1 В Вавилоне жил муж, по имени Иоаким. 2 И взял он жену, по имени Сусанну, дочь Хелкия, очень красивую и богобоязненную. 3 Родители ее были праведные и научили дочь свою закону Моисееву. 4 Иоаким был очень богат, и был у него сад близ дома его; и сходились к нему Иудеи, потому что он был почетнейший из всех. 5 И были поставлены два старца из народа судьями в том году, о которых Господь сказал, что беззаконие вышло из Вавилона от старейшин-судей, которые казались управляющими народом. 6 Они постоянно бывали в доме Иоакима, и к ним приходили все, имевшие спорные дела. 7 Когда народ уходил около полудня, Сусанна входила в сад своего мужа для прогулки. 8 И видели ее оба старейшины всякий день приходящую и прогуливающуюся, и в них родилась похоть к ней, 9 и извратили ум свой, и уклонили глаза свои, чтобы не смотреть на небо и не вспоминать о праведных судах. 10 Оба они были уязвлены похотью к ней, но не открывали друг другу боли своей, 11 потому что стыдились объявить о вожделении своем, что хотели совокупиться с нею. 12 И они прилежно сторожили каждый день, чтобы видеть ее, и говорили друг другу: 13 «пойдем домой, потому что час обеда», — и, выйдя, расходились друг от друга, 14 и, возвратившись, приходили на то же самое место, и когда допытывались друг у друга о причине того, признались в похоти своей, и тогда вместе назначили время, когда могли бы найти ее одну. 15 И было, когда они выжидали удобного дня, Сусанна вошла, как вчера и третьего дня, с двумя только служанками и захотела мыться в саду, потому что было жарко. 16 И не было там никого, кроме двух старейшин, которые спрятались и сторожили ее. 17 И сказала она служанкам: принесите мне масла и мыла, и заприте двери сада, чтобы мне помыться. 18 Они так и сделали, как она сказала: заперли двери сада и вышли боковыми дверями, чтобы принести, что приказано было им, и не видали старейшин, потому что они спрятались. 19 И вот, когда служанки вышли, встали оба старейшины, и прибежали к ней, и сказали: 20 Вот, двери сада заперты и никто нас не видит, и мы имеем похотение к тебе, поэтому согласись с нами и побудь с нами. 21 Если же не так, то мы будем свидетельствовать против тебя, что с тобою был юноша, и ты поэтому отослала от себя служанок твоих. 22 Тогда застонала Сусанна и сказала: тесно мне отовсюду; ибо, если я сделаю это, смерть мне, а если не сделаю, то не избегну от рук ваших. 23 Лучше для меня не сделать этого и впасть в руки ваши, нежели согрешить пред Господом. 24 И закричала Сусанна громким голосом; закричали также и оба старейшины против нее, 25 и один побежал и отворил двери сада. 26 Когда же находившиеся в доме услышали крик в саду, вскочили боковыми дверями, чтобы видеть, что случилось с нею. 27 И когда старейшины сказали слова свои, слуги ее чрезвычайно были пристыжены, потому что никогда ничего такого о Сусанне говорено не было. 28 И было на другой день, когда собрался народ к Иоакиму, мужу ее, пришли и оба старейшины, полные беззаконного умысла против Сусанны, чтобы предать ее смерти. 29 И сказали они перед народом: пошлите за Сусанною, дочерью Хелкия, женою Иоакима. И послали. 30 И пришла она, и родители ее, и дети ее, и все родственники ее. 31 Сусанна была очень нежна и красива лицем, 32 и эти беззаконники приказали открыть лице ее, так как оно было закрыто, чтобы насытиться красотою ее. 33 Родственники же и все, которые смотрели на нее, плакали. 34 А оба старейшины, встав посреди народа, положили руки на голову ее. 35 Она же в слезах смотрела на небо, ибо сердце ее уповало на Господа. 36 И сказали старейшины: когда мы ходили по саду одни, вошла эта с двумя служанками и затворила двери сада, и отослала служанок; 37 и пришел к ней юноша, который скрывался там, и лег с нею. 38 Мы, находясь в углу сада и видя такое беззаконие, побежали на них, 39 и увидели их совокупляющимися, и того не могли удержать, потому что он был сильнее нас и, отворив двери, выскочил. 40 Но эту мы схватили и допрашивали: кто был этот юноша? но она не хотела объявить нам. Об этом мы свидетельствуем. 41 И поверило им собрание, как старейшинам народа и судьям, и осудили ее на смерть.
42 Возопила Сусанна громким голосом и сказала: Боже вечный, ведающий сокровенное и знающий все прежде бытия его! 43 Ты знаешь, что они ложно свидетельствовали против меня, и вот, я умираю, не сделав ничего, что эти люди злостно выдумали на меня. 44 И услышал Господь голос ее. 45 И когда она ведена была на смерть, возбудил Бог святой дух молодого юноши, по имени Даниила, 46 и он закричал громким голосом: чист я от крови ее! 47 Тогда обратился к нему весь народ и сказал: что это за слово, которое ты сказал? 48 Тогда он, став посреди них, сказал: так ли вы неразумны, сыны Израиля, что, не исследовав и не узнав истины, осудили дочь Израиля? 49 Возвратитесь в суд, ибо эти ложно против нее засвидетельствовали. 50 И тотчас весь народ возвратился, и сказали ему старейшины: садись посреди нас и объяви нам, потому что Бог дал тебе старейшинство. 51 И сказал им Даниил: отделите их друг от друга подальше, и я допрошу их. 52 Когда же они отделены были один от другого, призвал одного из них и сказал ему: состарившийся в злых днях! ныне обнаружились грехи твои, которые ты делал прежде, 53 производя суды неправедные, осуждая невинных и оправдывая виновных, тогда как Господь говорит: «невинного и правого не умерщвляй». 54 Итак, если ты сию видел, скажи, под каким деревом видел ты их разговаривающими друг с другом? Он сказал: под мастиковым. 55 Даниил сказал: точно, солгал ты на твою голову; ибо вот, Ангел Божий, приняв решение от Бога, рассечет тебя пополам. 56 Удалив его, он приказал привести другого и сказал ему: племя Ханаана, а не Иуды! красота прельстила тебя, и похоть развратила сердце твое. 57 Так поступали вы с дочерями Израиля, и они из страха имели общение с вами; но дочь Иуды не потерпела беззакония вашего. 58 Итак скажи мне: под каким деревом ты застал их разговаривающими между собою? Он сказал: под зеленым дубом. 59 Даниил сказал ему: точно, солгал ты на твою голову; ибо Ангел Божий с мечом ждет, чтобы рассечь тебя пополам, чтобы истребить вас. 60 Тогда все собрание закричало громким голосом, и благословили Бога, спасающего надеющихся на Него, 61 и восстали на обоих старейшин, потому что Даниил их устами обличил их, что они ложно свидетельствовали; 62 и поступили с ними так, как они зло умыслили против ближнего, по закону Моисееву, и умертвили их; и спасена была в тот день кровь невинная. 63 Хелкия же и жена его прославили Бога за дочь свою Сусанну с Иоакимом, мужем ее, и со всеми родственниками, потому что не найдено было в ней постыдного дела. 64 И Даниил стал велик перед народом с того дня и потом.
Сусанна
1 І був чоловік, що жив у Вавилоні, на ім’я Йоаким. 2 І він узяв жінку, ім’я якої Сусанна, дочку Хелкія, дуже гарну, і яка боялася Господа. 3 Її батьки праведні, і навчали свою дочку за законом Мойсея. 4 І Йоаким був дуже багатий, і в нього був багатий сад поблизу його дому. І до нього сходилися юдеї, бо він був найславніший з усіх.
5 У тому році призначили двох старців з народу суддями, про що сказав Владика: Вийшло беззаконня з Вавилону зі старців-суддів, які вважалися проводирями народу! 6 Вони перебували в домі Йоакима, і приходили до них усі, що судилися. 7 І сталося, коли відходив народ посеред дня, то виходила Сусанна і ходила в саду свого чоловіка. 8 І бачили її два старці кожного дня, як вона заходила і ходила, і були в пожаданні її. 9 І скривили свій розум, і відвернули свої очі, щоб не дивитися на небо і не пам’ятати присуди праведних.
10 І були обидва уражені нею, та не сповістили один одному про своє страждання, 11 бо соромилися сповістити про своє пожадання, тому що бажали бути з нею. 12 І придивлялися закохано кожного дня, щоб її побачити. 13 І сказав один до другого: Підімо додому, бо година обіду. І, вийшовши, вони розійшлися один від одного. 14 Та, зробивши коло, зійшлися разом і, запитуючи один одного, визнали причину — їхнє пожадання. І тоді спільно призначили час, коли її зможуть знайти саму.
15 І сталося, коли вони вичікували відповідного дня, тоді вона ввійшла, як і вчора та третього дня, тільки з двома служницями і забажала помитися в саду, бо була спека. 16 І не було там нікого, за винятком двох схованих старців, які стежили за нею. 17 І вона сказала служницям: Принесіть же мені олію, пахощі й замкніть двері саду, щоб я помилася. 18 І вони зробили так, як вона сказала, замкнули двері саду і вийшли бічними дверима, щоб принести те, що було їм наказане, і не побачили старців, бо вони були сховані.
19 І сталося, коли вийшли служниці, то два старці встали, підбігли до неї 20 і сказали: Ось двері саду замкнені, і ніхто нас не бачить, а ми тебе пожадаємо. Тому погодься з нами і перебудь з нами. 21 Якщо ж ні, засвідчимо проти тебе, що з тобою був молодець, і через це ти відіслала від себе служниць.
22 І застогнала Сусанна, і сказала: Тісно мені звідусіль! Бо якщо це зроблю, мені смерть, а якщо не зроблю, не втечу з ваших рук. 23 Краще мені, не зробивши, впасти у ваші руки, ніж згрішити перед Господом. 24 І Сусанна закричала великим голосом, закричали ж і два старці напроти неї. 25 І один, побігши, відкрив двері саду.
26 А коли почули в саду крик ті, що з дому, то ввійшли через бічні двері, аби побачити, що з нею трапилося. 27 Коли ж старці сказали свої слова, то раби сильно засоромилися, тому що ніколи не було сказано таке слово про Сусанну.
28 І сталося, на другий день, коли зійшовся народ до її чоловіка Йоакима, то прийшли два старці, сповнені беззаконних задумів проти Сусанни, щоб її вбити, 29 і сказали перед народом: Пошліть по Сусанну, дочку Хелкія, яка є жінкою Йоакима! Вони ж послали, 30 і прийшла вона, її батьки, її діти та всі її кровні. 31 Сусанна ж була дуже шляхетна і гарна на вигляд. 32 А беззаконні наказали її відкрити, бо вона була закрита, — щоб насититися її красою.
33 І заплакали ті, що з нею, і всі ті, що її бачили. 34 А два старці, вставши посеред народу, поклали руки на її голову. 35 Вона ж, плачучи, поглянула на небо, бо в неї було серце, що надіялося на Господа. 36 А старці сказали: Коли ми проходжувалися самі в саду, увійшла ця з двома служницями, замкнула двері саду і відпустила служниць. 37 А до неї підійшов молодець, який був схований, і ліг з нею. 38 Ми ж, будучи в куті саду, бачачи беззаконня, побігли до них. 39 І, бачачи їх, що були разом, його ми не змогли схопити, тому що він був сильнішим за нас, і, відкривши двері, він вибіг. 40 А цю, схопивши, запитали ми, хто був молодець, 41 та вона не забажала нам сповістити. Це засвідчуємо! І збір повірив їм, як старцям народу та суддям, і засудили її на смерть.
42 А Сусанна закричала гучним голосом і сказала: Вічний Бог, Який знає сховане, Котрий бачить усе до того, як воно станеться, 43 Ти знаєш, що проти мене засвідчили неправду! І ось я вмираю, не зробивши нічого з того, що ці злобно вигадали проти мене!
44 І Господь почув її голос. 45 І коли її відводили, щоб стратити, Бог підняв святий дух малого хлопчини, ім’я якого Даниїл, 46 і він закричав гучним голосом: Я чистий від цієї крові! 47 І весь народ повернувся до нього. Вони сказали: Що це за слово, яке ти сказав? 48 Він же, ставши посеред них, сказав: Такі ви безумні, сини Ізраїля? Не розсудивши і достовірно не вивідавши правди, ви засудили дочку Ізраїля? 49 Поверніться до суду! Адже ці засвідчили проти неї брехню!
50 І весь народ повернувся з поспіхом. А старійшини сказали йому: Іди, сядь посеред нас і сповісти нам, бо тобі Бог дав старшинство! 51 І сказав їм Даниїл: Розділіть їх один від одного далеко, і я їх випитаю. 52 А коли вони були розділені один від одного, то він покликав одного з них і сказав йому: Ти, що зістарівся поганими днями, тепер прийшли твої гріхи, які ти раніше чинив, 53 судячи неправедні суди і засуджуючи невинних, а відпускаючи винних, у той час, коли говорить Господь: Невинного і праведного не вб’єш! 54 Отже, тепер, якщо ти цю побачив, скажи, під яким деревом ти їх побачив, що вони розмовляли разом? Він же сказав: Під мастиковим деревом. 55 А Даниїл сказав: Правильно, ти збрехав на свою голову. Бо вже Божий ангел, беручи від Бога рішення, розітне тебе пополам.
56 І, випровадивши його, наказав привести другого. І сказав йому: Ханаанське насіння, а не Юди, тебе обманула краса, і пожадання викривило твоє серце. 57 Так ви робили з дочками Ізраїля, і вони, боячись, говорили з вами, але дочка Юди не стерпіла вашого беззаконня. 58 Тож тепер скажи мені: Під яким деревом ти їх упіймав, коли вони говорили між собою? Він же сказав: Під дубом. 59 Сказав же до нього Даниїл: Правильно, і ти збрехав на свою голову. Бо Божий ангел чекає, маючи меча, щоб розтяти тебе пополам, аби вас вигубити!
60 І закричав увесь збір великим голосом, і поблагословили Бога, що спасає тих, котрі на нього надіються. 61 І повстали проти двох старців, бо Даниїл довів з їхніх уст, що вони обманули, і зробили з ними за злом, яке задумали ближньому, 62 щоби зробити за законом Мойсея, тож їх убили. І врятувалася невинна кров у той день. 63 А Хелкій і його жінка величали Бога за їхню дочку Сусанну разом з її чоловіком Йоакимом і всіма кровними, бо не знайдено в ній соромного діла. 64 А Даниїл став великим перед народом від того дня і надалі.