1 Савл же, еще дыша угрозами и убийством на учеников Господа, пришел к первосвященнику 2 и выпросил у него письма в Дамаск к синагогам, чтобы, кого найдет последующих сему учению, и мужчин и женщин, связав, приводить в Иерусалим.
3 Когда же он шел и приближался к Дамаску, внезапно осиял его свет с неба. 4 Он упал на землю и услышал голос, говорящий ему: Савл, Савл! что ты гонишь Меня? 5 Он сказал: кто Ты, Господи? Господь же сказал: Я Иисус, Которого ты гонишь. Трудно тебе идти против рожна. 6 Он в трепете и ужасе сказал: Господи! что повелишь мне делать? и Господь сказал ему: встань и иди в город; и сказано будет тебе, что́ тебе надобно делать. 7 Люди же, шедшие с ним, стояли в оцепенении, слыша голос, а никого не видя. 8 Савл встал с земли, и с открытыми глазами никого не видел. И повели его за руки, и привели в Дамаск. 9 И три дня он не видел, и не ел, и не пил.
10 В Дамаске был один ученик, именем Анания; и Господь в видении сказал ему: Анания! Он сказал: я, Господи. 11 Господь же сказал ему: встань и пойди на улицу, так называемую Прямую, и спроси в Иудином доме Тарсянина, по имени Савла; он теперь молится, 12 и видел в видении мужа, именем Ананию, пришедшего к нему и возложившего на него руку, чтобы он прозрел. 13 Анания отвечал: Господи! я слышал от многих о сем человеке, сколько зла сделал он святым Твоим в Иерусалиме; 14 и здесь имеет от первосвященников власть вязать всех, призывающих имя Твое. 15 Но Господь сказал ему: иди, ибо он есть Мой избранный сосуд, чтобы возвещать имя Мое перед народами и царями и сынами Израилевыми. 16 И Я покажу ему, сколько он должен пострадать за имя Мое. 17 Анания пошел и вошел в дом и, возложив на него руки, сказал: брат Савл! Господь Иисус, явившийся тебе на пути, которым ты шел, послал меня, чтобы ты прозрел и исполнился Святаго Духа. 18 И тотчас как бы чешуя отпала от глаз его, и вдруг он прозрел; и, встав, крестился, 19 и, приняв пищи, укрепился.
|| И был Савл несколько дней с учениками в Дамаске. 20 И тотчас стал проповедывать в синагогах об Иисусе, что Он есть Сын Божий. 21 И все слышавшие дивились и говорили: не тот ли это самый, который гнал в Иерусалиме призывающих имя сие? да и сюда за тем пришел, чтобы вязать их и вести к первосвященникам. 22 А Савл более и более укреплялся и приводил в замешательство Иудеев, живущих в Дамаске, доказывая, что Сей есть Христос.
23 Когда же прошло довольно времени, Иудеи согласились убить его. 24 Но Савл узнал об этом умысле их. А они день и ночь стерегли у ворот, чтобы убить его. 25 Ученики же ночью, взяв его, спустили по стене в корзине. 26 Савл прибыл в Иерусалим и старался пристать к ученикам; но все боялись его, не веря, что он ученик. 27 Варнава же, взяв его, пришел к Апостолам и рассказал им, как на пути он видел Господа, и что говорил ему Господь, и как он в Дамаске смело проповедывал во имя Иисуса. 28 И пребывал он с ними, входя и исходя, в Иерусалиме, и смело проповедывал во имя Господа Иисуса. 29 Говорил также и состязался с Еллинистами; а они покушались убить его. 30 Братия, узнав о сем , отправили его в Кесарию и препроводили в Тарс.
31 Церкви же по всей Иудее, Галилее и Самарии были в покое, назидаясь и ходя в страхе Господнем; и, при утешении от Святаго Духа, умножались.
32 Случилось, что Петр, обходя всех, пришел и к святым, живущим в Лидде. 33 Там нашел он одного человека, именем Энея, который восемь уже лет лежал в постели в расслаблении. 34 Петр сказал ему: Эней! исцеляет тебя Иисус Христос; встань с постели твоей. И он тотчас встал. 35 И видели его все, живущие в Лидде и в Сароне, которые и обратились к Господу.
36 В Иоппии находилась одна ученица, именем Тавифа, что значит: «серна»; она была исполнена добрых дел и творила много милостынь. 37 Случилось в те дни, что она занемогла и умерла. Ее омыли и положили в горнице. 38 А как Лидда была близ Иоппии, то ученики, услышав, что Петр находится там, послали к нему двух человек просить, чтобы он не замедлил придти к ним. 39 Петр, встав, пошел с ними; и когда он прибыл, ввели его в горницу, и все вдовицы со слезами предстали перед ним, показывая рубашки и платья, какие делала Серна, живя с ними. 40 Петр выслал всех вон и, преклонив колени, помолился, и, обратившись к телу, сказал: Тавифа! встань. И она открыла глаза свои и, увидев Петра, села. 41 Он, подав ей руку, поднял ее, и, призвав святых и вдовиц, поставил ее перед ними живою. 42 Это сделалось известным по всей Иоппии, и многие уверовали в Господа. 43 И довольно дней пробыл он в Иоппии у некоторого Симона кожевника.
Ісус з’являється Савлові
1 Савло, ще дихаючи погрозою і вбивством на Господніх учнів, підійшов до первосвященика
2 й випросив у нього листів у Дамаск — до синагог, аби привести зв’язаними в Єрусалим тих, кого знайде з того напряму вчення , — чоловіків і жінок.
3 Коли ж він ішов і наближався вже до Дамаска, раптом його осяяло світло з неба.
4 Він упав на землю і почув голос, який говорив йому: Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш?
5 А він запитав: Хто ти, Господи? Він же відповів : Я — Ісус, Якого ти переслідуєш. [Важко тобі бити ногою колючку!]
6 Тож встань, увійди до міста, і скажуть тобі, що тобі потрібно робити!
7 Люди, які подорожували з ним, стояли й дивувалися, бо чули голос, але нікого не бачили.
8 Савло ж підвівся із землі, і хоч очі його були відкриті, він нічого не бачив. Тож, ведучи його за руку, вони ввійшли в Дамаск.
9 Три дні він не бачив, не їв і не пив.
Господь посилає Ананію до Савла
10 У Дамаску був один учень на ім’я Ананій. І Господь у видінні сказав йому: Ананію! А той відповів: Ось я, Господи!
11 Господь же промовив до нього: Встань, піди на вулицю, що зветься Рівна, у домі Юди шукай тарсянина на ім’я Савло, бо ось він молиться.
12 У видінні він побачив, що муж на ім’я Ананій прийшов і поклав на нього руки, щоб він прозрів.
13 Та Ананій відповів: Господи, чув я від багатьох про цього чоловіка, скільки зла він наробив твоїм святим у Єрусалимі!
14 І тут має владу від первосвящеників ув’язнювати всіх, хто кличе Твоє Ім’я.
15 А Господь йому сказав: Іди, бо для Мене він є вибраною посудиною, аби понести Моє Ім’я до народів, до царів і до синів Ізраїля.
16 Тому що Я покажу йому, скільки має він постраждати за Моє Ім’я!
17 Тож Ананій пішов, увійшов до хати, поклав на нього руки й сказав: Савле, брате! Послав мене Господь Ісус, Який з’явився тобі в дорозі, котрою ти йшов, щоб ти прозрів і наповнився Духом Святим.
18 І в мить наче якась луска відпала з його очей, і він став бачити, а вставши, охрестився
19 і прийняв їжу, аби підкріпитися. Декілька днів він пробув з учнями, які перебували в Дамаску.
Савло проповідує Ісуса
20 І в синагогах він відразу ж почав проповідувати про Ісуса, що Він — Син Божий.
21 Тож дивувалися всі, хто слухав, і говорили: Хіба це не той, котрий переслідував у Єрусалимі тих, які прикликають це Ім’я, а сюди прийшов, щоби в’язати їх і вести до первосвящеників?
22 Савло ще більше міцнів і бентежив юдеїв, які жили в Дамаску, доводячи, що Він є Христос.
23 А як минуло чимало днів, юдеї змовилися вбити його.
24 Савлові ж їхня змова стала відома. І вони стерегли брами день і ніч, щоб його вбити.
25 Та учні, взявши його, вночі спустили по стіні в кошику.
Повернення в Єрусалим
26 Прийшовши в Єрусалим, він намагався приєднатися до учнів, та всі боялися його, не вірячи, що він є учнем.
27 А Варнава, взявши його, привів до апостолів і розповів їм, як Павло в дорозі побачив Господа, Який говорив до нього, та як у Дамаску він відважно промовляв в Ім’я Ісуса.
28 І він був з ними, входячи й виходячи з Єрусалима, сміливо проповідуючи в Ім’я Господа.
29 Говорив же й диспутував з елліністами, а вони шукали його, щоб убити.
Загроза для апостола
30 Довідавшись про це, брати повели його до Кесарії, а звідти відіслали до Тарса.
Петро в Лідді. Оздоровлення Енея
31 Отже, Церква по всій Юдеї, Галилеї та Самарії мала мир, збудовуючись і ходячи в Господньому страсі, наповнювалася втіхою Святого Духа.
32 Коли Петро обходив усіх, прибув він і до святих, які жили в Лідді.
33 Знайшов там одного чоловіка на ім’я Еней, котрий вісім років лежав у ліжку, бо був паралізований.
34 І сказав йому Петро: Енею, зціляє тебе Ісус Христос! Устань і прибери свою постіль! І той відразу встав.
35 Побачили його всі, які жили в Лідді та в Сароні, і навернулися до Господа.
Петро в Йопії. Воскресіння Тавити
36 А в Йопії була одна учениця на ім’я Тавита, що в перекладі означає Сарна; вона була сповнена добрих діл і милостинь, які чинила.
37 А сталося так, що вона тими днями захворіла й померла. Обмили її й поклали у верхній кімнаті.
38 Оскільки Лідда була близько до Йопії, то учні, почувши, що Петро там, послали до нього двох мужів, благаючи: Не полінуйся прийти до нас!
39 Уставши, Петро пішов з ними. Коли прийшов, завели його до верхньої кімнати. Усі вдови обступили його, плачучи й показуючи одяг і покривала, які робила Сарна, коли була з ними.
40 А Петро, випровадивши всіх і схилившись на коліна, помолився. І повернувшись, сказав тілу: Тавито, встань! Вона розплющила свої очі і, побачивши Петра, сіла.
41 Подавши їй руку, він підвів її. І, покликавши святих і вдовиць, він поставив її перед ними живою.
42 Це стало відомо по всій Йопії, і люди повірили в Господа.
43 Сталося так, що багато днів він залишався в Йопії, в одного Симона, який виправляв шкури.