1 «Царь Птоломей Филопатор начальникам Египетским и всем поставленным в должностях — радоваться и здравствовать. Здравствуем и мы и дети наши, ибо великий Бог благопоспешествует нам в делах по нашему желанию. 2 Некоторые из друзей наших по злоумышлению своему часто представляли нам и убеждали нас собрать всех Иудеев, находящихся в царстве, и замучить необычайными казнями, как изменников, 3 присовокупляя, что доколе не будет этого сделано, дела нашего царства никогда не будут благоустроены по ненависти, которую питают они ко всем народам. 4 Они-то привели их в оковах с насилием, как невольников, или лучше, как наветников, и без всякого рассмотрения и исследования покушались погубить их, изобретая жестокости, лютейшие даже Скифских обычаев. 5 Мы строго воспретили это и по благоволению, которое питаем ко всем людям, тотчас даровали им жизнь; а когда узнали, что небесный Бог есть верный покров Иудеев и всегда защищает их, как отец сынов, еще же приняв во внимание известное их доброжелательство к нам и к предкам нашим, мы справедливо освободили их от всякого обвинения в чем бы то ни было, 6 и приказали всем и каждому возвратиться в свои домы, так чтобы нигде никто ни в чем не оскорблял их и не укорял в том, что произошло без их вины. 7 Знайте, что если мы предпримем против них что-либо злое или вообще оскорбим их, то будем иметь против себя не человека, но властвующего над всякою властью всевышнего Бога отмстителем за дела наши во всем и всегда неизбежно. Будьте здравы».
8 Получив это послание, Иудеи не спешили тотчас отправиться, но просили царя, чтобы те из рода Иудейского, которые самовольно оставили святаго Бога и закон Божий, получили через них должное наказание, 9 присовокупляя, что преступившие ради чрева постановления Божественные никогда не будут иметь добрых расположений и к правлению царя. 10 Царь нашел, что они говорят правду, одобрил их, и дал им полномочие на всё, чтобы они преступивших закон Божий истребили во всяком месте царства его беспрепятственно, без особого позволения или надзора царя. 11 Тогда, возблагодарив его, как надлежало, священники и все народное множество воспели «аллилуия» и радостно отправились. 12 Всякого соплеменника из осквернившихся, которого встречали на пути, они наказывали и убивали в пример другим. 13 В этот день они умертвили более трехсот мужей, и торжествовали с весельем, умерщвляя нечистых. 14 Сами же, пребыв с Богом до смерти и получив полную радость спасения, поднялись из города, увенчанные всякими благоуханными цветами, с весельем и восклицаниями, хвалами и благозвучными песнями, благодаря Бога отцов, вечного Спасителя Израиля.
15 Придя в Птолемаиду, называемую по свойству места Родофором [розоносною], в которой по общему их уговору ожидали их корабли семь дней, 16 они учредили там пиршество спасения, ибо царь щедро снабдил их всем, что потребно было каждому до прибытия в свой дом. 17 Так как они достигли сюда в мире, с приличными благодарениями, то и здесь также установили весело праздновать эти дни во время пребывания своего. 18 Освятив эти дни и утвердив свой обет поставлением столба на месте пиршества, они отправились далее сушею и морем и рекою, каждый в свое жилище, невредимые, свободные, в полной радости, охраняемые царским повелением. Тогда-то приобрели они бо́льшую, нежели прежде, силу и славу и сделались страшными для врагов, ни от кого нисколько не притесняемые в своем владении, 19 и все получили свое по описи, так что, кто имел что-либо у себя, с величайшим страхом отдавали им, ибо величайшие благодеяния явил им величайший Бог на спасение их. 20 Благословен Спаситель Израиля на вечные времена! Аминь.
1 Цар Птоломей Філопатор до тих, що в Єгипті, вождів і всіх поставлених над справами, радіти і бути здоровими! 2 Ми є здорові й самі, і наші діти, за сприяння нам у справах великого Бога, як ми раніше і сказали. 3 Деякі з друзів, часто намовляючи нас до негідних дій, підштовхнули нас до того, аби тих, що зібрані з юдейського царства, разом катувати варварськими карами зрадників, 4 стверджуючи, що ніколи не буде щастити нашим справам, задля тієї ворожнечі, яку вони мають до кожного народу, аж доки це не буде виконано. 5 І вони, привівши їх зв’язаними з награбованим, як полонених, а радше як зрадників, без жодного розслідування і дослідження, забажали вигубити, керуючись звичаєм, більш жорстоким, аніж скитський закон. 6 Та ми це суворо заборонили згідно з тією турботою, яку маємо до всіх людей, заледве їм дарувавши життя і пізнавши небесного Бога, що сильно заступається за юдеїв, як батько за синів, що постійно за них воює. 7 А взявши до уваги силу любові, яку мають до нас і наших пращурів, і добрий розум, справедливо звільнили від будь-якого звинувачення, 8 і наказали кожному, будь-яким способом усіх повернути до своїх, щоб їм зовсім ніхто не робив шкоди і не докоряв за ті невимовні речі , що трапилися. 9 Адже ви знаєте, що коли вигадаємо якесь зло проти них чи взагалі їх засмутимо, ми завжди, цілковито без можливості втечі, матимемо проти себе для помсти за діла не людину, а Всевишнього Бога, Який володіє всім військом. Будьте здорові!
10 Узявши цього листа, вони не поспішали відразу відійти, але попросили царя, щоб ті, що з юдейського роду, котрі добровільно відступили від святого Бога і Божого Закону, через них одержали належну муку, 11 стверджуючи, що ті, які задля черева порушили Божественні накази, ніколи не думатимуть добре й про царські справи. 12 А він, вказавши, що вони говорять правду, і похваливши, дав їм повну силу, щоби вигубили всюди порушників Божого Закону, у тих місцях, що в його царстві, зі сміливістю без усякого царського дозволу і нагляду. 13 Тоді, подякувавши йому, як і належалося, їхні священики і вся безліч, виголосивши алилуя, відійшли з радістю. 14 Так того зі співвітчизників, що попадався, з тих, які опоганилися, вони мучили в дорозі й, зробивши з них приклад, убивали. 15 У той же день вони вбили понад триста мужів, і його радісно з веселістю провели, побивши безбожних. 16 Тож ті, що трималися аж до смерті, одержавши від Бога повну радість спасіння, пішли з міста, обложені різними запашними квітами з радістю, вигуками хвали і дуже мелодійними співами, дякуючи Богові їхніх батьків, вічному Спасителеві Ізраїля.
17 А прийшовши до Птолемаїди , яка так називалася, оскільки властиве для місця, бо «троянди родить», де очікував їх флот, за їхнім спільним рішенням, сім днів. 18 Там вони зробили бенкет спасіння, оскільки цар їм радо дав те, що для подорожі — усе для кожного, аж до власного дому. 19 А прибувши з миром, з належними визнаваннями, так само й там вирішили, і ці дні під час їхнього поселення проводити з радістю. 20 І, освятивши їх на стовпі при бенкеті, встановивши місце молитви, вони відійшли неушкодженими, вільними, дуже веселими по землі, морі та ріці, бережені в безпеці за царським наказом, кожний до власного дому . 21 І маючи більшу, ніж раніше, владу між ворогами, зі славою і страхом, зовсім ніким не були позбавлені майна. 22 І всі одержали все своє за записом, так що ті, які щось мали, з дуже великим страхом їм віддавали, бо великий Бог досконало творив величні діла для їхнього спасіння. 23 Благословенний Спаситель Ізраїля на вічні часи! Амінь.