1 Во второй год царствования Навуходоносора снились Навуходоносору сны, и возмутился дух его, и сон удалился от него. 2 И велел царь созвать тайноведцев, и гадателей, и чародеев, и Халдеев, чтобы они рассказали царю сновидения его. Они пришли, и стали перед царем. 3 И сказал им царь: сон снился мне, и тревожится дух мой; желаю знать этот сон. 4 И сказали Халдеи царю по-арамейски: царь! вовеки живи! скажи сон рабам твоим, и мы объясним значение его. 5 Отвечал царь и сказал Халдеям: слово отступило от меня; если вы не скажете мне сновидения и значения его, то в куски будете изрублены, и домы ваши обратятся в развалины. 6 Если же расскажете сон и значение его, то получите от меня дары, награду и великую почесть; итак скажите мне сон и значение его. 7 Они вторично отвечали и сказали: да скажет царь рабам своим сновидение, и мы объясним его значение. 8 Отвечал царь и сказал: верно знаю, что вы хотите выиграть время, потому что видите, что слово отступило от меня. 9 Так как вы не объявляете мне сновидения, то у вас один умысел: вы собираетесь сказать мне ложь и обман, пока минет время; итак расскажите мне сон, и тогда я узнаю, что вы можете объяснить мне и значение его. 10 Халдеи отвечали царю и сказали: нет на земле человека, который мог бы открыть это дело царю, и потому ни один царь, великий и могущественный, не требовал подобного ни от какого тайноведца, гадателя и Халдея. 11 Дело, которого царь требует, так трудно, что никто другой не может открыть его царю, кроме богов, которых обитание не с плотью. 12 Рассвирепел царь и сильно разгневался на это и приказал истребить всех мудрецов Вавилонских.
13 Когда вышло это повеление, чтобы убивать мудрецов, искали Даниила и товарищей его, чтобы умертвить их. 14 Тогда Даниил обратился с советом и мудростью к Ариоху, начальнику царских телохранителей, который вышел убивать мудрецов Вавилонских; 15 и спросил Ариоха, сильного при царе: «почему такое грозное повеление от царя?» Тогда Ариох рассказал все дело Даниилу. 16 И Даниил вошел, и упросил царя дать ему время, и он представит царю толкование сна . 17 Даниил пришел в дом свой, и рассказал дело Анании, Мисаилу и Азарии, товарищам своим, 18 чтобы они просили милости у Бога небесного об этой тайне, дабы Даниил и товарищи его не погибли с прочими мудрецами Вавилонскими. 19 И тогда открыта была тайна Даниилу в ночном видении, и Даниил благословил Бога небесного. 20 И сказал Даниил: да будет благословенно имя Господа от века и до века! ибо у Него мудрость и сила; 21 Он изменяет времена и лета, низлагает царей и поставляет царей; дает мудрость мудрым и разумение разумным; 22 Он открывает глубокое и сокровенное, знает, что во мраке, и свет обитает с Ним. 23 Славлю и величаю Тебя, Боже отцов моих, что Ты даровал мне мудрость и силу и открыл мне то, о чем мы молили Тебя; ибо Ты открыл нам дело царя. 24 После сего Даниил вошел к Ариоху, которому царь повелел умертвить мудрецов Вавилонских, пришел и сказал ему: не убивай мудрецов Вавилонских; введи меня к царю, и я открою значение сна . 25 Тогда Ариох немедленно привел Даниила к царю и сказал ему: я нашел из пленных сынов Иудеи человека, который может открыть царю значение сна . 26 Царь сказал Даниилу, который назван был Валтасаром: можешь ли ты сказать мне сон, который я видел, и значение его?
27 Даниил отвечал царю и сказал: тайны, о которой царь спрашивает, не могут открыть царю ни мудрецы, ни обаятели, ни тайноведцы, ни гадатели. 28 Но есть на небесах Бог, открывающий тайны; и Он открыл царю Навуходоносору, что будет в последние дни. Сон твой и видения главы твоей на ложе твоем были такие: 29 ты, царь, на ложе твоем думал о том, что будет после сего? и Открывающий тайны показал тебе то, что будет. 30 А мне тайна сия открыта не потому, чтобы я был мудрее всех живущих, но для того, чтобы открыто было царю разумение и чтобы ты узнал помышления сердца твоего. 31 Тебе, царь, было такое видение: вот, какой-то большой истукан; огромный был этот истукан, в чрезвычайном блеске стоял он пред тобою, и страшен был вид его. 32 У этого истукана голова была из чистого золота, грудь его и руки его — из серебра, чрево его и бедра его медные, 33 голени его железные, ноги его частью железные, частью глиняные. 34 Ты видел его, доколе камень не оторвался от горы без содействия рук, ударил в истукана, в железные и глиняные ноги его, и разбил их. 35 Тогда все вместе раздробилось: железо, глина, медь, серебро и золото сделались как прах на летних гумнах, и ветер унес их, и следа не осталось от них; а камень, разбивший истукана, сделался великою горою и наполнил всю землю. 36 Вот сон! Скажем пред царем и значение его. 37 Ты, царь, царь царей, которому Бог небесный даровал царство, власть, силу и славу, 38 и всех сынов человеческих, где бы они ни жили, зверей земных и птиц небесных Он отдал в твои руки и поставил тебя владыкою над всеми ими. Ты — это золотая голова! 39 После тебя восстанет другое царство, ниже твоего, и еще третье царство, медное, которое будет владычествовать над всею землею. 40 А четвертое царство будет крепко, как железо; ибо как железо разбивает и раздробляет все, так и оно, подобно всесокрушающему железу, будет раздроблять и сокрушать. 41 А что ты видел ноги и пальцы на ногах частью из глины горшечной, а частью из железа, то будет царство разделенное, и в нем останется несколько крепости железа, так как ты видел железо, смешанное с горшечною глиною. 42 И как персты ног были частью из железа, а частью из глины, так и царство будет частью крепкое, частью хрупкое. 43 А что ты видел железо, смешанное с глиною горшечною, это значит, что они смешаются через семя человеческое, но не сольются одно с другим, как железо не смешивается с глиною. 44 И во дни тех царств Бог небесный воздвигнет царство, которое вовеки не разрушится, и царство это не будет передано другому народу; оно сокрушит и разрушит все царства, а само будет стоять вечно, 45 так как ты видел, что камень отторгнут был от горы не руками и раздробил железо, медь, глину, серебро и золото. Великий Бог дал знать царю, что будет после сего. И верен этот сон, и точно истолкование его! 46 Тогда царь Навуходоносор пал на лице свое и поклонился Даниилу, и велел принести ему дары и благовонные курения. 47 И сказал царь Даниилу: истинно Бог ваш есть Бог богов и Владыка царей, открывающий тайны, когда ты мог открыть эту тайну! 48 Тогда возвысил царь Даниила и дал ему много больших подарков, и поставил его над всею областью Вавилонскою и главным начальником над всеми мудрецами Вавилонскими. 49 Но Даниил просил царя, и он поставил Седраха, Мисаха и Авденаго над делами страны Вавилонской, а Даниил остался при дворе царя.
1 У другому році царювання Навуходоносора приснився Навуходоносорові сон, і його дух був сильно вражений, та його сон відійшов від нього. 2 І цар сказав покликати заклиначів і чародіїв, чарівників і халдеїв, щоб сповістили цареві його сон, і вони прийшли й стали перед царем. 3 А цар сказав їм: Мені приснився сон, і мій дух був сильно вражений, я хочу взнати сон!
4 І промовили халдеї сирійською мовою до царя: Царю, живи навіки! Ти розкажи сон твоїм рабам, і ми сповістимо пояснення. 5 Цар відповів і сказав халдеям: Від мене відійшло слово! Якщо мені не сповістите сон і його пояснення, то ви будете на вигублення, а ваші доми будуть пограбовані! 6 Якщо ж сон і його пояснення мені сповістите, то одержите від мене дари, дарунки і велику пошану. Тільки сповістіть мені сон і його пояснення! 7 Вони вдруге відповіли і сказали: Нехай цар розкаже сон своїм рабам, і ми сповістимо його пояснення.
8 Відповів цар і сказав: Я насправді знаю, що ви виграєте час, оскільки знаєте, що від мене відступило слово. 9 Отже, якщо не сповістите мені сон, знаю, що ви задумали сказати переді мною оманливе і спотворене слово. Поки не мине час, скажіть мені мій сон, і я пізнаю, що сповістите мені його пояснення!
10 Халдеї дали відповідь перед царем, і кажуть: Немає на суходолі людини, яка зможе сповістити слово царя, оскільки всякий великий цар і володар не питає такої справи в заклинача, чародія чи халдея. 11 Адже справа, про яку цар запитав, тяжка, і немає нікого, хто її сповістить перед царем, але хіба боги, оселя яких не є з усяким тілом.
12 Тоді цар у гніві та великій люті сказав вигубити всіх мудреців Вавилону. 13 І вийшов наказ, і вбивали мудрих, і шукали Даниїла та його друзів, щоб вигубити. 14 Тоді Даниїл відповів з радою і пізнанням Аріохові, начальникові євнухів царя, який вийшов вигубити мудреців Вавилону: 15 Володарю царя, через що вийшло таке безпощадне рішення від обличчя царя? Аріох же сповістив справу Даниїлові. 16 Тож Даниїл увійшов і благав царя, щоби йому дали час, і він сповістить цареві його пояснення.
17 І пішов Даниїл до свого дому, і сповістив справу Ананієві, Азарієві та Місаїлові, своїм друзям, 18 і вони шукали милості в небесного Бога стосовно цієї таємниці, щоб не загинули Даниїл та його друзі разом з іншими мудрецями Вавилону. 19 Тоді в нічному видінні Даниїлові була відкрита таємниця. І Даниїл поблагословив небесного Бога, 20 і сказав: Нехай буде благословенне Боже Ім’я від віку і аж до віку, бо Його є мудрість і розуміння! 21 І саме Він міняє пори і часи, ставить царів і відставляє, Він дає мудрість мудрим і розуміння тим, хто знає розумність. 22 Він відкриває глибоке і приховане, Він знає те, що в темряві, і з Ним є світло. 23 Тобі, Боже моїх батьків, визнаюся і прославляю Тебе , бо Ти мені дав, і тепер Ти мені сповістив те, що ми в Тебе просили, — Ти мені сповістив видіння царя.
24 І Даниїл прийшов до Аріоха, якого цар поставив, щоб вигубити мудреців Вавилону, і сказав йому: Не вигублюй мудреців Вавилону, а введи мене до царя, і я сповіщу цареві пояснення! 25 Тоді Аріох швидко привів Даниїла до царя і сказав йому: Я знайшов чоловіка із синів юдейських полонених, який сповістить пояснення цареві!
26 І цар відповів, і сказав Даниїлові, ім’я якого Валтасар: Чи ти зможеш мені сповістити сон, який я побачив, і його пояснення? 27 І Даниїл відповів перед царем, і сказав: Таємниця, яку цар питає, не є для мудреців, чародіїв, заклиначів, ґазаренів , щоб сповістити цареві, 28 але тільки для Бога на небі, Який відкриває таємниці, тож Він сповістив цареві Навуходоносорові те, що має статися в кінці днів. Твій сон і видіння твоєї голови на твоєму ліжку є такими. 29 У тебе, царю, на твоєму ліжку піднялися твої роздуми про те, що має статися після цього, і Той, Хто відкриває таємниці, сповістив тобі те, що має статися. 30 А мені відкрито цю таємницю не мудрістю, що є в мені понад усіх живих, але задля пояснення, щоб розкрити цареві, щоб ти пізнав роздуми твого серця.
31 Ти, царю, дивився, і ось одна статуя, велика та статуя і її вигляд величний, стала перед твоїм обличчям, і її видіння страшне. 32 Статуя, в якої голова із чистого золота, її руки, груди і плечі — срібні, черево і стегна — мідні, 33 голінки — залізні, ноги — якась частина залізна, а якась частина глиняна. 34 Ти глядів, аж доки не відколовся камінь з гори без рук і вдарив статую в залізні та глиняні ноги, і розбив її на шматки до кінця. 35 Тоді роздробилися одночасно глина, залізо, мідь, срібло, золото і стали, наче порох літнього току. І забрала його сила вітру, і його місця не знайдено. А той камінь, що розбив статую, став великою горою і наповнив усю землю.
36 Це сон. І скажемо перед царем його пояснення. 37 Ти, царю, цар царюючих, якому Бог неба дав сильне, міцне і славне царство 38 в усякому місці, де живуть людські сини. Він дав у твою руку звірів поля та птахів неба і поставив тебе володарем над усіма. Ти є золота голова!
39 А після тебе повстане інше царство, менше за тебе, і третє царство, яке є мідне, яке судитиме всю землю. 40 А четверте царство буде сильне, як залізо. Так, як залізо розбиває і підкорює все, так воно роздроблює і перемагає все. 41 І як ти бачив ноги і пальці, що якась частина — залізна частина, а частина — глиняна, то царство буде розділене, і в ньому буде від залізного кореня, як ти і бачив залізо, змішане з глиною. 42 А пальці ніг, — якась частина залізна, а якась частина глиняна, — то деяка частина царства буде сильна, а деяка сама по собі розпадеться. 43 Оскільки ти бачив залізо, змішане з глиною, то вони будуть змішані через насіння людей, та не пристануть одне до одного, як і залізо не змішується з глиною.
44 І в дні тих царів Бог підніме Небесне царство, яке не буде знищене навіки, і Його царство не залишиться іншому народові. Воно роздробить і розітре всі царства, а само підніметься навіки, — 45 так, як ти і побачив, що від гори відколовся камінь без рук, і він розтер глину, залізо, мідь, срібло, золото.
Великий Бог сповістив цареві те, що має статися після цього, і сон правильний, і його пояснення вірне.
46 Тоді цар Навуходоносор упав долілиць, поклонився Даниїлові й сказав йому принести манаа і ладан. 47 І, відповівши, цар сказав Даниїлові: По правді ваш Бог, Він є Богом богів, Господь царів і Той, Хто відкриває таємниці, бо ти зміг відкрити цю таємницю.
48 І цар звеличив Даниїла, і дав йому великі та численні дари, і поставив його над усіма країнами Вавилону і володарем сатрапів над усіма мудрецями Вавилону. 49 І Даниїл попросив у царя, і він поставив над справами країни Вавилону Седраха, Місаха, Авденаґо. І Даниїл був у дворі царя.