1 И исполнил Господь слово Свое, которое Он изрек против нас и против судей наших, судивших Израиля, и против царей наших, и против князей наших, и против всякого Израильтянина и Иудея, 2 что Он наведет на нас великие бедствия, каких не бывало под всем небом, как сделал Он в Иерусалиме, по написанному в законе Моисеевом, 3 что мы будем есть — один плоть сына своего, а другой — плоть дочери своей. 4 И Он отдал их в подданство всем царствам, которые вокруг нас, на поругание и опустошение всем окрестным народам, между которыми рассеял их Господь. 5 И мы оказались внизу, а не наверху, потому что мы согрешили пред Господом Богом нашим, не слушая гласа Его. 6 У Господа Бога нашего — правда, а у нас и отцов наших — стыд на лицах, как сегодня. 7 Все те бедствия, какие Господь изрек на нас, постигли нас. 8 Мы не молились пред лицем Господа, чтобы Он отвратил каждого от помышлений злого сердца его. 9 И Господь наблюдал над сими бедствиями, и навел их Господь на нас, ибо Господь праведен во всем, что заповедал нам. 10 Но мы не слушали гласа Его, чтобы ходить в повелениях Господних, которые Он дал пред лицем нашим. 11 И ныне, Господи, Боже Израилев, Ты, Который вывел народ Твой из земли Египетской рукою крепкою, и знамениями, и чудесами, и силою великою и мышцею высокою, и сотворил Себе имя, как сегодня: 12 согрешили мы, поступали нечестиво, неправедно против всех уставов Твоих, Господи Боже наш! 13 Да отвратится от нас ярость Твоя, ибо мало осталось нас среди народов, между которыми Ты рассеял нас. 14 Услышь, Господи, молитву нашу и прошение наше, и избавь нас ради Тебя, и дай нам милость пред лицем тех, которые переселили нас, 15 дабы вся земля познала, что Ты — Господь Бог наш, так как имя Твое наречено на Израиле и роде его. 16 Призри, Господи, от святаго дома Твоего и воспомяни о нас, и приклони, Господи, ухо Твое, и услышь. 17 Открой очи Твои, посмотри, потому что не мертвые в аде, которых дух взят из внутренностей их, воздадут славу и хвалу Господу; 18 но человек, скорбящий о великости бедствия, который ходит поникши и уныло, и глаза потусклые и душа алчущая воздадут славу и правду Тебе, Господи. 19 Не по правдам отцов наших и царей наших мы повергаем моление сие пред лицем Твоим, Господи Боже наш; 20 ибо на нас Ты послал ярость Твою и гнев Твой, как говорил Ты чрез рабов Твоих, пророков. 21 Так сказал Господь: «склони́те плечи ваши, чтобы работать царю Вавилонскому, и будете жить на земле, которую Я дал отцам вашим; 22 а если не послушаете гласа Господа, чтобы служить царю Вавилонскому, 23 Я сделаю то, что исчезнет в городах Иудейских и окрестностях Иерусалима голос веселья и голос радости, голос жениха и голос невесты, и не будет на всей этой земле следа обитающих». 24 Но мы не послушали гласа Твоего, чтобы служить царю Вавилонскому, и Ты исполнил слова Твои, которые говорил чрез рабов Твоих, пророков, что вынесены будут кости царей наших и кости отцов наших из места своего. 25 И вот, они выброшены на дневной зной и ночной холод, а умерли они от злых болезней, от голода, от меча и изгнания. 26 Ты оставил дом, на котором наречено имя Твое, как сегодня, за нечестие дома Израилева и дома Иудина. 27 И Ты, Господи Боже наш, поступил с нами по всему снисхождению Твоему и по всему великому милосердию Твоему, 28 как сказал Ты чрез раба Твоего Моисея в тот день, в который повелел ему написать закон Твой пред сынами Израиля, говоря: 29 «если вы не послушаете гласа Моего, то это великое и многое множество народа обратится в малое среди народов, между которыми Я рассею их. 30 Я знаю, что они не послушают Меня, ибо они — народ упрямый; но они обратятся к сердцу своему в земле переселения своего, 31 и познают, что Я — Господь Бог их. И Я дам им сердце — и уразумеют, и уши — и услышат. 32 И будут прославлять Меня на земле переселения своего и вспоминать имя Мое, 33 и отвратятся от упорства своего и от злых дел своих; ибо вспомнят путь отцов своих, согрешивших пред Господом. 34 И Я возвращу их в землю, которую с клятвою обещал отцам их, Аврааму и Исааку и Иакову, и они будут владеть ею; и умножу их, и не уменьшатся. 35 И поставлю с ними вечный завет в том, что Я буду их Богом, а они будут Моим народом, и более не изгоню народа Моего Израиля из земли, которую дал им».
1 І Господь поставив Своє слово, яке сказав проти нас і проти наших суддів, що судили Ізраїль, проти наших царів, проти наших володарів і проти людини Ізраїля і Юди. 2 Під усім небом не було зроблено так, як Він зробив у Єрусалимі за записаним у законі Мойсея, 3 щоб ми їли людські тіла — свого сина, і людина — тіло своєї дочки. 4 І зробив їх підлеглими всім царствам, що довкола нас, на зневагу і на запустіння в усіх народах, що довкола нас, куди їх розсіяв туди Господь. 5 І вони були знизу, а не наверху, бо ми згрішили проти нашого Господа Бога, щоб не слухатися Його голосу.
6 Господеві, Богові нашому, праведність, а нам і нашим батькам — сором облич до цього дня. 7 Те, що Господь виказав проти нас, усе це зло прийшло на нас. 8 І ми не молилися до обличчя Господа, щоб кожний відвернувся від задумів свого злого серця. 9 І Господь чував над лихоліттями, і Господь навів на нас зло , бо Господь праведний в усіх Своїх ділах, які нам заповів. 10 А ми не послухалися Його голосу, щоб ходити за Господніми приписами, які Він дав перед нашим обличчям.
11 І тепер, Господи, Боже Ізраїля, Який вивів Свій народ з єгипетської землі сильною рукою, ознаками, чудами, великою силою і високим плечем, і зробив Собі Ім’я до цього дня, 12 ми згрішили, ми були безбожні, ми неправедно чинили, Господи, Боже наш, з усіма Твоїми заповідями. 13 Нехай відвернеться від нас Твій гнів, бо ми залишилися нечисленними в народах, куди Ти нас туди розсіяв. 14 Господи, вислухай нашу молитву і наше благання, і визволи нас задля Тебе, і дай нам милість перед обличчям тих, що нас виселили, 15 щоб уся земля пізнала, що ти — Господь, Бог наш, бо на Ізраїля і на його рід прикликано Твоє Ім’я.
16 Господи, поглянь із Твого святого дому і зваж на нас! Господи, прихили Твоє вухо і почуй! 17 Відкрий Твої очі й поглянь, бо не мертві в аді, в яких забрано їхній дух з їхнього лона, віддаватимуть славу і оправдання Господеві, 18 але дуже засмучена душа, що ходить схиленою і слабкою, і очі, що зникають, і душа, що голодує, віддаватимуть Тобі славу і праведність, Господи! 19 Бо не на праведні вчинки наших батьків і наших царів ми кладемо наше милосердя перед Твоїм обличчям, Господи, Боже наш!
20 Адже Ти навів Твій гнів і Твою лють на нас, як Ти і сказав рукою Твоїх рабів-пророків, кажучи: 21 Так сказав Господь: Схиліть ваші спини, служіть цареві Вавилону і сидіть на землі, яку Я дав вашим батькам! 22 А якщо не послухаєте голосу Господа, щоб служити цареві Вавилону, 23 Я зроблю, щоб опустіли з міст Юди і поза Єрусалимом голос радості і голос веселості, голос молодого і голос молодої, і вся земля буде запустілою від тих, що живуть. 24 Та ми не послухалися Твого голосу, щоб служити цареві Вавилону, і Ти поставив Твої слова, які Ти сказав рукою Твоїх рабів-пророків, щоб вивести кості наших царів і кості наших батьків з їхнього місця, 25 і ось вони викинені на спеку дня і холод ночі, і померли в жахливій біді, у голоді та від меча, і в засланні. 26 І ти поставив пустим дім, де прикликано Твоє Ім’я на ньому, до цього дня, через зло дому Ізраїля і дому Юди.
27 Ти зробив з нами, Господи, Боже наш, за всією Твоєю добротою і за всім Твоїм великим милосердям, 28 як Ти і сказав рукою Твого раба Мойсея в день, коли Ти йому заповів написати Твій закон перед синами Ізраїля, кажучи: 29 Якщо не послухаєтеся Мого голосу, то ця велика численна кількість обернеться в мале між народами, куди Я їх туди розсію. 30 Адже Я пізнав, що Мене не послухаються, бо це народ твердошийний. Та вони повернуться до їхнього серця в землі їхнього відселення, 31 і пізнають, що Я — їхній Господь Бог. І Я дам їм серце і вуха, які чують, 32 і вони Мене прославлятимуть у землі їхнього виселення, згадають Моє Ім’я 33 і відвернуться від їхнього твердого плеча та від їхніх злих діл, бо згадають дорогу їхніх батьків, які грішили перед Господом. 34 Я поверну їх у землю, про яку Я поклявся їхнім батькам Авраамові, Ісаакові та Якову, і вони заволодіють нею. І помножу їх, і не зменшуватимуться. 35 І встановлю з ними вічний завіт, щоб Я був їм за Бога, і вони будуть Мені народом. І більше не проганятиму Мій народ Ізраїля із землі, яку Я їм дав.