давида и сразились с ним. 18 И побежали Сирийцы от Израильтян. Давид истребил у Сирийцев семьсот колесниц и сорок тысяч всадников; поразил и военачальника Совака, который там и умер. 19 Когда все цари, покорные Адраазару, увидели, что они поражены Израильтянами, то заключили мир с Израильтянами и покорились им. А Сирийцы боялись более помогать Аммонитянам.
1 І сталося, що після цього помер цар синів Аммона, а замість нього зацарював його син Аннон. 2 Давид сказав: Виявлю милосердя до Аннона, сина Нааса, таким чином, як і його батько виявляв милосердя до мене. І Давид послав, щоб його потішити через своїх рабів по його батькові, і слуги Давида прийшли в землю синів Аммона. 3 Та володарі синів Аммона промовили до Аннона, їхнього царя: Давид не послав тобі втішаючих, щоби вшанувати твого батька перед тобою, але хіба що для того, аби вистежити місто, роздивитися його і дослідити його послав Давид своїх слуг до тебе! 4 І тоді Аннон схопив слуг Давида, поголив їм бороди і наполовину обрізав їхній одяг, — аж до їхніх стегон, і відіслав їх. 5 Давидові сповістили про мужів, і він вислав їм назустріч людей , бо мужі були дуже зневажені. І цар сказав: Залишайтеся в Єрихоні, аж доки не відростуть ваші бороди, а тоді повернетеся!
6 А сини Аммона побачили, що люди Давида були засоромлені, і послали сини Аммона, і найняли Сирію ветроовську — двадцять тисяч піших, і царя Мааха — тисячу чоловік, і Істова — дванадцять тисяч чоловік. 7 Коли Давид почув про це , то послав Йоава і все могутнє військо. 8 І сини Аммона виступили, і вишикувалися до бою при вході в браму, а Сирія сувська, Роїв, Істов і Мааха були самі в полі.
9 Йоав побачив, що бойова лава була якраз напроти нього, як спереду, так і ззаду, і вибрав декого з усіх молодців Ізраїля, і розбив табір позаду Сирії. 10 А решту народу він передав під керівництво свого брата Авесси, і вони отаборилися напроти синів Аммона. 11 І він сказав: Якщо подужає мене Сирія, то ви будете мені на спасіння, якщо ж сини Аммона подужають тебе, то ми будемо на те , щоб тебе врятувати. 12 Будь мужнім! Ми маємо перемогти задля нашого народу і задля наших Божих міст, і Господь учинить те, що добре в Його очах! 13 І Йоав та його народ разом з ним вступили в бій проти сирійців, і вони втекли з-перед нього. 14 А сини Аммона побачили, що сирійці втекли, тож і вони втекли з-перед Авесси, і ті ввійшли в місто. Від синів Аммона Йоав повернувся і прибув у Єрусалим.
15 І побачили сирійці, що зазнали поразки перед Ізраїлем, і вони зібралися разом. 16 І послав Адраазар, і зібрав сирійців, які на другому боці ріки Халамака, і вони прийшли до Елама, а Совак, володар армії Адраазара, у них на чолі. 17 Давидові сповістили про це . Тож він зібрав увесь Ізраїль, перейшов Йордан і підійшов до Еламу. А сирійці отаборилися перед Давидом і воювали з ним. 18 Та сирійці втекли з-перед Ізраїля, і Давид побив сімсот сирійських колісниць і сорок тисяч коней. Він побив Совака, володаря його армії, і той там загинув. 19 І побачили всі царі, раби Адраазара, що зазнали поразки перед Ізраїлем, тож покорилися Ізраїлю і служили їм. А Сирія надалі боялася захищати синів Аммона.