1 И пришли все колена Израилевы к Давиду в Хеврон и сказали: вот, мы — кости твои и плоть твоя; 2 еще вчера и третьего дня, когда Саул царствовал над нами, ты выводил и вводил Израиля; и сказал Господь тебе: «ты будешь пасти народ Мой Израиля и ты будешь вождем Израиля». 3 И пришли все старейшины Израиля к царю в Хеврон, и заключил с ними царь Давид завет в Хевроне пред Господом; и помазали Давида в царя над [всем] Израилем.
4 Тридцать лет было Давиду, когда он воцарился; царствовал сорок лет. 5 В Хевроне царствовал над Иудою семь лет и шесть месяцев, и в Иерусалиме царствовал тридцать три года над всем Израилем и Иудою. 6 И пошел царь и люди его на Иерусалим против Иевусеев, жителей той страны; но они говорили Давиду: «ты не войдешь сюда; тебя отгонят слепые и хромые», — это значило: «не войдет сюда Давид». 7 Но Давид взял крепость Сион: это — город Давидов. 8 И сказал Давид в тот день: всякий, убивая Иевусеев, пусть поражает копьем и хромых и слепых, ненавидящих душу Давида. Посему и говорится: слепой и хромой не войдет в дом [Господень]. 9 И поселился Давид в крепости, и назвал ее городом Давидовым, и обстроил кругом от Милло и внутри. 10 И преуспевал Давид и возвышался, и Господь Бог Саваоф был с ним.
11 И прислал Хирам, царь Тирский, послов к Давиду и кедровые деревья и плотников и каменщиков, и они построили дом Давиду. 12 И уразумел Давид, что Господь утвердил его царем над Израилем и что возвысил царство его ради народа Своего Израиля. 13 И взял Давид еще наложниц и жен из Иерусалима, после того, как пришел из Хеврона. 14 И родились еще у Давида сыновья и дочери. И вот имена родившихся у него в Иерусалиме: Самус, и Совав, и Нафан, и Соломон, 15 и Евеар, и Елисуа, и Нафек, и Иафиа, 16 и Елисама, и Елидае, и Елифалеф, [Самае, Иосиваф, Нафан, Галамаан, Иеваар, Феисус, Елифалаф, Нагев, Нафек, Ионафан, Леасамис, Ваалимаф и Елифааф].
17 Когда Филистимляне услышали, что Давида помазали на царство над Израилем, то поднялись все Филистимляне искать Давида. И услышал Давид и пошел в крепость. 18 А Филистимляне пришли и расположились в долине Рефаим. 19 И вопросил Давид Господа, говоря: идти ли мне против Филистимлян? предашь ли их в руки мои? И сказал Господь Давиду: иди, ибо Я предам Филистимлян в руки твои. 20 И пошел Давид в Ваал-Перацим и поразил их там, и сказал Давид: Господь разнес врагов моих предо мною, как разносит вода. Посему и месту тому дано имя Ваал-Перацим. 21 И оставили там [Филистимляне] истуканов своих, а Давид с людьми своими взял их [и велел сжечь их в огне]. 22 И пришли опять Филистимляне и расположились в долине Рефаим. 23 И вопросил Давид Господа, [идти ли мне против Филистимлян, и предашь ли их в руки мои?] И Он отвечал ему: не выходи навстречу им, а зайди им с тылу и иди к ним со стороны тутовой рощи; 24 и когда услышишь шум как бы идущего по вершинам тутовых дерев, то двинься, ибо тогда пошел Господь пред тобою, чтобы поразить войско Филистимское. 25 И сделал Давид, как повелел ему Господь, и поразил Филистимлян от Гаваи до Газера.
1 Усі ізраїльські племена прибули до Давида в Хеврон і сказали йому: Ось ми — твоя кістка і твоє тіло! 2 І вчора, і третього дня , коли Саул був царем над нами, ти був тим, хто вводив і виводив Ізраїля, і Господь сказав тобі: Ти пастимеш Мій народ, Ізраїль, і ти будеш проводирем над Ізраїлем! 3 Тож усі ізраїльські старійшини прийшли до царя в Хеврон, і цар Давид склав у Хевроні з ними завіт перед Господом, — і вони помазують Давида на царя над усім Ізраїлем. 4 Давид був тридцятилітнього віку, коли він зацарював, і царював сорок років 5 (над Юдою в Хевроні він царював сім років і шість місяців, а в Єрусалимі над усім Ізраїлем і Юдою він царював тридцять три роки).
6 Якось пішов Давид та його люди на Єрусалим, на Євусея, який жив у тій землі. А Давидові переказали: Не входи сюди, бо повстали сліпі та криві, кажучи: Сюди не ввійде Давид! 7 Та Давид захопив укріплення Сіон (це місто Давида). 8 І в той день Давид сказав: Кожний, хто вбиває Євусея, нехай уразить кинджалом сліпих, кривих і тих, хто ненавидить душу Давида! Через це кажуть: Сліпі та криві не ввійдуть до Господнього дому. 9 І Давид поселився в укріпленні, і назвали його Містом Давида. Довкола замку він збудував місто і свій дім. 10 І Давид ставав дедалі більш могутнім , і Господь Вседержитель був із ним.
11 Хірам, цар Тира, відіслав до Давида послів, кедрове дерево і будівничих, столярів, каменярів і будівничих, і вони збудували дім Давидові. 12 І пізнав Давид, що Господь підготував його на царя над Ізраїлем, і що його царство прославилося через Його народ Ізраїль.
13 І Давид взяв ще жінок і наложниць з Єрусалима після того, як прийшов він з Хеврону, і були в Давида ще сини і дочки. 14 Ось це — імена тих, які йому народилися в Єрусалимі: Самус, Совав, Натан, Соломон, 15 Евеар, Елісус, Нафек, Єфієс, 16 Елісама, Елідай, Еліфалат, 16а Самай, Єссіват, Натан, Ґаламаан, Єваар, Теісус, Елфалат, Наґед, Нафек, Яната, Леасамус, Ваалімат, Еліфалат.
17 А филистимці почули, що Давида помазали на царя над Ізраїлем, і прийшли всі филистимці шукати Давида. А Давид почув і піднявся в укріплення. 18 Филистимці прийшли і зійшлися в Долині титанів. 19 І Давид звернувся до Господа, запитуючи: Чи йти мені на филистимців і чи віддаси їх у мої руки? А Господь промовив до Давида: Іди, бо безсумнівно видам филистимців у твої руки! 20 Тож Давид прийшов з верхніх ущелин, і там побив филистимців, і сказав Давид: Господь побив моїх ворогів-филистимців переді мною так, як буває прорив води! Тому названо це місце: З верхніх ущелин. 21 Вони залишили там своїх богів, а Давид і мужі, які були з ним, забрали їх.
22 І знову прийшли филистимці й зійшлися в Долині титанів. 23 І знову Давид запитав у Господа, та Господь сказав: Не підеш їм назустріч, зверни вбік від них і зачекай їх біля Місця плачу! 24 І буде, коли ти почуєш голос приглушеного звуку лісу Місця плачу, тоді виступиш проти них, бо в той час вийде Господь перед тобою, щоб уразити в бою филистимців! 25 І вчинив Давид так, як йому заповів Господь, і він громив филистимців від Ґаваона аж до землі Ґазира.