1 В то время сказал мне Господь: вытеши себе две скрижали каменные, подобные первым, и взойди ко Мне на гору, и сделай себе деревянный ковчег; 2 и Я напишу на скрижалях те слова, которые были на прежних скрижалях, которые ты разбил; и положи их в ковчег. 3 И сделал я ковчег из дерева ситтим, и вытесал две каменные скрижали, как прежние, и пошел на гору; и две сии скрижали были в руках моих. 4 И написал Он на скрижалях, как написано было прежде, те десять слов, которые изрек вам Господь на горе из среды огня в день собрания, и отдал их Господь мне. 5 И обратился я, и сошел с горы, и положил скрижали в ковчег, который я сделал, чтоб они там были, как повелел мне Господь. 6 И сыны Израилевы отправились из Беероф-Бене-Яакана в Мозер; там умер Аарон и погребен там, и стал священником вместо него сын его Елеазар. 7 Оттуда отправились в Гудгод, из Гудгода в Иотвафу, в землю, где потоки вод. 8 В то время отделил Господь колено Левиино, чтобы носить ковчег завета Господня, предстоять пред Господом, служить Ему [и молиться] и благословлять именем Его, как это продолжается до сего дня; 9 потому нет левиту части и удела с братьями его: Сам Господь есть удел его, как говорил ему Господь, Бог твой. 10 И пробыл я на горе, как и в прежнее время, сорок дней и сорок ночей; и послушал меня Господь и на сей раз, [и] не восхотел Господь погубить тебя; 11 и сказал мне Господь: встань, пойди в путь пред народом [сим]; пусть они пойдут и овладеют землею, которую Я клялся отцам их дать им. 12 Итак, Израиль, чего требует от тебя Господь, Бог твой? Того только, чтобы ты боялся Господа, Бога твоего, ходил всеми путями Его, и любил Его, и служил Господу, Богу твоему, от всего сердца твоего и от всей души твоей, 13 чтобы соблюдал заповеди Господа [Бога твоего] и постановления Его, которые сегодня заповедую тебе, дабы тебе было хорошо. 14 Вот у Господа, Бога твоего, небо и небеса небес, земля и все, что на ней; 15 но только отцов твоих принял Господь и возлюбил их, и избрал вас, семя их после них, из всех народов, как ныне видишь . 16 Итак, обрежьте крайнюю плоть сердца вашего и не будьте впредь жестоковыйны; 17 ибо Господь, Бог ваш, есть Бог богов и Владыка владык, Бог великий, сильный и страшный, Который не смотрит на лица и не берет даров, 18 Который дает суд сироте и вдове, и любит пришельца, и дает ему хлеб и одежду. 19 Люби́те и вы пришельца, ибо сами были пришельцами в земле Египетской. 20 Господа, Бога твоего, бойся [и] Ему [одному] служи, и к Нему прилепись и Его именем клянись: 21 Он хвала твоя и Он Бог твой, Который сделал с тобою те великие и страшные дела , какие видели глаза твои; 22 в семидесяти [пяти] душах пришли отцы твои в Египет, а ныне Господь, Бог твой, сделал тебя многочисленным, как звезды небесные.
1 Того часу Господь сказав мені: Витеши собі дві кам’яні скрижалі, такі , як і попередні, і піднімися до Мене на гору. Виготов собі теж дерев’яний ковчег. 2 А Я напишу на тих скрижалях слова, що були на попередніх скрижалях, які ти розбив, і ти покладеш їх у ковчег. 3 Тож я виготовив ковчег із гнилостійкого дерева, витесав дві кам’яні скрижалі, такі , як і попередні, та піднявся на гору з двома скрижалями у своїх руках. 4 І Він написав на скрижалях, як було написано раніше, — десять слів, які Господь оголосив вам на горі з-посеред вогню. І Господь дав їх мені. 5 Тоді я повернувся, зійшов з гори й поклав скрижалі в ковчег, який виготовив раніше ; і вони були там, як Господь мені звелів. 6 Тоді ізраїльські сини вирушили з Верота синів Якима до Місадая. Там помер Аарон і був там похований, а замість нього священиком став його син Елеазар. 7 Звідти вони вирушили до Ґадґада, а з Ґадґада до Єтевати, землі водного потоку. 8 Того часу Господь відділив плем’я Левія, щоб левіти носили ковчег Господнього завіту, стояли перед Господом, священнодіяли та приносили молитви Його Імені, як це і є аж до цього дня. 9 Тому в левітів немає частки чи спадщини серед їхніх братів. Сам Господь — його спадщина, як Він і сказав йому. 10 Я перебував на горі сорок днів та сорок ночей, — і Господь вислухав мене й цього разу, і Господь більше не хотів вас вигубляти. 11 Тоді Господь сказав мені: Іди, рушай на чолі цього народу, і нехай вони ввійдуть та заволодіють землею, яку Я поклявся їхнім батькам дати їм. 12 А тепер, Ізраїлю, що Господь, твій Бог, вимагає від тебе, як не те, щоб ти боявся Господа, свого Бога, ходив усіма Його дорогами, любив Його, служив Господу, своєму Богові, з усього свого серця і з усієї своєї душі 13 та дотримувався заповідей Господа, свого Бога, і Його постанов, які я тобі сьогодні заповідаю, щоб тобі було добре? 14 Ось небо й небеса небес, земля та все, що на ній, належать Господу, твоєму Богові. 15 Однак Господь уподобав лише твоїх батьків, щоб їх любити, і з усіх народів обрав вас, їхніх нащадків після них, як це і є цього дня. 16 Обріжте ж своє твердосердя і більше не будьте тугошиїми. 17 Адже Господь, ваш Бог, — Бог богів і Владика владик, великий, сильний і страшний Бог, Який не зважає на особу, ані не бере подарунку, 18 Який чинить суд захожому, сироті та вдові й любить захожого, щоб дати йому хліб та одяг. 19 Тож і ви любіть захожого, адже й ви були захожими в Єгипетській землі. 20 Бійся Господа, свого Бога, Йому служи, Його тримайся і Його Ім’ям клянися. 21 Він — твоя похвала і Він — твій Бог, Який здійснив посеред тебе ці великі й славні речі , які бачили твої очі. 22 Твої батьки прийшли в Єгипет в кількості сімдесяти душ; сьогодні ж Господь, твій Бог, учинив тебе в кількості як небесні зорі!