1 Павел, волею Божиею Апостол Иисуса Христа, по обетованию жизни во Христе Иисусе, 2 Тимофею, возлюбленному сыну: благодать, милость, мир от Бога Отца и Христа Иисуса, Господа нашего.
3 Благодарю Бога, Которому служу от прародителей с чистою совестью, что непрестанно вспоминаю о тебе в молитвах моих днем и ночью, 4 и желаю видеть тебя, вспоминая о слезах твоих, дабы мне исполниться радости, 5 приводя на память нелицемерную веру твою, которая прежде обитала в бабке твоей Лоиде и матери твоей Евнике; уверен, что она и в тебе. 6 По сей причине напоминаю тебе возгревать дар Божий, который в тебе через мое рукоположение; 7 ибо дал нам Бог духа не боязни, но силы и любви и целомудрия. 8 Итак, не стыдись свидетельства Господа нашего Иисуса Христа, ни меня, узника Его; но страдай с благовестием Христовым силою Бога, 9 спасшего нас и призвавшего званием святым, не по делам нашим, но по Своему изволению и благодати, данной нам во Христе Иисусе прежде вековых времен, 10 открывшейся же ныне явлением Спасителя нашего Иисуса Христа, разрушившего смерть и явившего жизнь и нетление через благовестие, 11 для которого я поставлен проповедником и Апостолом и учителем язычников. 12 По сей причине я и страдаю так; но не стыжусь. Ибо я знаю, в Кого уверовал, и уверен, что Он силен сохранить залог мой на оный день. 13 Держись образца здравого учения, которое ты слышал от меня, с верою и любовью во Христе Иисусе. 14 Храни добрый залог Духом Святым, живущим в нас.
15 Ты знаешь, что все Асийские оставили меня; в числе их Фигелл и Ермоген. 16 Да даст Господь милость дому Онисифора за то, что он многократно покоил меня и не стыдился уз моих, 17 но, быв в Риме, с великим тщанием искал меня и нашел. 18 Да даст ему Господь обрести милость у Господа в оный день; а сколько он служил мне в Ефесе, ты лучше знаешь.
Вітання Тимофієві
1 Павло, з волі Божої апостол Ісуса Христа, за обітницею життя, що в Ісусі Христі, —
2 до Тимофія, улюбленого сина: благодать, милість і мир, від Бога Отця та Ісуса Христа, Господа нашого.
3 Дякую Богові, Якому від предків служу із чистим сумлінням, що постійно, вдень і вночі, пам’ятаю про тебе в моїх молитвах,
4 бажаючи бачити тебе, згадуючи твої сльози, аби наповнитися радістю.
5 Згадую твою щиру віру, яка спочатку оселилася у твоїй бабусі Лоїді та у твоїй матері Євникії; я впевнений, що вона є і в тобі.
Зігрівати Божий дар
6 Я тому нагадую тобі це , щоб ти зігрівав Божий дар, який є в тобі через покладання моїх рук.
7 Адже Бог не дав нам духа страху, але духа сили, любові й розсудливості.
8 Тому не соромся свідчити про нашого Господа, ні мене — Його в’язня. Але злигодні за Євангеліє перенось силою Бога,
9 Який спас нас і покликав святим покликанням, — не за наші діла, але згідно зі Своїм наміром і благодаттю, яка дана нам в Ісусі Христі ще перед вічними часами;
10 тепер же вона відкрилася через з’явлення Спасителя нашого Ісуса Христа, Який знищив смерть, а життя і нетління освітив Євангелієм,
11 для якого я поставлений проповідником, апостолом і вчителем [язичників].
12 Через це я і страждаю, але не соромлюся, бо знаю, Кому я повірив, і переконаний, що Він має силу зберегти довірене мені до того дня.
13 За приклад май здорові слова, які ти від мене почув у вірі й любові, що в Ісусі Христі.
14 Добре, довірене тобі, збережи Святим Духом, Який живе в нас.
15 Ти знаєш, що від мене відвернулися всі, хто в Азії, між ними й Фіґел та Гермоґен.
16 Нехай Господь дасть милість домові Онисифора, адже багато разів він давав мені відраду і не соромився моїх кайданів.
17 Але коли він прибув у Рим, то наполегливо шукав мене — і знайшов.
18 Нехай же дасть йому Бог знайти милість від Господа того дня! А скільки він послужив мені в Ефесі, ти краще знаєш.